Вікова психологія
13.4 Психофізіологічний та пізнавальний розвиток дорослої людини
У дослідженні, яке було проведено під керівництвом Б.Г. Ананьєва, ви-явлено такі особливості механізмів розвитку психічних функцій:
1) розвиток психофізіологічних функцій носить двофазний характер. Перша фаза (фронтальний прогрес у розвитку функцій) триває від народження до середньої дорослості. Друга (спеціалізація психофізіологічних функцій) починає активно проявлятися після 26 років, а з 30 - домінує, що пов´язано з розширенням життєвого досвіду та професійної майстерності;
2) складна, суперечлива структура розвитку психофізіологічних та психологічних функцій включає сумісність процесів підвищення, стабілізації та зниження рівня окремих функцій та пізнавальних здібностей;
3) гетерохронність (нерівномірність) розвитку - неспівпадаючий темп розвитку психічних функцій та сторін діяльності.
Ці особливості проявляються й у розвитку пізнавальних процесів: якщо з 18 до 25 років відбувається посилений розвиток психічних функцій (фронтальний прогрес), то після 30 років спостерігається стабілізація та зменшення можливостей новоутворень, у зв´язку з посиленням жорсткості зв´язків між функціями.
Середній максимум творчої активності в науці приходиться на 35-39 років (для математики, фізики, хімії пік творчих досягнень зафіксовано до 30-34 років; для геологів та медиків - в 35-39 років, а для філософії, психології, політики - між 40 та 55 роками).
Велике значення для збереження пізнавальних функцій мають ціннісні орієнтації дорослих. Як вказує О.К. Канатов, така установка, як прагнення не зупинятись на досягнутому, пошук інформації позитивно впливає на розвиток образного мислення. Установка на підвищення професійного рівня сприяє підвищенню рівня практичного, а також вербально-логічного мислення.
Найважливішими факторами підвищення інтелектуального потенціалу в період дорослості є: рівень освіти, прагнення до підвищення свого освітнього рівня, вид і характер професійної діяльності.
Крім того, відмічається поступове удосконалення та гнучке використання інтелекту для вирішення все більш складних завдань на різних вікових етапах, здатність до суджень, розвиток смислових систем, які набувають все більш індивідуального характеру.