Адміністративна діяльність Національної поліції
4.1. Поняття законності та дисципліни в адміністративній діяльності поліції
Забезпечення прав і свобод людини визначає розвиток більшості країн на шляху політичної демократії, економічного прогресу та співробітництва, виступає одним із основних завдань процесу реформування українського суспільства, що набуває особливого значення в контексті європейської інтеграції України. Прагнення української держави стати повноправним членом світового співтовариства спрямоване на зміщення векторів діяльності правоохоронних органів з метою першочергового забезпечення ними національних конституційних норм та світових стандартів дотримання прав і свобод людини.
У сучасних умовах ефективне забезпечення прав і свобод людини у правоохоронній діяльності Національної поліції вимагає концептуально нових підходів, що обумовлюють докорінні зміни організаційно- правових засад функціонування підрозділів Національної поліції, зокрема гуманізацію діяльності поліції та підвищення її авторитету, побудову відносин між поліцією і народом на засадах партнерства, удосконалення форм, методів та засобів забезпечення прав і свобод людини тощо.
Міністерство внутрішніх справ, усвідомлюючи свою особливу відповідальність за реалізацію вимог Конституції України щодо забезпечення правопорядку і громадської безпеки в країні, постійно веде пошук шляхів до підвищення ефективності роботи Національної поліції, посилення боротьби з небезпечними злочинними проявами. Визначені головні пріоритети службової діяльності. Це, насамперед, захист особи, її життя і гідності, захист прав і свобод, гарантованих Конституцією України.
Незважаючи на вжиті заходи у роботі Національної поліції ще маються факти порушення прав і свобод людини. Так, серед основних систематичних порушень прав людини з боку поліцейських в адміністративній діяльності найбільш поширені такі як:
1) порушення процедури збору доказів щодо причетності громадянина до скоєння злочинного діяння;
2) застосування заходів фізичного впливу та спец. засобів при затриманні, навіть коли такі заходи не є вкрай необхідними, як на це вказує закон;
3) перешкоджання участі захисника в адміністративному процесі;
4) порушення існуючої процедури адміністративного затримання;
5) невідповідність умов тримання арештованих навіть національним нормам (що стосується площі на одну людину, санітарно-гігієнічні умови, харчування та інше);
6) помилки у веденні документації;
7) перевищення меж застосування сили при припиненні правопорушень.
Існують декілька підходів щодо визначення поняття законності.
Більшість вчених схиляється до такого визначення поняття законності:
Законність - сукупність демократичних нормативно-правових актів та їх суворе дотримання і виконання всіма суб´єктами суспільних відносин.
Для досягнення «законності» держава створює специфічний державно-правовий режим, за допомогою якого забезпечується загальнообов’язковість юридичних норм у суспільстві та державі, її сутність полягає в обов’язковості виконання приписів правового характеру.
Отже, з одного боку, законність - це наявність законів та підзакон- них нормативно-правових актів, з іншого - їх неухильне дотримання та виконання. Якщо відсутній хоча б один із зазначених елементів, законність є неможливою або надуманою.
Законність в діяльності поліції - це створення такого правового режиму, при якому поліцейські, виконуючи правоохоронні функції, зобов ´язані, з одного боку, суворо дотримуватись вимог нормативно- правових актів, а з іншого - вимагати від посадових осіб та громадян безумовного виконання приписів законів та підзаконних актів, здійснювати інші правоохоронні та правозастосовчі заходи з метою зміцнення правопорядку в державі.
Тобто законність в діяльності поліції розглядається в 2 аспектах:
1. Діяльність поліції щодо захисту життя, здоров´я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства і держави від протиправних посягань.
2. Недопущення порушень законності самими працівниками поліції при виконанні покладених на них обов’язків.
При цьому їх діяльність у сфері забезпечення прав і свобод людини характеризується чітко означеною двовекторністю:
Перший напрямок пов’язаний з адміністративно-правовими засобами забезпечення законності, що передбачає реалізацію норм адміністративного права.
Другий - з кримінально-правовими засобами, що передбачає реалізацію норм кримінального та кримінально-процесуального права.
Недопущення порушень законності самими працівниками поліції при виконанні покладених на них обов’язків здійснюється таким основними засобами:
- внутрішній контроль;
- громадський контроль;
- нагляд прокуратури;
- судовий контроль;
- звернення громадян.
Стаття 8. Законність
1. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
2. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
3. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Таким чином, законність у діяльності поліції полягає в тому, що:
1) всі рішення, що приймаються поліцейськими, мають відповідати чинним законам та підзаконним актам;
2) рішення, що приймаються поліцейськими не можуть виходити за межі їх повноважень, тобто вони мають прийматися тільки з питань, віднесених до їх компетенції;
3) усі рішення поліцейських повинні прийматися в такому порядку і таких формах, які відповідають нормативним приписам.
Тісно із законністю в діяльності поліції пов’язана службова дисципліна. Саме від дисциплінованості особового складу залежить стан законності в підрозділі поліції.
ЗУ від 22.02.2006 «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» визначає поняття службової дисципліни :
- дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається:
- створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу;
- набуттям високого рівня професіоналізму;
- забезпеченням гласності та об´єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності;
- дотриманням законності і статутного порядку;
- повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності;
- вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей;
- забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту;
- умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу;
- належним виконанням умов контракту про проходження служби.
Дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Прямий начальник - начальник, якому особи рядового і начальницького складу підпорядковані по службі хоча б тимчасово, якщо про це оголошено наказом.
Безпосередній начальник - найближчий до підлеглого прямий начальник.
Види заохочень
За мужність, відвагу, героїзм, розумну ініціативу, старанність, сумлінне та бездоганне виконання службових обов´язків до осіб рядового і начальницького складу можуть бути застосовані такі види заохочень:
1) дострокове зняття дисциплінарного стягнення;
2) оголошення подяки;
3) нагородження грошовою винагородою;
4) нагородження цінним подарунком;
5) нагородження Почесною грамотою МВС України;
6) занесення на «Дошку пошани»;
7) нагородження відзнаками МВС України;
8) дострокове присвоєння чергового спеціального звання;
9) присвоєння спеціального звання, вищого на один ступінь від звання, передбаченого займаною штатною посадою;
10) нагородження відзнакою Міністерства внутрішніх справ «Вогнепальна зброя».
Відзнакою МВС «Вогнепальна зброя» має право нагороджувати МВС України за сумлінну службу, особливі заслуги в боротьбі зі злочинністю та охороні громадського порядку осіб начальницького складу.
Крім того, за мужність, відвагу, героїзм, особливі заслуги перед державою в боротьбі зі злочинністю, охороні громадського порядку особи рядового і начальницького складу можуть бути подані до присвоєння почесних звань та нагородження державними нагородами і відзнаками Президента України.
До курсантів навчальних закладів МВС України можуть також застосовуватися:
- нагородження особистою фотокарткою курсанта або слухача, сфотографованого біля розгорнутого прапора навчального закладу;
- направлення батькам курсанта листа з подякою;
- надання дозволу на позачергове звільнення з розташування навчального закладу;
- надання короткострокової відпустки тривалістю до 5 діб.
Розділ IV ДИСЦИПЛІНАРНІ СТЯГНЕННЯ
Стаття 12. Види дисциплінарних стягнень
На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень:
1) усне зауваження;
2) зауваження;
3) догана;
4) сувора догана;
5) попередження про неповну посадову відповідність;
6) звільнення з посади;
7) пониження в спеціальному званні на один ступінь;
8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники.
Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності.
Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити а протягом року - пом ´якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку.
Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Стаття 14. Порядок накладання дисциплінарних стягнень
З метою з´ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць.
Порядок проведення службового розслідування затверджено наказом МВС України від 12.03.2013 № 230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України».
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
За результати проведеного службового розслідування складається висновок службового розслідування та готується наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Відповідальним за стан дисципліни та законності в відділенні поліцейському відділку є відділ кадрового забезпечення.
В Головних управліннях в областях в структурі управління кадрового забезпечення є інспекція з особового складу відділу кадрового забезпечення. З даним відділом, а також з відділом юридичного забезпечення та Управлінням режимно-секретного та документального забезпечення погоджуються висновок службового розслідування та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов´язків, рівень кваліфікації тощо.
У разі повторного вчинення особою рядового або начальницького складу незначного проступку з урахуванням його нетяжкості, сумлінного ставлення цієї особи до виконання службових обов´язків, нетривалого перебування на посаді (до шести місяців) та з інших поважних причин начальник може обмежитися раніше накладеним на таку особу дисциплінарним стягненням.
У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб рядового і начальницького складу, які мають дисциплінарне стягнення і знову допустили порушення службової дисципліни, дисциплінарне стягнення, що накладається, має бути більш суворим, ніж попереднє.
Стаття 16. Строки накладання дисциплінарних стягнень
Дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику.
У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено, якщо з дня вчинення проступку минуло більше півроку. У цей період не включається строк проведення службового розслідування або кримінального провадження або провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Особа рядового або начальницького складу вважається такою, яка не має дисциплінарного стягнення, якщо її заохочено шляхом дострокового зняття дисциплінарного стягнення, нагороджено державною нагородою чи відзнакою Президента України або минув рік з дня накладення дисциплінарного стягнення.
Особа рядового або начальницького складу, на яку накладено дисциплінарне стягнення, не може бути призначена на вищу посаду доти, поки це стягнення не буде знято.
Таким чином, нами розглянуто поняття дисципліни та законності в діяльності Національної поліції. Визначено види заохочень та стягнень, що застосовуються до поліцейських, а також нормативно-правові акти, що регламентують відносини в цій сфері, до яких віднесено : Закон України «Про дисциплінарний статут ОВС», наказ МВС України від 12.03.2013 № 230 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України» та інші.