Кримінологія та профілактика злочинів
3. Кримінологічна характеристика сутенерства або втягнення в заняття проституцією та її запобігання
Слово "проституція" у перекладі з латинської означає "виставлення на продаж". З давніх давен вона поділялася на жіночу, чоловічу і дитячу, що залишилося й на сьогодні. Під проституцією треба розуміти систематичне надання особою свого тіла для задоволення сексуальних потреб інших осіб за матеріальну винагороду.
Сучасна громадська думка сходиться на тому, що проституція є аморальною поведінкою. Що ж до визнання її правопорушенням, то у світі є різні погляди: від визнання її злочином (мусульманські країни) до надання їй статусу легального бізнесу (наприклад, у Нідерландах). В більшості Західних країн навіть якщо проституція законом не дозволена, влада ставиться до неї толерантно, спрямовуючи меч правосуддя у першу чергу на осіб, які використовують повій у власних цілях (у Франції, скажімо, навіть
користування грошима, "заробленими" повією, тягне кримінальну відповідальність). В Україні проституція віднесена до категорії адміністративних правопорушень (ст. 181-1 КУАП) та за систематичне заняття проституцією передбачена і кримінальна відповідальність (ст. 303 КК України).
Проституція тісно пов´язана зі злочинністю. Вони значною мірою обумовлюють одне одного. Це пояснюється тим, що проституцію, як засіб наживи, контролює криміналітет. На її основі створюється система секс-бізнесу із звідниками, утримувачами домів розпусти, сутенерами, торгівцями "живим товаром", у тому числі з переправлянням його за межі країни. На думку експертів, річний обіг секс-бізнесу в Україні становить не менше двох мільярдів гривень. Наймерзеннішим злочином є втягування у проституцію дітей.
Крім того, повій широко використовують як співучасників злочинів грабіжники, вимагачі, шахраї. Адже повії, відвідуючи квартири заможних клієнтів, дають "наводку" для наступних крадіжок чи розбійних нападів; просять водіїв підвезти до місця, де на них організована засідка. Повії і самі вчиняють чимало злочинів стосовно клієнтів шляхом їх "відключення" алкоголем, підсипанням клофеліну (продається тільки за рецептами, та призначається лікарем) тощо.
Не можна забувати, що повії (як жінки, так і чоловіки) є одним з основних джерел розповсюдження венеричних хвороб, гепатиту та ВІЛ- інфекції. Ніякі запобіжні засоби не здатні усунути високий ризик цих захворювань. Відомий випадок, коли в м. Красний Луч (Луганська обл.) дві неповнолітні проститутки зірвали роботу цілого автопарку, заразивши за кілька днів сифілісом понад ЗО водіїв. Повії також стають жертвами злочинів (їх вбивають у конкурентній боротьбі, глумляться над ними, вони гинуть від наркотиків чи СНІДу).
Але чи не найголовнішою негативною ознакою проституції є різке падіння суспільної моралі, духовна деградація, що вкрай шкідливо впливає на виховання дітей і молоді. Проституція підриває підвалини суспільного життя, руйнує сім´ю і, в кінцевому підсумку, саму людину. Як наслідок, зростають жіноча злочинність, смертність, невиліковні захворювання, самогубства і, що найнебезпечніше — гине генофонд нації.
Осіб, які займаються проституцією, можна класифікувати таким чином.
Путани - "працюють" у дорогих готелях, казино, саунах. Їх клієнти - іноземці, але за валюту не гребують і "своїми". Частина з них має вищу освіту, володіє іноземною мовою. Як правило, вони "контролюються" сутенерами і рекетирами.
Повії, які "працюють" за кордоном. Частина їх виїжджає Сама, інших вивозять постачальники "живого товару".
Повії "за викликом" працюють у підпільних фірмах, що складаються з "хазяїна", диспетчерів, водіїв і охоронців. До нижчого сорту належать вокзальні повії і ті, що промишляють на автошляхах (так звані плечові). На найнижчому рівні перебувають вуличні повії (здебільшого бродяги, наркомани і алкоголіки).
Що ж штовхає осіб на шлях проституції? Безумовно, вагомий внесок у цю справу роблять скрутна економічна ситуація, безробіття, зростання бездомності та взагалі процес маргіналізації населення. Але це не єдині чинники. Рівень проституції, що (як і злочинність), є постійним супутником суспільства, передусім залежить від його морального стану, який сьогодні навряд чи можна визнати задовільним. Очевидні прорахунки в морально-етичному вихованні) молоді, стрімке падіння авторитету сім´ї і школи.
Потребує розробки концепція виховання підростаючого покоління і, особливо, дівчат. В її основі мусить лежати властива нашому народові висока моральність і порядність. Без оголошення державою рішучої боротьби з аморальністю, пропагандою порнографії та насильства, не може бути й мови щодо протидії проституції. Має бути розумний вибір форм і методів виховання юнаків і дівчат. Притаманні їм особливості фізичної та психічної структури особи мають не нівелюватись, а враховуватися задля формування соціальне ко-рисної особистості.
Необхідно також удосконалити кримінально-правову боротьбу із секс- бізнесом, який наживається на експлуатації повій. Нове кримінальне законодавство, за прикладом багатьох країн світу, мусить мати розгалужену систему норм, які передбачали б диференційовану відповідальність усіх, хто прямо чи опосередковано причетний до проституції.
ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:
У даному питанні ми розглянули негативний вплив проституції на розповсюдження злочинності, та можливі заходи подолання цього явища. Також визначено ключові моменти, що стосуються взаємодії сутенерства та втягнення у заняття проституцією з іншими злочинами та можливості втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
ВИСНОВКИ З ТЕМИ:
Суспільна небезпечність "фонових" явищ полягає в тому, щол ведення паразитичного способу життя вимагає певних коштів, які найлегше здобути злочинним шляхом; стан наркотичного чи алкогольного сп´яніння послаблює самоконтроль особи, що полегшує скоєння злочину;^ аморальність призводить до підвищеного ризику стати жертвою злочину, тобто до високої віктимності; власне злочинними є незаконні операції з наркотиками, фальшування спиртних напоїв, утримання притонів для вживання наркотиків або розпусти, звідництво й інші форми антисоціальної поведінки.
Отже, можна зробити висновок, що "фонові" явища - це сукупність аморальних проявів, які суперечать загальноприйнятим нормам поведінки, та які органічно взаємопов´язані зі злочинністю, оскільки детермінують одне одного й тягнуть за собою соціальну деградацію особи (а зрештою - й усього суспільства).
Зв’язок наркоманії зі злочинністю полягає не лише у стані наркотичного сп’яніння, супроводжуваному зниженням рівня усвідомлення дійсності та самоконтролю, розвитку наркозалежності і відтак постійної потреби у грошах, тому, що будь-які самовільні дії у сфері наркообігу є кримінально караними, формуванні наркотичної субкультури, але ще й у тому, що ринок наркотиків, до якого має відношення будь-який наркоман, своєю чергою пов’язаний із іншими, найбільш небезпечними формами злочинності, передовсім організованою, транснаціональною, оскільки для різних видів наркотиків характерні свої країни-експортери та окремі шляхи міжнародного транспортування.
Вочевидь, чільне місце поміж усіма профілактичними заходами, спрямованими на розірвання взаємозв’язків між злочинністю та фоновими явищами, повинна посідати диференційована виховна робота з населенням усіх соціальних прошарків і вікових груп. Підсистеми усіх нині існуючих форм виховання потребують перегляду, удосконалення, активізації та заохочення, передовсім шкільного.
Отже, фонові явища - це соціальні явища, пов’язані з повторюваною поведінкою та/або усталеним фактичним суспільно-правовим станом особи, за яких можливо спрогнозувати найвищу (особливу) ступінь імовірності вчинення особами діянь, що містять ознаки злочину. На тенденціях сучасного розвитку й аналізу фонових явищ позначаються такі суспільні умови, як криміналізація суспільної свідомості та заглиблення у стан маргінальності. Основними формами фонових явищ в Україні, які було розглянуто у статті, визнаємо безпритульність, бездомність, виховання у дитячих будинках, інтернатах, неповних та інших неблагополучних сім’ях, безнаглядність та утворення неформальних підліткових груп анти - чи асоціальної спрямованості, адиктивну поведінку (залежність від наркотичних, алкогольних, токсичних, фармакологічних речовин, Інтернет-адикцію, комп’ютерний психоз тощо), психічні захворювання, статеві збочення і проституцію.
Найбільш багатообіцяючим напрямком окремих розробок за тематикою „фонові явища і злочинність” видаються детальніші дослідження нових стилів поведінки за умов інформаційного суспільства, визначення методів попередження комп’ютерної та Інтернет-залежності, особливо серед молоді, вироблення рекомендацій щодо боротьби з насильством у сім’ї і порушеннями прав дитини, мінімізації негативного впливу неблагополучних сімей та можливості введення в Україні такої системи соціального захисту, за якої кожна людина мала би можливість реалізувати своє право на ізольоване житло, яке відповідало би її честі та гідності.