• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Вікова психологія

6.3 Формування передумов розвитку мовлення

Постійно взаємодіючи з дорослим, дитина починає реагувати на його мовлення, розуміти його слова. Водночас зростає ініціатива дитини у спілку-ванні з дорослим. Гуління (мимовільна неусвідомлена гра звуками "а-а-а", "е- е-е" тощо) після шести-семи місяців змінюється лепетом, тобто багаторазовим повторенням складів на зразок "ба-ба-ба", "а-ма-ма", а після дев´ятого місяця дитина вже починає відповідати дорослому звуками, повторюючи ті, які чує від нього.

Розуміння дитиною мовлення потребує співвіднесення слів з певними об´єктами чи діями. Після шести місяців дитина починає вирізняти окремі слова як назви предметів і дій, реагуючи на них звичними діями. Насамперед це стосується слів, що позначають дії, виконувані дитиною з дорослим ("дай ручки", "спатоньки", "відкрий ротика").

Засвоєння назв предметів вимагає спеціального розглядання їх дорослим за умови емоційної зацікавленості дитини (Г. Розенгарт-Пупко та інш.).

А вже наприкінці першого року життя слово дорослого починає виконувати функції регулювання поведінки дитини.