Кримінологія та профілактика злочинів

1. Поняття, предмет, завдання та функції кримінології

Ефективне запобігання злочинності, як свідчить теорія і давня практика багатьох країн, можливе і необхідне в двох тісно пов’язаних між собою напрямах. По-перше, це застосування передбаченого кримінальним законом покарання до осіб, які вже вчинили злочини; по-друге - попередження державою і суспільством ще не вчинених, але вірогідних суспільно небезпечних проявів.

Відповідно до цих двох практичних напрямів у боротьбі зі злочинністю в теорії права склалися дві наукові галузі, покликані розробляти проблеми її подолання. Перша заснована переважно на юридико-догматичному методі вивчення злочинів. Вона, являючи собою сукупність (систему) правових ідей, принципів і поглядів, розробляється теорією кримінального права. Друга випливає з юридико-соціологічного вчення, в основі якого містяться конкретно- соціологічні методи вивчення таких явищ, як злочинність, особа злочинця, попередження злочинів. Ця система уявлень і концепцій охоплюється кримінологічною наукою.

Кримінологія як галузь наукових знань виникла у XIX столітті на базі кримінального права. Її поява була пов’язана із загостренням соціальних суперечностей, що призвело до різкого зростання злочинності. За цих умов наука, яка пояснювала злочинність, почала набувати все більшого значення. Проблема злочинності і нині є однією з найактуальніших і довкола неї точиться чимало спорів.

Сама назва науки “Кримінологія” виникла від латинського слова “crimen” (злочин) та грецького “Lоgоs” (вчення) і дослівно означає - “вчення про злочинність”. Але з розвитком це поняття набуло широкого значення і розуміється зараз як “наука про злочинність”. У зарубіжній літературі, поряд з терміном “кримінологія”, зустрічаються й інші - “кримінальна соціологія”, “кримінальна біологія”, “кримінальна етимологія”, “соціологія злочинності”, “кримінальна антропологія” тощо. У вітчизняній науці вживається лише термін “кримінологія”.

Вітчизняну кримінологію можна охарактеризувати як комплексну науку про злочинність, її детермінанти, стан, структуру і динаміку, особу злочинця і жертву злочинів, а також про засоби протидії злочинності та іншим, тісно пов’язаним з нею, антисоціальним явищам.

Отже, кримінологія, як і будь-яка наука, вивчає закономірності певних явищ і на цій основі вирішує завдання бажаного впливу на них. У процесі розвитку вітчизняної кримінології пропонувалися різні визначення її поняття і предмета. Перші підручники з кримінології та деякі вчені розуміли кримінологію як науку про стан, динаміку, причини злочинності, методи її вивчення, шляхи і засоби боротьби з нею.

П.І.Гришаєв вважає, що кримінологія - це наука, яка “досліджує сферу суспільних відносин, що виникають у зв’язку з існуванням злочинності як відносно масового соціального явища класового суспільства”. Є низка й інших визначень, які мають право на існування.

Автори підручника “Кримінологія” під редакцією професора Коробейнікова вважають, що “кримінологія - це соціолого-правова наука, яка вивчає злочинність, особу злочинця, причини та умови злочинності, шляхи та засоби її попередження”.

У підручнику “Курс советской криминологии” під ред. академіка В.М. Кудрявцева, кримінологія розуміється як “загальнотеоретична наука про злочинність, яка досліджує з позицій діалектичного та історичного матеріалізму сутність та форми прояву злочинності, причин та закономірностей її виникнення, існування, змінений та відмирання, особистість вчинивших злочини, а також закономірність та форми соціального впливу на причини та умови злочинності з метою попередження цього негативного явища”.

У підручнику “Криминология и профилактика преступлений” під ред. професора А.І. Алексєєва, де під нею розуміється “соціально-правова наука, яка вивчає сутність, закономірність та форми прояву злочинності, її причини та інші детермінанти, особистість злочинця та інших категорій правопорушників, які можуть встати на злочинний шлях, а також систему попередження злочинності і на цій підставі розробляє загальну теорію попереджувального впливу на злочинність та заходи кримінологічної профілактики”.

Таким чином, кримінологія - це соціально-правова наука, яка вивчає сутність, закономірності та форми прояву злочинності, її детермінанти, особу злочинця та інших категорій правопорушників, які можуть встати на злочинний шлях, а також систему попередження злочинності.

Отже, загальною задачею цієї науки є одержання достовірних знань про все те, що складає її предмет.

У предмет кримінології входить 4 елемента: 1) злочинність як соціально - правове явище; 2) особа злочинця; 3) причини та умови (детермінанти) злочинності; 4) попередження злочинності.

Головним елементом предмета кримінології є сама злочинність як історично мінливе, соціальне і кримінально-правове явище, яке являє собою сукупність усіх злочинів, скоєних у державі за певний період. Вона вимірюється такими кількісно-якісними показниками як стан, рівень, структура, динаміка, характер та географія злочинності. Правопорушення, які не є злочинами, але тісно пов’язані з ними (наприклад, пияцтво, проституція), розглядаються кримінологією як “фонові” явища.

Іншою важливою складовою предмета кримінології є особа злочинця, яка виступає як система демографічних, соціально-рольових, психологічних кримінально-правових властивостей суб’єктів злочинів. Зазначимо, що злочин - це акт вольовий, свідомо обраний, результат складного процесу, в якому зовнішні чинники діють не безпосередньо, а переломлюючись через внутрішні фактори. Щоб пізнати детермінанти злочину, потрібно розкрити механізм злочинної поведінки, а це неможливо зробити, не вивчивши особу злочинця, вплив її індивідуальних властивостей.

Детермінанти злочинності є сукупністю економічних, соціальних, ідеологічних, політичних, психологічних, правових, організаційно - управлінських та інших чинників, які обумовлюють (детермінують) злочинність. Детермінанти вивчаються на різних рівнях: злочинності в цілому, окремих видів злочинів, конкретного злочину.

Протидія злочинності є системою державних і громадських заходів, спрямованих на усунення або нейтралізацію детермінант злочинності та корекцію поведінки осіб, схильних до правопорушень. Деякі дослідники, розглядаючи злочинність як соціальне явище, вказують, що головним у боротьбі з нею є прогресивні соціально-економічні перетворення. Поряд з цим важливе значення мають і спеціально-кримінологічні заходи запобігання тим чи іншим злочинам, які застосовуються правоохоронними органами і громадськими формуваннями.

Звичайно, розглянуті вище основні елементи предмета кримінології не вичерпують усього її змісту. Щоб повніше, глибше й ефективніше вирішувати завдання, які стоять перед кримінологією, вона вивчає і проблеми, що безпосередньо не входять до її предмета.

Розглянувши питання про елементи, які утворюють предмет кримінології, перейдемо до вивчення завдань, які стоять перед наукою кримінологією на сучасному етапі розвитку нашого суспільства.

Завданнями кримінології є:

1) комплексний аналіз процесів та явищ, з якими пов’язано існування злочинності та розробка на цій підставі прогресивних форм і методів попередження злочинності.

2) аналіз тенденцій і закономірностей злочинності, її показників, виявлення і наукове вивчення причин та умов злочинності;

3) встановлення осіб, здатних в силу їх поведінки, скоювати злочини, їх вивчення з метою проведення щодо них профілактичних заходів;

4) розробка та внесення пропозицій по удосконаленню діяльності правоохоронних органів та чинного законодавства України щодо протидії злочинності.

З цих завдань випливають наступні функції кримінології:

1) описова - кримінологія виявляє і фіксує певні факти соціальної дійсності, пов’язані із злочинністю, відображає їх властивості і ознаки, дає їх науковий опис;

2) пояснювальна - розкриваючи на основі емпіричних даних і теоретичних положень суть досліджуваних об’єктів, кримінологія дає їм наукове пояснення;

3) прогностична - вивчаючи закономірності розвитку кримінологічно значимих процесів та явищ, передбачає їх майбутній стан;

4) практично-перетворювальна -кримінологічні знання лише тоді мають цінність, коли вони слугують для суб’єктів попередження злочинності керівництвом до дій.

ВИСНОВКИ

  1. Кримінологія - це соціально-правова наука, яка вивчає сутність, закономірності та форми прояву злочинності, її детермінанти, особу злочинця та інших категорій правопорушників, які можуть встати на злочинний шлях, а також систему попередження злочинності.
  2. Предмет кримінології складається з чотирьох елементів: злочинність як соціально-правове явище, особа злочинця, детермінанти злочинності, попередження злочинності.
  3. Завданнями кримінології є: комплексний аналіз процесів та явищ, з якими пов’язано існування злочинності та розробка на цій підставі прогресивних форм і методів попередження злочинності; аналіз тенденцій і закономірностей злочинності, її показників, виявлення і наукове вивчення причин та умов злочинності; встановлення осіб, здатних в силу їх поведінки, скоювати злочини, їх вивчення з метою проведення щодо них профілактичних заходів; розробка та внесення пропозицій по удосконаленню діяльності правоохоронних органів та чинного законодавства України щодо протидії злочинності.
  4. Функціями кримінології є: описова, пояснювальна, прогностична, практично-перетворювальна.