Кримінологія та профілактика злочинів
2. Класифікація потерпілих
Для системного вивчення проблеми потерпілого в науці висловлювались думки, щодо класифікації. Сформувались деякі підходи:
1) дихотомічний підхід - розділяють вивчаєме явище на дві частини (злочинець - жертва), а сама класифікація полягає у визначенні жертв умисних і необережних злочинів, винних, заздалегідь визначених тощо;
2) використання „чистих” критеріїв однієї науки (біологія, психологія тощо);
3) кримінально-правовиіі підхід - Б. Мендельсон розробив класифікацію потерпілих за ступенем їх вини (повністю невинний, частково винний, добровільна жертва і т.д.);
4) комплексний підхід - за ступенем віктимності виділяють:
а) випадкова жертва - коли особа стає такою внаслідок збігу обставин. Взаємовідносини, що виникли між жертвою і злочинцем, не залежать від їх волі і бажання;
б) жертва з незначним ступенем ризику - особа, яка живе за нормальних для всіх людей факторах ризику, і віктимність якої зросла непередбачено під впливом конкретної несприятливої ситуації;
в) жертва з підвищеним ступенем ризику - особа, яка володіє низкою віктимних властивостей. До цієї категорії належать два основні види жертв:
- жертви необережних злочинів - коли характер роботи, що вони виконують, або їх поведінка у громадських місцях мають більш високу, ніж звичайна, віктимність;
- жертви умисних злочинів, соціальний статус яких або роль, що вони виконують, містять підвищений ризик (працівники правоохоронних органів, воєнізованої охрани тощо). Жертвами цього типу можуть бути й особи, віктимність яких зросла внаслідок конкретних взаємовідносин між жертвою і злочинцем, а також діями третіх осіб, які спричини конфліктну ситуацію.
Віктимність може виявитися також у манерах поведінки майбутньої жертви, її зовнішньому вигляді;
г) жертва з дуже високим ступенем ризику - особа, морально-соціальна деформація якої не відрізняється від правопорушників. Вона характеризується стійкою антисуспільною спрямованістю, схильністю до алкоголю, наркотиків, статевою розбещеністю тощо. Висока віктимність - це стан, який довгий час не зникає і після того, коли особа змінила свою поведінку.
ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ:
Для системного вивчення проблеми потерпілого в науці висловлювались думки, щодо класифікації. Сформувались деякі підходи: 1) дихотомічний підхід - жертви умисних і необережних злочинів, винних, заздалегідь визначених тощо; 2) використання "чистих критеріїв однієї науки (біологія, психологія тощо); 3) кримінально-правовий підхід - повністю невинний, частково винний, добровільна жертва тощо).
За ступенем віктимності виділяють:
а) випадкова жертва;
б) жертва з незначними ступенем ризику;
в) жертва з підвищеним ступенем ризику;
г) жертва з дуже високим ступенем ризику.