Кримінологія та профілактика злочинів
1. Поняття кримінологічної детермінації
Проблема детермінант злочинності займає одне з центральних міст у кримінології. Вона існує протягом тисячоліть, тобто значно раніше виникнення самої науки кримінології.
В минулому, та й зараз, названі проблеми не знайшли свого остаточного вирішення. Вони, як і раніше, залишаються дискусійними. Існує багато висловлювань, теорій і концепцій про те, що ж визначає й обумовлює існування і відтворення злочинності. Подібне становище є наслідком різних методологічних підходів і посилок, з яких виходять автори та прихильники цих теорій та концепцій. Тому, проблеми детермінації злочинності становлять найбільш складний розділ кримінологічних знань.
Коли розглядається поняття детермінант злочинності через спектр філософського вчення про причинність, то поряд із поняттям причини, яка викликає певний наслідок, неодмінно стоїть поняття умови, яка сама цього наслідку не викликає, але сприяє причині “виконати свою справу”. Терміни “причина” й “умова” законодавець не застосовує, але визначає, що при призначенні покарання враховуються ступінь тяжкості вчиненого злочину, особа винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання (ст.65 КК України). Вони використовуються і кримінологією, хоча поряд з ними існує таке поняття як “детермінанти”, яке охоплює обидва вказані терміни. В цьому немає нічого дивного, адже причини і умови - складові елементами процесу детермінації, який, крім них, включає ще наслідок. Більш того, відштовхуючись від філософської суті цих понять, треба зауважити, що в кримінології між ними важко провести чітке розмежування. Так, відсутність потрібного досвіду і кваліфікованих фахівців, які б змогли організувати на високому рівні процес роздержавлення майна в Україні, були умовами злочинних проявів у ході приватизації. Але вони могли бути одночасно і причинами цих проявів, штовхнувши певних осіб на злочини.
При розв’язанні поставленої проблеми слід виходи з тієї безперечної обставини, що злочинність об’єктивно пов’язана з багатьма економічними, соціальними, суспільно-психологічними, організаційно-управлінськими,
демографічними та іншими явищами і процесами, які в своїй сукупності (одні більшою мірою, інші - меншою) детермінують її.
Детермінувати (від лат. determmare - визначити) означає обумовлювати, прирікати, опосередковувати, викликати. Детермінізм включає усі зв’язки, які виражають залежність об’єктів, явищ, її існування та змінювання від будь-яких інших обставин. Існують різні види соціальної, в тому числі і криміногенної, детермінації.
Кримінологічна детермінація злочинної діяльності як один із видів соціальної детермінації, є різновидом універсального зв’язку криміногенних явищ.
Криміногенна детермінація виражається у двох основних видах - спричиненні (генетичний зв’язок - причина - наслідок) та обумовленні (зв’язок сприяння, створення сприятливих умов для формування та реалізації причин) злочинності.
До системи кримінологічної детермінації входять такі детермінанти, як: причини, умови, кореляція (кореляційна залежність), системно-структурний зв’язок, зв’язок станів тощо.
Причини та умови злочинності - це система негативних для відповідної суспільно-економічної формації та даної держави соціальних явищ, які детермінують злочинність як свій наслідок.
Причинами називають такі явища (або сукупність взаємозв’язаних явищ), які породжують, викликають інші явища - можливі їх наслідки. Причинність у суспільстві має соціальний, об’єктивний характер, тобто вона притаманна самим явищам дійсності.
Специфіка причинного зв’язку - це зв´язок коли одне явище породжує інше явище. Причини злочинності мають множинний характер, тому повинна бути комплексність при підході до причинності.
Умови - це обставини, які: а) сприяють; б) перешкоджають реалізації причини та слідства; в) або створюють певний фон (колорит реалізації, який може бути природним, національним тощо).
Фактори - також поділяються на: а) криміногенні; б) антикриміногенні; в) фонові. Як комплекс причин, існує і комплекс умов.
Злочинність ми аналізуємо в плані існування двох кримінологічних принципів: а) системний підхід; б) принцип розвитку (не обов’язково це процеси еволюційні, вони можуть бути інволюційними).
Причини злочинності :
- соціально-психологічні обставини, що безпосередньо породжують і відтворюють злочинність та злочини як свій закономірний наслідок;
- основа та сутність наслідку;
- вихідний і визначальний елемент взаємозв´язку негативних соціальних явищ.
Умови злочинності :
- явища, котрі безпосередньо не породжують злочинності (наслідку), але слугують певними обставинами, що сприяють її виникненню та існуванню;
- певним способом впливають на розвиток причинного зв´язку;
- сприяють або не перешкоджають породженню злочинності.
З огляду на це, під причинами злочинності слід розуміти ту сукупність соціальних явищ і процесів, які її породжують, обумовлюють її існування та відтворення у суспільстві.
Умови - є другим після причин видом детермінант, їх зв’язок з причиною та наслідком називають обумовленням.
До умов злочинності належать ті обставини, які самі по собі не породжують безпосередньо дане явище, але супроводжують його причини, забезпечують їх певний розвиток, необхідний для виникнення наслідку. Кримінологія зараховує до умов злочинності ті об’єктивні обставини, що супроводжують її причини та взаємодіють з ними і тим самим сприяють виникненню і поширенню злочинних проявів у суспільстві.
Здебільшого це недоліки у функціонуванні господарського та державного механізму, охороні правопорядку, державного чи приватного майна, обліку матеріальних цінностей тощо. Це можуть бути і упущення в діяльності державної адміністрації, правоохоронних та контролюючих органів, судів, прогалини у законодавстві. Вони об’єктивно сприяють існуванню злочинності, хоча прямо її не породжують.
Під кореляцією мається на увазі синхронна залежність декількох масових явищ між собою. Подібна кореляційна залежність щодо предмета кримінології має місце, наприклад, між рівнем і структурою злочинності, з одного боку, і деякими соціально-демографічними процесами - з іншого, між рівнем злочинності і порою року.
Системно-структурний зв’язок означає зв’язок однієї соціальної системи з елементами іншої, більш високого рівня системи. Так, злочинність пов’язана з елементами системи, що аналізується. Вона стикається і опосередковується іншими видами правопорушень - дисциплінарними, адміністративними, цивільно-правовими деліктами.
Зв’язок станів - це опосередкування одного стану даної системи іншим. Коли ми говоримо про злочинність, то подібний зв’язок вбачається між окремими її частинами, яка характеризується їх антисоціальною спрямованістю (наприклад, між первинною і рецидивною, між злочинністю неповнолітніх і злочинності взагалі та інше).
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО ПИТАННЯ
1. До системи кримінологічної детермінації входять такі детермінанти, як: причини, умови, кореляція (кореляційна залежність), системно-структурний зв’язок, зв’язок станів, причини, умови тощо.
2. Під причинами злочинності слід розуміти ту сукупність соціальних явищ і процесів, які її породжують, обумовлюють її існування та відтворення у суспільстві.
3. До умов злочинності належать ті обставини, які самі по собі не породжують безпосередньо дане явище, але супроводжують його причини, забезпечують їх певний розвиток, необхідний для виникнення наслідку.
4. Під кореляцією мається на увазі синхронна залежність декількох масових явищ між собою.
5. Системно-структурний зв’язок означає зв’язок однієї соціальної системи з елементами іншої, більш високого рівня системи.
6. Зв’язок станів - це опосередкування одного стану даної системи іншим.