Вікова психологія

5.3 Народження та його вплив на подальший розвиток

Отже, ніхто не сумнівається в наявності у дитини, яка ще не народилась, психіки у її первинних формах. І першу кризу ця психіка переживає в момент народження. Із середовища постійного дитина переходить у світ стимулів, які постійно змінюються, з середовища водного - в середовище повітряне, від відносної нерухомості - до активних рухів, тощо. Це стрес, який, безумовно, відбивається на подальшому розвитку дитини (психологи називають його первинним досвідом). Доношені діти мають все необхідне, щоб пережити цю подію.

Чи переживає новонароджений біль? Достеменно це невідомо, але дослідження показують, що в його кровоносній системі циркулює велика кількість болезаспокійливих речовин. Можливо, тому більшість новонароджених відразу після народження активні та сприйнятливі. Ця чутливість є основою того, що перші хвилини після народження - ідеальний час для першого контакту з батьками (причому не тільки з мамою, а й з батьком), оскільки основ-ним механізмом научіння в цей період є імпритінг.

Важливим питанням у цьому контексті є згладжування кризи народження. Йому присвячено багато досліджень (на жаль, в основному аматорських і непрофесійних). Найбільш відомими серед них є роботи лікарів І.Б. Чарковського (який описує досвід народження дітей у воді) та Ф. Лабуайє (в його книзі "Народження без насилля" надано ряд рекомендацій, виконання яких зменшує агресивний вплив середовища на новонародженого).