Адміністративна діяльність Національної поліції
4.3. Діяльність поліції щодо розгляду звернень громадян
Правовою основою такого засобу забезпечення законності як звернення громадян є:
1. ЗУ від 02.10.1996 «Про звернення громадян»
2. Указ Президента 13.08.2002 № 700 «Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення»
3. Наказ МВС України № 1177 «Про затвердження положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі МВС України»
Правова основа діяльності Національної поліції щодо розгляду звернень громадян.
Стаття 40 Конституції України - усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Таким чином, на найвищому законодавчому рівні закріплено право громадян на звернення і обов’язок органів публічної влади, до яких відносяться органи державної влади та органи місцевого самоврядування розглянути дане звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. Норми Конституції є нормами прямої дії. Закони можуть стосуватись, в них може бути внесено зміни. Але навіть в цьому разі громадянин може посилатись на ст. 40 Конституції України. В Конституцію також можна внести зміни, але це зробити набагато складніше ніж в закони
Наступні після Конституції України за юридичною силою НПА йдуть закони.
Закон України «Про Національну поліцію» :
Стаття 18. Основні обов’язки поліцейського
1. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов’язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
2. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов’язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред’явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук.
Стаття 12. Безперервність
1. Поліція забезпечує безперервне та цілодобове виконання своїх завдань. Кожен має право в будь-який час звернутися за допомогою до поліції або поліцейського.
2. Поліція не має права відмовити в розгляді або відкласти розгляд звернень стосовно забезпечення прав і свобод людини, юридичних осіб, інтересів суспільства та держави від протиправних посягань з посиланням на вихідний, святковий чи неробочий день або закінчення робочого дня.
Розділ IV Повноваження поліції
Стаття 23. Основні повноваження поліції
Поліція відповідно до покладених на неї завдань:
5) здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події;
Закон України «Про звернення громадян»
3. 1 ст. 1 Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об´єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов´язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до їх функціональних обов’язків - означає, що звернення повинно бути адресовано саме тому органу, в компетенції якого знаходиться розгляд та прийняття рішення саме з цього питання. Але навіть якщо розгляд даного питання не входить до компетенції даного органу чи посадової особи, а звернення оформлене належним чином, з дотриманням вимог, які висуваються законом, орган, посадова особа все одно повинна прийняти дане звернення і дати мотивовану відповідь або перенаправити звернення до компетентного органу, про що повідомити заявника.
Ч. 3 ст. 1 Особи, які не є громадянами України і законно знаходяться на її території, мають таке ж право на подання звернення, як і громадяни України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.
Стаття 5. Вимоги до звернення
Звернення адресуються
1. органам державної влади і місцевого самоврядування,
2. підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності,
3. об´єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення може бути
- усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі)
- письмовим - надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім´я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об´єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше 5 днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін (5 д.) повертається громадянину з відповідними роз´ясненнями.
Звернення, оформлене без дотримання вимог, повертається заявникові з відповідними роз´ясненнями не пізніш як через 10 днів від дня його надходження.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Стаття 8. Звернення, які не підлягають розгляду та вирішенню
Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Вийшов термін подання скарги - на рішення, що оскаржувалось - 1 рік з моменту його прийняття, але не пізніше 1 місяця з часу ознайомлення громадянина.
Поняття та види звернень громадян
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження) заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об´єднань громадян, посадових осіб.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Депутатський запит - це вимога народного депутата, народних депутатів чи комітету Верховної Ради України, яка заявляється на сесії Верховної Ради України до Президента України, до органів Верховної Ради України, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форми власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції.
Орган або посадова особа, до яких звернуто запит, зобов´язані повідомити народного депутата, групу народних депутатів, комітет Верховної Ради України у письмовій формі про результати його (їх) запиту у п´ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший встановлений Верховною Радою України строк.
Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надсилається відповідно Голові Верховної Ради України та народному депутату України, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депутатів, комітетом Верховної Ради України, надається відповідно Голові Верховної Ради України і народному депутатові, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету Верховної Ради України.
Депутатське звернення - це викладена в письмовій формі пропозиція народного депутата, звернена до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ і організацій, об´єднань громадян здійснити певні дії, дати офіційне роз´яснення чи викласти позицію з питань, віднесених до їх компетенції.
Депутатське звернення є обов´язковим для розгляду посадовими особами, яким воно адресовано, у строк не більше 10 днів з моменту одержання.
У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду.
Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання.
Стаття 23-1. Електронна петиція, порядок її подання та розгляду
Громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.
В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім’я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об’єднання, що здійснює збір підписів, обов’язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.
Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.
Для створення електронної петиції до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об’єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції.
Розгляд заяв та повідомлень, що не містять ознак кримінального правопорушення
Звернення, що надходять до поліції поділяються на ті:
1) Що місять ознаки кримінального правопорушення - розглядаються відповідно до норм кримінально-процесуального кодексу.
2) Що не містять ознаки кримінальних правопорушень - Розглядаються відповідно до ЗУ «Звернення громадян» Наказу МВС України від 10.10.2004 N1177, КУпАП, ЦПК, та ін.
заявник направляє пропозиції, зауваження, заяви, клопотання до органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об´єднань громадян, посадових осіб, які здійснюють об´єктивний та своєчасний розгляд, приймають рішення та на- прявляють відповідь заявнику.
якщо заявник є героєм радянського союзу, героєм соціалістичної праці чи інвалідом великої вітчизняної війни - їх пропозиції, зауваження, заяви, клопотання розглядаються особисто першими керівниками органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об´єднань громадян, посадових осіб, які здійснюють об´єктивний та своєчасний розгляд, приймають рішення та на- прявляють відповідь заявнику.
Стаття 16. Розгляд скарг громадян
Скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об´єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Стаття 20. Термін розгляду звернень громадян
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п´ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п´яти днів.
Звернення, які не містять ознак кримінального правопрушення реєструються в відділі документального забезпечення (канцелярії), зверненню присвоюється номер та передається керівнику підрозділу або його заступнику, який здійснює первинний розгляд - вирішує чи входить до повноважень даного органу розгляд звернення, якщо так - визначає виконавця та термін розгляду, про що ставить свою резолюцію та повертає звернення в відділ документального забезпечення. Відповідальна особа відділу документального забезпечення заносить резолюцію керівництва та встановлені терміни виконання до Журналу або електронно- реєстраційної картки та передає безпосередньому керівникові, який розглядає звернення та готує відповідь, яку підписує у керівника або його заступника та направляє заявнику.
Прийняття та розгляд заяв та повідомлень, що містять ознаки кримінального правопорушення
1) Заяви та повідомлення приймаються черговою частиною цілодобово.
Відповідно до наказу МВС 06.11.2015 № 1377 Приймання здійснюють:
Оперативний черговий або інша службова особа з числа членів основної чи додаткової слідчо-оперативної групи або інші службові особи, які додатково призначені керівником міськрайліноргану внутрішніх справ (старший оперуповноважений (оперуповноважений) - черговий, старший інспектор (інспектор) - черговий, помічник оперативного чергового міськрайліноргану внутрішніх справ та працівники інших структурних підрозділів, призначені підмінними черговими в установленому порядку).
Приймання усних та письмових заяв
Особа, яка подає заяву чи повідомлення про кримінальне правопорушення, під розпис попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення за ст. 383 КК України, крім випадків надходження заяви, повідомлення поштою або іншими засобами зв’язку.
Заява вважається поданою з моменту попередження особи про кримінальну відповідальність (за виключенням випадків, коли таке попередження неможливо зробити з об’єктивних причин: надходження поштою, іншим засобом зв’язку, непритомний стан заявника, відрядження тощо)
Повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події вноситься до журнал Єдиного обліку та ІП «Факт». Повідомлення про кримінальні правопорушення та інші події по 102 - черговий негайно передає інформацію до відповідного територіального ОВС про що робить відповідну відмітку у робочому зошиті.
Початок досудового розслідування: Заявник подає Заява або повідомлення про кримінальне правопорушення (усне чи письмове) - вноситься до ЖЄО. Далі, начальник слідчого підрозділу визначає чи є ознаки кримінального правопорушення, якщо так - призначає слідчого, який вносить інформацію до ЄРДР. Якщо заява не містить ознак кримінального правопорушення - вона надається на розгляд начальникові РВ, який визначає виконавця для розгляду та підготовки відповіді відповідно до ЗУ «Про Звернення громадян» чи КУпАП.
Якщо заява надійшла поштою - реєструється в відділі документального забезпечення - надаються начальникові - після чого реєструються в ЧЧ до ЖЄО та передаються начальникові СВ Якщо є ознаки кримінального правопорушення - начальник визначає слідчого для внесення в ЄРДР та початку досудового розслідування. Якщо ознак КП заява не містить - вона передається до начальника РВ для визначення виконавця та розгляду відповідно до ЗУ «Звернення громадян» чи КУпАП.
Таким чином, ми розглянули такий спосіб забезпечення законності в діяльності поліції як звернення громадян. Визначено види звернень громадян, нормативно-правові акти, що визначають діяльність поліції щодо розгляду звернень громадян, а також порядок реагування поліції на звернення громадян, що містять ознаки кримінальних правопорушень та ті, що не містять ознак кримінальних правопорушень.
Комплексний аналіз завдань і функцій поліції дозволив дійти висновку щодо забезпечення прав і свобод людини як пріоритетного напряму та стратегічної мети діяльності Міністерства внутрішніх справ України. Встановлено, що нагальною потребою є переорієнтація каральної функції поліції на забезпечувальну, в межах якої права і свободи людини виступають визначальним фактором гуманізації правоохоронної діяльності відповідно до міжнародних стандартів.
Законність в діяльності поліції має свої особливості, обумовлені місцем цих органів в системі державного апарату, а також характером завдань та функцій, які на них покладаються. Законність в поліції можна визначити як такий режим їх функціонування, в процесі якого забезпечується точне і неухильне додержання (виконання) вимог Конституції
України, законів та інших актів законодавства всіма службами та підрозділами, а також окремими працівниками в усіх напрямках, формах та методах діяльності.
З поняттям законності тісно пов’язане поняття службової дисципліни в діяльності поліції, під якою розуміється регламентована нормативними актами, наказами, присягою, нормами моралі поведінка особового складу, яка полягає в чіткому виконанні службових обов’язків та етичних вимог у службовий та позаслужбовий час.
Незважаючи на тісний взаємозв’язок законності і дисципліни, пріоритетним слід визнати поняття законності, оскільки вона характеризує зовнішню, позасистемну, тобто правоохоронну та правозастосов- чу діяльність поліції. Дисципліна ж має внутрішньосистемне, функціональне призначення, тобто спрямована на забезпечення законності, вона відіграє важливу роль в досягненні високої ефективності в діяльності поліції.
Забезпечення законності і дисципліни в діяльності поліції здійснюється за допомогою різноманітних засобів, прийомів, способів, методів, основними з інститут оскарження незаконних дій або ж бездіяльності органів та підрозділів Національної поліції або ж окремого поліцейського. Оскарження можливе до вищого органу поліції або ж до суду чи прокуратури. Іншими способами забезпечення законності в діяльності Національної поліції є нагляд прокуратури за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, а також інститут звернення громадян.