Адміністративна діяльність Національної поліції
3.2. Поняття та види методів адміністративної діяльності Національної поліції
Методи адміністративної діяльності органів внутрішніх справ - це певні способи, засоби практичного виконання поліцейськими своїх обов’язків, що відповідають характеру й обсягу наданих їм повноважень.
Основними методами адміністративної діяльності поліції є переконання та примус.
Метод переконання використовується посадовими особами поліції в процесі вжиття роз’яснювальних, виховних, заохочувальних та інших заходів з метою дотримання вимог чинного законодавства.
Суть його полягає у впливі на свідомість та поведінку людей з метою формування у них правильних переконань, розуміння необхідності добровільно і сумлінно виконувати вимоги закону та інших правових норм, а зміст становить комплекс різноманітних конкретних заходів і засобів такого впливу.
До заходів переконання відносять:
- пропаганда, реклама, агітація з метою підвищення рівня правової свідомості та правової культури громадян (пояснення сутності законів, правової політики держави, профілактичні бесіди з особами, які перебувають на обліках про неприпустимість вчинення протиправних дій; проведення просвітницької роботи, зокрема забезпечення проведення в спеціалізованих навчальних закладах тематичних занять з питань протидії корупції, науково-методичних і науково-практичних конференцій, семінарів, засідань за круглим столом, прес-конференцій та зустрічей з представниками засобів масової інформації);
- роз´яснення завдань і функцій поліції;
- інформування громадськості про результати роботи поліції;
- інструктажі;
- обмін передовим досвідом;
- стимулювання ініціативи громадськості у справі надання правоохоронним органам допомоги у боротьбі з правопорушеннями;
Примус як метод адміністративної діяльності поліції
1. Примус в діяльності Національної поліції - це вид державного примусу, що застосовується посадовими особами Національної поліції, у межах компетенції, до фізичних чи юридичних осіб.
Види примусу в діяльності Національної поліції:
1) Кримінальний примус (кримінально-процесуальний примус);
2) Адміністративний примус;
3) Дисциплінарний примус.
Адміністративний примусу в діяльності Національної поліції - це врегульовані нормами адміністративного права заходи, які застосовуються поліцейськими у межах повноважень з метою попередження чи припинення протиправних дій, подолання їх шкідливих наслідків, а також притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Особливості адміністративного примусу:
1. Встановлюється нормами адміністративного права.
Регулювання адміністративного примусу здійснюється нормами адміністративного права. Наприклад, поліцейські заходи, визначені у Законі України «Про Національну поліцію» регулюються не тільки нормами адміністративного права, але й нормами кримінального права. Тому, не всі ці заходи належать до адміністративного примусу.
Наприклад: Обмеження пересування або володіння річчю (ст.. 37 Закону України «Про Національну поліцію» може регулюватися нормами як адміністративного права (коли особа вчинила адміністративне правопорушення), так і нормами кримінального права (коли особа вчинила кримінальне правопорушення).
2. Особливі підстави застосування. Адміністративно-правовий примус застосовується як винятковий засіб забезпечення та охорони правопорядку, притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності, спрямований на попередження і припинення можливих та вчинюваних правопорушень, недопущення та усунення шкідливих наслідків для особи і суспільства.
В п.3 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» зазначається, що для виконання покладених на поліцію завдань поліцейський може здійснювати різні заходи, які містяться не тільки у цьому законі, але й в інших законодавчих та підзаконних актах. Тому, підстави для застосування заходів адміністративного примусу містяться у КУпАП, у Законах України «Про Національну поліцію», «Про попередження насильства у сім’ї», «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», відомчих наказах (Наказ МВС України №500 від 11.11.2010р. «Про затвердження Положення про службу дільничних інспекторів міліції в системі МВС України»).
3. Застосовується із специфічною метою.
Адміністративно-правовий примус направлений не тільки на попередження можливих правопорушень, припинення адміністративних проступків та інших правопорушень, а й недопущення та усунення можливих шкідливих наслідків різних надзвичай них ситуацій, а також притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб, забезпечення провадження по справам з адміністративних правопорушень, відновлення порушених прав та свобод, що існували до вчинення правопорушення тощо.
4. Особливий суб’єктний склад. Заходи адміністративного примусу можуть застосовувати виключно уповноважені на те працівники поліції і відносно до певної категорії осіб (перебуває на профілактичних обліках, вчиняє правопорушення, є свідком тощо). Особа, яка є поліцейським є суб’єктом застосування примусу.
5. Державно-владний характер. 1) адже здійснюються в односторонньому порядку лише у передбачених правовими нормами випадках, і полягає у застосуванні від імені держави особливих способів впливу на свідомість та волю особи з метою попередження та припинення адміністративних правопорушень; 2) здійснюється всупереч волі особи; 3) здійснюється від імені держави уповноваженою особою.
Заходи адміністративного примусу в залежності від цілей і способу забезпечення правопорядку класифікуються на наступні групи:
Види заходів адміністративного примусу:
1. заходи, спрямовані на попередження правопорушень (адміністративно-запобіжні заходи; заходи профілактики правопорушень; превентивні заходи);
2. заходи, застосуванням яких досягається припинення протиправної поведінки (заходи адміністративного припинення);
3. заходи адміністративно-процесуального забезпечення (заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення);
4. заходи адміністративної відповідальності (адміністративні стягнення).
8.16. Направляти до органів державної влади та місцевого самоврядування, громадським організаціям, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання особи пропозиції щодо:
· усунення причин та умов, які призводять до вчинення правопорушень;
· ужиття заходів з метою попередження насильства в сім´ї, надання соціальної допомоги сім´ям, що опинилися в складних життєвих обставинах;
· призупинення (припинення) діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку, які неналежним чином виконують свої обов´язки.
Заходи, спрямовані на попередження правопорушень:
1) перевірка документів (ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію»);
2) опитування особи (ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію»);
3) направлення пропозицій про усунення причин і умов, які сприяють вчиненню правопорушень (п.8.16 Наказу 550; ст.. 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995р.);
4) регулювання дорожнього руху (п..11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»);
5) ведення профілактичних обліків (п.17;18 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»; ст.. 6 Закону України «Про попередження насильства у сімї»; ст.. 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995р.);
17) у межах своєї компетенції, визначеної законом, здійснює контроль за дотриманням вимог законів та інших нормативно-правових актів щодо опіки, піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, вживає заходів щодо запобігання дитячій бездоглядності, правопорушенням серед дітей, а також соціального патронажу щодо дітей, які відбували покарання у виді позбавлення волі;
18) вживає заходів для запобігання та припинення насильства в сім’ї;(п.17;18 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»)
5) Здійснення адміністративного нагляду:
- за дотриманням правил дозвільної системи (п. 21 ст. 23 та ст.. 39 Закону України «Про Національну поліцію»);
- за особами, звільненими з місць позбавлення волі (Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі»);
- за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п..11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію»);
6) застосування технічнтх приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фотоі кінозйомки, відеозапису (ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»);
7) вилучення у особи зброї чи інших предметів, якими особа може завдати шкоди оточуючим чи собі, незалежно від того, чи заборонені вони в обігу (п.3 ст.41 Закону України «Про Національну поліцію»);
8) вимагання залишення місця і обмеження доступу на визначену територію (ст. 36 Закону України «Про Національну поліцію»);
9) поверхнева перевірка (ст.. 34 Закону України «Про Національну поліцію»);
10) поліцейське піклування (ст.. 41 Закону України «Про Національну поліцію»);
11) проведення профілактичних бесід (ст.. 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995р.;
відвідувати правопорушників, що не досягли 18 років, за місцем їх проживання, навчання, роботи, проводити бесіди з ними, їх батьками (усиновителями) або опікунами (піклувальниками); (ст.. 5 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 24.01.1995р)
Проводити профілактично-роз´яснювальну роботу серед населення з метою формування у свідомості громадян, особливо молоді, правової культури, негативного ставлення до суспільно небезпечних явищ. (п.9.6 Наказу 550)
2. заходи, застосуванням яких досягається припинення протиправної поведінки (заходи адміністративного припинення);
Головне призначення цих заходів полягає в тому, щоб вчасно відреагувати на ті чи інші антигромадські діяння, припинити, перервати протиправну поведінку і тим самим не допустити настання їх шкідливих наслідків.
Заходи адміністративного припинення, які застосовуються поліцейським - це передбачені законом способи та прийоми впливу, спрямовані на примусове переривання (припинення) діянь, які мають ознаки адміністративного правопорушення, а в окремих випадках -кримінального, які застосовуються з метою недопущення шкідливих наслідків протиправної поведінки, спрямовані забезпечення провадження в справі про адміністративне правопорушення і притягнення винного до адміністративної, а в окремих випадках - до кримінальної відповідальності.
Види заходів адміністративного припинення:
1) проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст. 38 Закону України «Про Національну поліцію»);
2) зупинення транспортного засобу (ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»);
3) обмеження пересування особи чи транспортного засобу або фактичного володіння річчю (ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію»);
закривати об’єкти дозвільної системи (п.3 ст.39 Закону України «Про Національну поліцію»);3. Поліція відповідно до порядку, визначеного Міністерством внутрішніх справ України, вилучає зброю, спеціальні засоби, боєприпаси, вибухові речовини та матеріали, інші предмети, матеріали і речовини, щодо зберігання і використання яких визначено спеціальні правила чи порядок та на які поширюється дозвільна система органів внутрішніх справ, а також опечатує і закриває об’єкти, де вони зберігаються чи використовуються (у тому числі стрілецькі тири, стрільбища невійськового призначення, мисливські стенди, підприємства і майстерні з виготовлення та ремонту зброї, спеціальних засобів, боєприпасів, магазини, у яких здійснюється їх продаж, піротехнічні майстерні, пункти вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування) у випадку виявлення порушення правил поводження з ними та правил їх використання, що загрожують громадській безпеці, до усунення таких порушень.
4) застосовувати фізичний вплив (силу) (ст.. 42-44 Закону України «Про Національну поліцію»);
5) застосовувати спеціальні засоби (ст.. 42,43, 45 Закону України «Про Національну поліцію»);
6) застосовувати вогнепальну зброю (ст.. 46 Закону України «Про Національну поліцію»);
ЗАХОДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ (ЗАХОДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ);
Заходи адміністративно-процесуального забезпечення (заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення) - це врегульована нормами КУпАП система заходів адміністративно-примусового характеру, які застосовуються поліцейськими у зв’язку з виявленням ознак адміністративного правопорушення з метою його припинення та забезпечення об’єктивного, всебічного і повного розгляду адміністративної справи.
Види заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення:
1) доставлення порушника (ст.. 259 КУпАП);
2) адміністративне затримання особи (ст. 261-263 КУпАП)
3) особистий огляд, огляд речей (ст.. 264 КУпАП)
4) вилучення речей та документів(ст. 265 КУпАП);
5) Тимчасове вилучення посвідчення водія (ст. 265-1 КУпАП)
6) тимчасове затримання транспортного засобу (ст. 265-2 КУпАП)
7) відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами (ст. 266 КУпАП);
8) огляд водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп´яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (ст. 266 КУпАП)
Адміністративне стягнення — це захід адміністративної відповідальності, що застосовується поліцейським з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.
Метою застосування адміністративного стягнення є виховання правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил суспільного співжиття; запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, покарання та виправлення правопорушника, відшкодування збитків.
Стаття 24. Види адміністративних стягнень
За вчинення адміністративних правопорушень можуть застосовуватись такі адміністративні стягнення:
1) попередження ст.. 26КУПАП (попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі.);
2) штраф ст. 27 КУПАП (Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян, посадових та юридичних осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Штраф за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, може бути накладено на громадянина після використання ним балів, передбачених статтею 27-1 цього Кодексу);
2-1) штрафні бали ст. 27-1 КУПАП (Штрафні бали є стягненням, що накладається на громадян за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, установлені цим Кодексом. Кожному громадянину, який має право керування транспортним засобом, щороку з початку року (з дня отримання права керування транспортним засобом) і до кінця року нараховується 150 балів.);
3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення ст. 28 КУПАП;
4) конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення ст. 29 КУПАП;
5) позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю ст. 30 КУПАП; (Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначається судом строком на один рік, коли його спеціально передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу);
5-1) громадські роботи ст. 30-1 КУПАП (Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.
Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день. Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.);
6) виправні роботи ст. 30-1 КУПАП (Виправні роботи застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, і з відрахуванням до двадцяти процентів її заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).)
7) адміністративний арешт ст.. 30-1 КУПАП (Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п´ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею). Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп);
8) арешт з утриманням на гауптвахті ст.. 32-1 (Арешт з утриманням на гауптвахті встановлюється і застосовується лише у виключних випадках за окремі види військових адміністративних правопорушень на строк до десяти діб. Арешт з утриманням на гауптвахті призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).).
Стаття 24-1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
За вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу:
1) зобов´язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого;
2) попередження;
3) догана або сувора догана;
4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.