Адміністративна діяльність Національної поліції
4.2. Способи забезпечення законності та дисципліни в адміністративній діяльності поліції
Залежно від змісту, характеру, особливостей застосування, юридичних наслідків розрізняють такі способи забезпечення законності:
а) контроль;
б) нагляд;
в) звернення до державних органів із заявами, пропозиціями, скаргами з питань забезпечення законності.
Практика свідчить про те, що застосування перелічених способів є надійною гарантією забезпечення законності в управлінській системі держави.
Розглянемо вказані заходи забезпечення законності стосовно діяльності поліції.
Основним способом забезпечення законності є контроль. Він полягає у перевірці виконання рішень вищих органів та інспектуванні щодо загального стану справ у підконтрольному підрозділі поліції.
Розрізняють такі види контролю:
- Державний
- Громадський
- Відомчий
- Судовий.
Державний контроль. Відповідно до Конституції України право вищого контролю за законністю в діяльності поліції належить Верховній Раді України.
Президент України здійснює оперативне керівництво органами виконавчої влади, Кабінетом Міністрів України, міністерствами та відомствами. Він видає укази та розпорядження, які стосуються питань боротьби зі злочинністю та зміцнення законності.
Відповідні функції контролю покладені також на КМУ, який перевіряє виконання своїх постанов щодо охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.
Функції з координації діяльності правоохоронних органів здійснюються також головами відповідних рад народних депутатів та їх виконкомів, які вирішують це питання у межах своєї компетенції та повноважень.
Відомчий контроль. Важливим способом забезпечення законності є також відомчий контроль в діяльності поліції, який являє собою елемент керівництва, складову частину організаторської роботи діяльності поліції, кожного відділу та підрозділу поліції. Контроль може бути у вигляді комплексного інспектування окремих завдань або напрямів в діяльності поліції, а також контроль посадових осіб різного рівня.
Громадський контроль.
Розділ VIII ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ПОЛІЦІЇ
Стаття 86. Звіт про поліцейську діяльність
1. З метою інформування громадськості про діяльність поліції керівник поліції та керівники територіальних органів поліції раз на рік готують та опубліковують на офіційних веб-порталах органів поліції звіт про діяльність поліції.
2. Щорічний звіт про діяльність поліції та територіальних органів поліції повинен містити аналіз ситуації зі злочинністю в країні чи регіоні відповідно, інформацію про заходи, які вживалися поліцією, та результати цих заходів, а також інформацію про виконання пріоритетів, поставлених перед поліцією та територіальними органами поліції відповідними поліцейськими комісіями.
3. Керівники територіальних органів поліції зобов’язані регулярно оприлюднювати статистичні та аналітичні дані про вжиті заходи щодо виявлення, запобігання та припинення порушень публічного порядку на офіційних веб-порталах органів, які вони очолюють.
Стаття 87. Прийняття резолюції недовіри керівникам органів поліції
1. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Київська та Севастопольська міські ради, обласні, районні та міські ради мають право за результатами оцінки діяльності органу поліції на території відповідно Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя, відповідної області, району або міста своїм рішенням прийняти резолюцію недовіри керівнику відповідного органу (підрозділу) поліції, що є підставою для звільнення його із займаної посади.
2. Рішення про прийняття резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції може бути прийнято не раніше, ніж через один рік після його призначення на посаду.
3. Рішення про прийняття резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин від складу депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських рад, обласних, районних та міських рад.
4. У рішенні про прийняття резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції мають бути зазначені мотиви для його прийняття з посиланням на обставини, що їх обґрунтовують.
5. Завірена належним чином копія рішення про прийняття резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції невідкладно надсилається кур’єром або поштовою кореспонденцією з повідомленням про отримання керівнику органу поліції, до повноважень якого належить право призначення та звільнення з посади керівника органу (підрозділу) поліції, щодо якого відповідний орган прийняв резолюцію недовіри.
6. Керівник органу поліції, до повноважень якого належить право призначення на посаду та звільнення з посади керівника органу (підрозділу) поліції, щодо якого прийнято резолюцію недовіри, з моменту надходження до очолюваного ним органу завіреної належним чином копії рішення відповідної місцевої ради про прийняття резолюції недовіри зобов’язаний невідкладно своїм наказом звільнити з посади такого керівника або відсторонити його від виконання службових обов’язків та призначити службову перевірку для вивчення обставин, що слугували мотивами для прийняття місцевою радою такого рішення. Про прийняте рішення відповідна місцева рада інформується в одноденний строк.
7. Службова перевірка для вивчення обставин, що слугували мотивами для прийняття місцевою радою резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції, проводиться в десятиденний строк.
8. За результатами проведеної службової перевірки керівник органу поліції, до повноважень якого належить право на призначення та звільнення з посади керівника органу (підрозділу) поліції, щодо якого прийнято резолюцію недовіри, зобов’ язаний протягом трьох робочих днів з дня закінчення перевірки прийняти рішення про подальше перебування такого керівника на займаній посаді.
9. Про прийняте рішення стосовно подальшого перебування керівника, щодо якого прийнято резолюцію недовіри, на займаній посаді письмово інформується місцева рада, яка прийняла резолюцію недовіри.
10. У разі прийняття рішення про залишення керівника органу (підрозділу) поліції, щодо якого прийнято резолюцію недовіри, на займаній посаді відповідний керівник органу поліції повинен письмово поінформувати відповідну місцеву раду про причини прийняття такого рішення та надати копії матеріалів проведеної перевірки. Матеріали, що містять інформацію з обмеженим доступом, надаються на підставах та в порядку, визначених законом.
11. Місцева рада, яка прийняла резолюцію недовіри, протягом одного місяця з дня отримання рішення про залишення на посаді керівника органу (підрозділу) поліції, щодо якого прийнято резолюцію недовіри, та копій матеріалів проведеної перевірки має право повторно розглянути питання про прийняття резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції.
12. У разі якщо при повторному розгляді за рішення про прийняття резолюції недовіри керівнику органу (підрозділу) поліції проголосувало не менше трьох четвертей від складу відповідної місцевої ради, таке рішення вважається остаточним і підлягає обов’язковому виконанню у триденний строк з дня прийняття.
13. У разі якщо керівник органу поліції, до повноважень якого належить право на призначення на посаду та звільнення з посади керівника органу (підрозділу) поліції, щодо якого прийнято резолюцію недовіри, протягом чотирнадцяти днів з дня отримання відповідного рішення очолюваним органом не видав наказу про звільнення такого керівника або не надіслав до відповідної місцевої ради інформацію щодо залишення на посаді такого керівника разом із матеріалами проведеної перевірки, рішення місцевої ради про прийняття резолюції недовіри набуває статус остаточного і підлягає обов’язковому виконанню у триденний строк.
Стаття 88. Взаємодія між керівниками територіальних органів поліції та представниками органів місцевого самоврядування
1. Керівники територіальних органів поліції повинні не менше одного разу на два місяці проводити відкриті зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування на рівнях областей, районів, міст та сіл з метою налагодження ефективної співпраці між поліцією та органами місцевого самоврядування і населенням. На таких зустрічах обговорюється діяльність поліції, визначаються поточні проблеми та обираються найефективніші способи їх вирішення.
2. Керівники територіальних органів поліції з метою підвищення авторитету та довіри населення до поліції систематично інформують громадськість про стан правопорядку, заходи, які вживаються щодо попередження правопорушень.
Стаття 89. Спільні проекти з громадськістю
1. Поліція взаємодіє з громадськістю шляхом підготовки та виконання спільних проектів, програм та заходів для задоволення потреб населення та покращення ефективності виконання поліцією покладених на неї завдань.
2. Співпраця між поліцією та громадськістю спрямована на виявлення та усунення проблем, пов’язаних із здійсненням поліцейської діяльності, і сприяння застосуванню сучасних методів для підвищення результативності та ефективності здійснення такої діяльності.
3. Поліція надає підтримку програмам правового виховання, пропагує правові знання в освітніх закладах, засобах масової інформації та у видавничій діяльності.
Стаття 90. Залучення громадськості до розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських
1. Контроль за діяльністю поліції може здійснюватися у формі залучення представників громадськості до спільного розгляду скарг на дії чи бездіяльність поліцейських та до перевірки інформації про належне виконання покладених на них обов’язків відповідно до законів та інших нормативно-правових актів України.
Контроль судових органів. Кримінально-процесуальний та цивільно-процесуальний кодекси України згідно з вимогами чинного законодавства наділяють суди повноваженнями одночасно з винесенням вироку чи рішення в кримінальному провадженні за наявності підстав звертатись з окремою ухвалою до тих чи інших органів у тому числі й до ОВС. Ці акти виносяться також й у випадках порушення адміністративно-правових норм. Суд за наявності підстав виносить окрему ухвалу, в якій звертає увагу посадових осіб на встановлені по справі факти порушення закону, причини та умови, що сприяли скоєнню правопорушення, з вимогою вжити відповідних заходів. Не пізніше як у місячний термін за окремою ухвалою повинні бути вжиті необхідні заходи і про результати повідомлено суд, який виніс ухвалу.
Ефективною формою забезпечення законності в діяльності ОВС є розгляд судами матеріалів про адміністративні правопорушення, що надсилаються органами внутрішніх справ. Результатом такого розгляду є обов’язкові для виконання вказівки судів про усунення виявлених порушень законності.
Нагляд органів прокуратури. Відповідно до Конституції України прокуратура здійснює нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, а також нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.
Стаття 2 ЗУ «Про Прокуратуру» - нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
Стаття 25. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство
1. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальним процесуальним кодексом України.
Письмові вказівки прокурора органам, що провадять оперативно- розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, надані в межах повноважень, є обов ’язковими для цих органів і підлягають негайному виконанню.
Оскарження незаконних дій працівників поліції. Кожен громадянин має гарантоване право оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів.
При цьому громадянин може звернутись до вищого підрозділу поліції або ж до суду чи прокуратури.
При порушенні працівниками поліції прав та законних інтересів громадян відповідні посадові особи поліції зобов’язані вжити заходів для відновлення завданих збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитись.
Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції здійснює Уповноважений ВР з прав людини, який у своїй діяльності керується КУ, ЗУ «Про Уповноваженого ВР з прав людини».
Таким чином, ми розглянули способи забезпечення законності, до яких віднесено інститут оскарження незаконних дій або ж бездіяльності органів та підрозділів Національної поліції або ж окремого поліцейського. Оскарження можливе до вищого органу поліції або ж до суду чи прокуратури. Іншими способами забезпечення законності в діяльності Національної поліції є нагляд прокуратури за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, до- судове слідство, а також інститут звернення громадян.