Кримінологія та профілактика злочинів
2. Кримінологічна характеристика окремих фонових явищ
Наркоманія - це хворобливий потяг до наркотичних засобів. Поряд з наркотиками, останнім часом все більше поширюється не-медичне вживання психотропних і сильнодіючих речовин, хворобливий потяг до яких називається токсикоманією.
У лютому 1995 р. були прийняті два закони: "Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів" і "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", що створили надійну правову базу для боротьби з наркоманією і токсикоманією. У цих законах наводиться поняття наркоманії як хворобливого психічного стану, зумовленого зловживанням наркотичними засобами, і такого, що характеризується психічною або фізичною залежністю від них. Наркоман — це особа, якій медичним закладом у визначеному порядку встановлено діагноз "наркоманія". Аналогічним є поняття "токсикоман" і "токсикоманія".
Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства охорони здоров´я і публікується в офіційних виданнях (Додаток 1).
Обіг деяких наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів дозволяється лише в медичних, науково-дослідних або навчальних цілях. Він здійснюється підприємствами державної і комунальної форм власності за наявності у них відповідних ліцензій. Реалізація громадянам наркотичних чи психотропних речовин може проводитися тільки за рецептом лікаря через аптечні заклади, у яких є дозвіл на цей вид діяльності.
До найпоширеніших наркотиків належать: анаша, гашиш, марихуана, морфій, героїн, кокаїн. Все більшого розповсюдження набувають наркотики на синтетичній основі - ЛСД: амфетаміни, мета-мфетаміни тощо, що за своїм впливом конкурують з наркотиками, виготовленими з природної сировини. Наймодніший метамфетамін - екстазі - має до 40 різновидів. Серед сильнодіючих засобів токсикомани вживають лікарські препарати, які належать до снотворних або транквілізаторів - седуксен, реланіум, клофелін, нозепам, похідні барбітурової кислоти. Крім того, вони використовують хімічні речовини й реактиви - ефіри, ацетон, діхлоретан, хлороформ, бензин, антифриз, толуол, а також побутові хімічні засоби - плямовивідники, туалетну воду, клеї, розчинники фарб, рідини для чистки одягу, аерозолі тощо.
Наркотичні й психотропні речовини вживаються шляхом їх введення в організм за допомогою шприца, паління, ковтання, нюхання. Сенс вживання цих речовин полягає у тому, що вони викликають ейфорію, яка на деякий час наділяє людину незвичайними почуттями, аж до бачення галюцинацій. Після цього настає стан прострації (наркотичного сну), а потім збудження змінюється пригніченням центральної нервової системи (синдром абстиненції). За короткий термін вживання наркотиків (інколи - кількох тижнів) особа стає хворою на наркоманію.
Небезпека цієї хвороби полягає в тому, що вона дуже швидко й безповоротно руйнує фізичне і моральне здоров´я людини. Смерть здебільшого настає через кілька років інтенсивного вживання наркотиків, але їй передує повна деградація особи (відмова від соціальне корисної праці, психічна нестійкість, порушення у статевій сфері, втрата пам´яті, тероризування рідних і знайомих тощо). Звідси і випливає нерозривний зв´язок наркоманії зі злочинністю, який проявляється у:
1) злочинах, вчинених під безпосереднім впливом наркотиків на організм людини: убивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганство тощо;
2) вчиненні злочинів з метою заволодіння грошима або речами для придбання наркотиків. Сьогодні частка таких злочинів становить понад 10 % від усієї сукупності крадіжок, розбоїв, грабежів і вимагань;
3) протиправних діях, пов´язаних із виготовленням та збутом наркотиків, найнебезпечніші з яких відносяться до наркобізнесу і мають ознаки організованої злочинності. Так, у 1999 р. в Україні виявлено 42 тис. злочинів, пов´язаних із незаконним обігом наркотиків, що удвічі більше, ніж у 1994 р.
Крім того, немедичне вживання наркотиків призводить до численних самогубств, побутового й виробничого травматизму, смертей від передозування вживаних засобів (так званий "золотий постріл"). Практично всі наркомани, які вживають опіати, хворі на гепатит, значна кількість — на СНІД і венеричні хвороби.
Сьогодні у світі зареєстровано майже 100 млн наркоманів. В Україні їх офіційно налічується близько 90 тис.; за день на облік ставиться до 50 осіб. 90 % наркоманів - це особи віком до 30 років. Зазначимо, що за оцінками експертів, реальна кількість наркоманів в Україні сягає 1 млн осіб. На жаль, прогнози щодо розвитку наркоманії не втішні, оскільки спостерігаються такі тенденції:
1) наркоманія омолоджується та фемінізується. Соціологічні опитування показують, що значна частина студентів і учнів середніх навчальних закладів так чи інакше причетна до вживання наркотиків;
2) зростає питома вага тяжких форм наркоманії, у тому числі полінаркоманії;
3) виник ринок "важких" наркотиків (героїн, кокаїн);
4) з´являються нові види токсикоманії серед неповнолітніх і молоді (вдихання парів оргрозчинників, групові форми вживання психоактивних препаратів тощо);
5) поширюється немедичне вживання наркотиків у всіх соціальних групах (робітники, службовці, безробітні та, навіть, бізнесмени);
6) основна маса наркоманів і наркоділків (близько трьох четвертей) - це особи, які полишили суспільне корисну працю і прагнуть заробити на людській біді.
Чим це можна пояснити? В глобальному плані XX століття - час небачених потрясінь у соціальній сфері. Дві світові війни, що не мали аналогів в історії людства, кровопролитні революції, мільйони жертв репресій. Це один бік проблеми. Другий - страх перед зброєю масового знищення, поширенням невиліковних хвороб, організованою злочинністю тощо. Ці та низка інших чинників зумовили те, що частина людей втратила психологічну стійкість, забажала бути подалі від лякаючої дійсності, знаходячи порятунок у наркотизмі чи алкоголізмі. В Україні до того ж наклалася глибока соціально-економічна криза на зламі XX і XXI століть.
Серед різних категорій населення виникли духовна порожнеча, крах особистих сподівань (фрустрація). У молоді, яка краще адаптується до сучасних умов, водночас відсутні життєві плани через невизначеність у багатьох питаннях близького і далекого майбутнього. Все це відбувається на фоні різкого зниження життєвого рівня переважної більшості громадян. Як наслідок, маємо низьку загальну культуру населення і, передусім, молоді. Звідси - споживацьке ставлення до життя, незацікавленість у духовному зростанні, потяг До так званої масової культури, що ігнорує моральні цінності, насаджує порнографію і насильство. Саморуйнуюча поведінка (в тому числі вживання наркотиків) є невід´ємним елементом цієї субкультури. Сказане зумовлює конформізм, нездатність подолати вплив референтної групи, де вживають наркотики, легковажність в оцінці ситуації, прагнення до миттєвої утіхи, "все спробувати у житті".
Варто зазначити, що проблема наркоманії довгий час у нас замовчувалася. Домінував погляд, що вона можлива лише в капіталістичних країнах, тому й не було дієвих заходів антинаркотичної пропаганди, не створено громадської думки, що засуджувала б вживання наркотиків. Та й зараз не маємо належних засобів боротьби з наркоманією, насамперед у міністерствах охорони здоров´я та внутрішніх справ. Не вистачає кваліфікованих лікарів-наркологів і психіатрів, спеціалістів з протидії наркобізнесу. Методи лікування в ЛТП, що функціонували донедавна в системі МВС, були неефективні. Реально виліковувалися лише кілька відсотків з тих, хто там перебував.
Негативним чинником є і те, що Україна має велику сировинну базу наркотиків. А можливість здобути злочинним шляхом доходи, які чесною працею заробити не можна, штовхає сільських мешканців на культивування снотворного маку. Щорічно в Україні виявляється і ліквідується його посівів на площі 1300 км . Щодоби реєструється понад 100 злочинів, пов´язаних із незаконним обігом наркотичних засобів. Як показують дослідження, злочинцями в основному є особи у віці до ЗО років, серед яких майже 90 % - безробітні. Споживачами є особи без певних занять - 80,9 %; робітники - 12,7 %; учні профтехучилищ і шкіл - 1,9 %; студенти - 1,7 %; інші - 2,8 %. Щодоби з нелегального обігу вилучається понад 100 кг наркотиків і наркотичної сировини, але (за світовим досвідом) це не більше 1/10 її реальної маси.
Важливо зауважити, що жодний вид злочинної діяльності не може зрівнятися з наркобізнесом за рівнем прибутків. Ось чому криміналітет невпинно активізується і в Україні.
Попередження наркоманії і наркобізнесу. За ініціативою України 00Н оголосила останнє десятиріччя XX століття "Десятирічкою боротьби з наркоманією". Світове співтовариство здійснює боротьбу з поширенням наркотиків у таких напрямках:
1. Широка профілактична діяльність, спрямована на недопущення втягнення молоді у вживання наркотиків. З цією метою застосовуються найновіші досягнення медицини, психіатрії, педагогіки, залучається широка громадськість. Вважається, що цей напрямок мусить бути пріоритетним у кожній державі.
2. Силова боротьба з наркобізнесом із залученням спеціалізованих установ, військової техніки, фахово підготовлених працівників, контроль за відмиванням "брудних" грошей, захоплення наркокур´єрів і вихід через них на лідерів наркокартелів.
3. "Лібералізація" наркотичної проблеми, тобто перехід до легальної реалізації наркотиків через аптеки та інші торговельні заклади (йдеться щодо "легких" наркотиків). Це дає можливість контролювати ринок збуту наркотиків та проводити повний облік лікування наркоманів. Але практика показує, що депеналізація споживання наркотиків (Голландія, Швеція) не призводить до бажаних результатів. У наркоманів лишається потяг до "важких" наркотиків. На наш погляд, такий напрямок боротьби з наркоманією не може бути прийнятним для України, хоча в Києві, Одесі та деяких інших містах у рамках проекту ВООЗ здійснюється видача наркоманам шприців, презервативів, дезрозчину тощо.
В Україні існує також міжвідомчий банк даних осіб, причетних до незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, створено єдиний реєстр хворих на наркоманію. У системі МВС функціонує Управління по боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів. Воно має свої підрозділи у всіх територіальних і транспортних підрозділах внутрішніх справ. Спецпідрозділи по боротьбі з міжнародною контрабандою наркотиків діють і в СБУ. Згідно з прийнятим у лютому 1995 року Законом, у системі охорони здо - ров´я створюються спеціалізовані закриті лікувальні заклади (для неповнолітніх у віці 16-18 років - лікувально-виховні заклади) Для примусового лікування хворих на наркоманію.
В числі економічних заходів профілактики є розробка нових зразків техніки для збирання наркотичних культур з метою зменшення втрат врожаю, виведення сортів конопель без канабіноїдних сполучень і снотворного маку з низьким вмістом алкалоїдів, змеНг шення площ посівів коноплі, збільшення плантацій для їх кращої охорони.
Важливим культурно-виховним заходом профілактики наркоманії є організація дозвілля молоді. Місцевій владі треба активніше створювати за місцем проживання і при навчальних закладах школи здоров´я, спортивні секції та інші гуртки, розширювати мережу клубів за інтересами, бібліотек, музичних і художніх шкіл, вирішити питання про їх відвідування на пільгових умовах.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про обов´язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення" здійснюється огляд осіб із груп ризику. Але в цілому форми надання допомоги хворим на наркоманію у медичних закладах як загального, так і закритого типу потребують удосконалення. Тут доцільно запозичити зарубіжні методи реабілітації наркоманів (за прикладами кооперативу Родольфо в Італії, общини Леві Петруса в Швеції, Делансі-стріт у США). Правда, дещо вже робиться в цьому плані у Львові та Одесі. Фахівці розробили антинаркотичні програми для учнів та батьків.
Серед правових заходів боротьби з наркоманією велике значення мають названі вище закони, що стали серйозним кроком уперед! в регулюванні проблем, пов´язаних з незаконним обігом наркотиків. Ці закони відповідають міжнародним стандартам і водночас враховують нинішню ситуацію в Україні. Прийняття Закону "Про обов´язкове лікування хворих на алкоголізм та наркоманію" дасть змогу значно покращити наркотичну ситуацію шляхом активізації профілактичних заходів. Серйозно посилена кримінально-правова;
боротьба з незаконним обігом наркотиків. До Кримінального кодексу введена низка спеціальних норм про відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорі; незаконне їх виготовлення та збут тощо.
Органи внутрішніх справ у своїй профілактичній роботі аналізують дані, що характеризують як злочинців, так і споживачів нарю тиків, фактори, які обумовлюють порушення антинаркоманійноп законодавства. Збиранням таких відомостей мають займатися вс служби міліції. Відповідна інформація має надходити і від органі: охорони здоров´я, освіти, керівників трудових колективів, громада кості.
Індивідуальна профілактика наркоманії здійснюється щодо осіб, які зловживають наркотиками і в діях яких відсутні ознаки злочину, але, виходячи з їхньої антисуспільної поведінки, є імовірність його вчинення. Наркомани "прогресують" поступово і зазвичай проходять такі стадії:
1) нездорового інтересу до наркотиків, їх виготовлення і споживання (група відносного ризику);
2) перебування у середовищі наркоманів, схвалення їх поведінки, разові прийоми наркотиків (група підвищеного ризику);
3) вживання наркотиків більш-менш постійно, але ознаки наркоманії ще відсутні (група тих, хто зловживає наркотиками);
4) формування хворобливої психічної і фізичної залежності від наркотиків (група хворих на наркоманію).
Очевидно, що починати профілактику необхідно з представників групи відносного ризику, оскільки вона буде найбільш ефективною.
Профілактика має проводитись за планом з урахуванням рекомендацій лікаря-нарколога або з його безпосередньою участю. Щодо виявлених наркоманів, то першочерговим заходом мусить бути їх направлення на лікування з подальшою профілактикою. Роботу з особами, які перебувають на профілактичному обліку, треба проводити диференційовано, враховуючи їх позитивні та негативні якості. При цьому методи виховання мають поєднуватися із медичним і правовим впливом. Індивідуально-профілактичні заходи передбачають:
1. Нагляд за поведінкою і способом життя особи, яка профілактується, реагування на її правопорушення, пов´язані з наркотиками.
2. Вживання оперативно-профілактичних заходів щодо осіб з найближчого оточення профілактованого, які провокують його на вживання наркотиків чи інших одурманюючих засобів або вчинення злочинів.
Запобігання наркоманії потребує ретельного аналізу оперативної обстановки на території, де мають місце нелегальний обіг наркотиків та їх немедичне вживання. Вивчаються чинники, що обумовлюють порушення антинаркоманійного законодавства та особи, які його порушують. Особливу увагу слід звернути на роботу з батьками, які мають підлітків з ознаками вживання наркотиків (сліди уколів на тілі, поява шприців, різке схуднення, блиск очей, постійне ковтання слини тощо).
Варто регулярно здійснювати оперативні відпрацювання підприємств і організацій, діяльність яких пов´язана з виробництвом чи використанням наркотичних засобів, хімічних реагентів, де можливе виготовлення синтетичних наркотиків, а також жилого сектора, гуртожитків, місць дозвілля, де ймовірне немедичне вживання наркотиків.
ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:
Таким чином, із всього вищенаведеного можна зробити висновок, що боротьба з наркоманією є однією із самих складних проблем сучасного суспільства, розв’язанню та фінансуванню якої повинно надаватися першочергове значення на суспільному рівні.
У цілому, проведений інформаційно-аналітичний огляд свідчить про різке омолоджування осіб, які залучаються до наркоманії та токсикоманії.
Заохочення до лікування від наркоманії, як альтернатива примусовому, засвідчує демократію у сфері кримінально-правових відносин в суспільстві.
Взаємозв’язок, взаємопроникання наркоманії та злочину є слідством суспільно-економічного розвитку спільноти на сучасному етапі.
Потребує зміни відношення суспільства, його державних і громадських організацій до проблеми наркоманії та токсикоманії, щоб об’єднати зусилля всіх громадян в енергійному протистоянні цьому лиху.
Необхідно забезпечити взаємодію всіх державних структур і суспільних організацій, діяльність яких безпосередньо пов’язана не тільки з боротьбою, але й профілактикою наркоманій, токсикомани, полінаркоманій та інших станів залежності, лікуванням й реабілітацією наркологічних хворих.