Вікова психологія
9.2 Мотиваційна готовність до навчання у школі
Більшість дітей наприкінці дошкільного віку прагне стати школярами, пов´язуючи це бажання передусім із зовнішніми ознаками зміни свого соціального статусу (портфель, форма, власне робоче місце, нові взаємини тощо).
Однак справжня мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі властивої дітям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних інтересів (прагнення пізнавати те нове, що несе в собі школа, бажання опанувати грамоту, читання тощо).
Якщо ж така пізнавальна активність не сформована, дітей приваблюють різноманітні сторонні мотиви, пов´язані із сприйманням школи як місця для розваг, що спричинює неспроможність дитини взяти на себе обов´язки учня.
Мотиваційна готовність до навчання у школі включає: потребу в досягненні успіхів, яка повинна переважати над страхом невдач і, відповідно, зменшувати тривогу дитини в ситуаціях випробування здібностей або змагань, відповідну адекватну самооцінку та рівень домагань, який відповідає реальним можливостям дитини.
Визначення мотиваційної готовності до шкільного навчання проводиться зазвичай за допомогою методики Н.І. Гуткіної, яка дозволяє визначити переважання пізнавального чи ігрового мотивів у дитини. Саме переважання ігрового мотиву є ознакою мотиваційної неготовності дитини до систематичного навчання.