Кримінологія та профілактика злочинів
2. Об’єкти попередження злочинності
Як відомо, злочинність зумовлюється комплексом негативних явищ і процесів різного походження, котрі і є так званими об´єктами попереджувального впливу. Теорія і практика боротьби зі злочинністю показують, що об´єкт попереджувального впливу - це все те, на що діє система попередження злочинності, і включає: по-перше, уражені недоліками суспільні відносини в системі формування людини; по-друге, соціальні негативні (різні за походженням) традиції, стереотипи поведінки, найбільш поширені негативні звички людей, по-третє, окремих осіб, групи і контингенти осіб, які виявляють ознаки протиправної´ поведінки; в-четверте, сукупність конкретних негативних явищ, процесів, недоліків у різних сферах життя, які детермінують злочинну поведінку і вчинення конкретного злочину; в-п´яте, окремі негативні особистісні властивості людини, які провокують злочин або сприяють його вчиненню.
Таким чином, об´єкт попереджувального діяння - це окремі або сукупність різних (за генезою, сферою, формами та інтенсивністю прояви) негативних явищ та процесів реальної дійсності матеріального чи духовного характеру, які призводять до виникнення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів.
Для об´єкта характерні такі властивості: криміногенність (саме вона виділяє його із сукупності негативних явищ), динамічність, що зумовлює постійну мінливість його кількісно-якісних показників; потенційність - нею пояснюється те, що окремі явища можуть швидко досягти високого ступеня криміногенності; латентність - криміногенність, яка прихована від спостерігача-дослідника.
Головною властивістю будь-якого об´єкта, попереджувального впливу є криміногенність. Поняття «криміногенність» тісно пов´язане із поняттям «криміногенний». Термін походить від латинської мови-злочин і грецької - рід, походження. Отже, це поняття, яким підкреслюється близька спорідненість, тісний взаємозв´язок явища, процесу, особи із злочинністю. Поняття «криміногенний» вживається у різних сполученнях: криміногенні фактори, криміногенна особа, криміногенне середовище, криміногенна ситуація тощо. Криміногенність - це така кримінологічне значуща властивість об´єкта попередження злочинності, яка показує конкретну взаємозалежність об´єкта і конкретного злочину, злочинності взагалі. Криміногенність слід розглядати як таку властивість об´єкта, що здатна формувати антисуспільну спрямованість особи, яка знаходиться в безпосередньому з ним контакті, а також провокувати вчинення нею протиправних дій. Ця властивість виявляється через силу впливу об´єкта на злочинність, здатність його наводити причинні зв´язки. Криміногенність будь-якого об´єкта - величина змінна, тому вона може бути відображена як кількісно-якісна: ступінь криміногенності (тобто вище-нижче); криміногенний набір (більш-менш); криміногенний інтервал (ближче-далі).
Ступінь криміногенності - показник, який визначає міру цієї властивості і більшу чи меншу силу її впливу на злочинну мотивацію. За даними досліджень, алкогольне обтяження як криміногенна властивість особи досить висока серед вбивць і осіб, що заподіяли тяжке тілесне ушкодження на сімейно-побутовому грунті. Криміногенний набір - структурний показник криміногенності об´єкта. Криміногенність об´єкта - якість інтегральна, яка утворюється в свою чергу сукупністю і взаємозв´язком, як правило, негативних явищ, котрі сами по собі безпосередньо не пов´язані зі злочинністю. Відомо, наприклад, що початок злочинного шляху підлітків звичайно зумовлюється одночасною чи послідовною дією набору з 3-5 негативних явищ (неблагополуччя в сім´ї, небезпечне оточуюче середовище, рання алкоголізація та ін.). Криміногенний інтервал - міра зростання чи зменшення криміногенності предмета, «відділення» або наближення його до причинної детермінації. Таким чином, чим вище ступінь криміногенності предмета, тим менший його криміногенний інтервал. Тим самим визначається «місто» (ближче-дальше) криміногенного об´єкта в причинному ланцюгу. В кримінологічній літературі відмічається, що найбільша криміногенність характерна для тих об´єктів, наявність яких у системі причин та умов злочинності з більшою імовірністю породжує злочинну детермінацію. Поняття криміногенного набору порівняльне невеликого поєднання найбільш значущих показників для будь-яких різновидів суб´єктів антисуспільної поведінки покладено в теоретичне обґрунтування прикладних прогностичних методик індивідуальної злочинної поведінки та її попередження.
Криміногенні об´єкти доцільно згрупувати так, щоб вони стали уразливими для тих чи інших - теж згрупованих відповідним чином - методів попереджувального впливу адекватних їм заходів. Тому природною підставою класифікації є характер криміногенних об´єктів, їх природа, генеза, умови існування. За цією підставою розрізняються групи криміногенних об´єктів соціального, правового і психогенного характеру. Група криміногенних об´єктів соціального характеру знаходиться в діапазоні від негативних явищ на рівні суспільства до криміногенних явищ і властивості конкретної особи (пияцтво, алкоголізм, наркоманія, вікгимний стан тощо). В групу криміногенних об´єктів правового характеру включаються явища, генеза яких лежить у сфері правових недосконалень, грубих помилок, протиправних дій, необгрунтованого, несвоєчасного, некомпетентного регулювання суспільних відносин на різних рівнях соціального буття. Група криміногенних об´єктів психогенного характеру охоплює ті психологічні, психіатричні та інші кримінологічне значущі аномальні явища, які дезорганізують суспільне життя, відіграють деструктивну роль у процесі соціалізації і ресоціа-лізації особи, перешкоджують їй чи обмежують її здатність адекватно оцінювати свої вчинки і діяти на основі такої оцінки.
ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ
1. Об´єкт попереджувального діяння - це окремі або сукупність різних (за генезою, сферою, формами та інтенсивністю прояви) негативних явищ та процесів реальної дійсності матеріального чи духовного характеру, які призводять до виникнення причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів.
2. Для об´єкта характерні такі властивості, як криміногенність; динамічність; потенційність; латентність.