Вікова психологія
6.4 Спілкування з дорослими як провідна діяльність. Основні новоутворення віку
Питання про необхідність спілкування для немовлят було поставлено ще на початку 20 століття, коли у США та Європі з’явились перші дитячі заклади. Саме там було вперше відмічено дитячий госпіталізм як реакцію дітей на обмеження спілкування.
Потреба в емоційному спілкуванні має велике значення для розвитку дитини. По-перше, воно дає немовляті нові враження. По-друге, звільнює від багатьох страхів (страх перед незнайомими людьми, страх перед розлукою тощо). Крім того, воно дає поштовх пізнавальній діяльності та соціальному розвитку дитини.
Яким же чином розвивається спілкування немовляти? Перші прояви називають “посмішка спілкування” - дитина посміхається кожному обличчю, навіть масці. В 4-5 місяців вона починає відрізняти своїх від чужих. У 7-8 місяців немовля починає проявляти різкий страх у присутності чужих людей. Тоді ж з’являється страх розставання.
Спілкуючись, дитина прагне не тільки до емоційних контактів, а й до спільних дій. Якщо в першій половині цього періоду спілкування відбувається з метою самого спілкування, то в другій половині - з приводу предметів.
Таким чином, основними новоутвореннями першого року життя є:
• прямоходіння;
• передумови мовлення;
• емоційне уявлення про світ та ставлення до нього.
Вони проявляються у кризі одного року та створюють передумови для подальшого розвитку.