Вікова психологія

5.2 Психологічні особливості розвитку плоду

Фізичний розвиток далеко не єдиний процес, який відбувається з організмом людини в пренатальний період. Не менш важливим є психічний розвиток.

Вже у віці 15 тижнів плід здатен здійснювати хватальні рухи, мружити-ся, рухати очима та гримасничати. Подразнення підошов та вій викликає рефлекторні рухи.

До кінця 20 тижня розвиваються органи смаку та нюху.

До 24 тижня закінчується розвиток чутливості шкіри, плід починає реагувати на звук, а до кінця 25 тижня реакція на звук стає повною та стійкою. Відомо, що плід краще реагує на низькі звуки, у порівнянні з високими, тому психологи рекомендують розмовляти з ще ненародженою дитиною батькові. Позитивний вплив на майбутній емоційний розвиток дитини здійснює і музика (О.І. Захаров): неголосна, без сильних звукових коливань, вона заставляє "прислухатись" до неї плід.

На 27 тижні плід іноді повертає голову у напрямку світла, направленого на живіт матері. У всякому разі, сканування головного мозку підтверджує, що плід реагував на світло.

Деякі автори стверджують, що всі форми поведінки плоду (мімічні рухи, брикання, повороти голови та тіла, тощо), які вже є сформованими до кінця 7 місяця вагітності, є довільними рухами плоду, який прагне зайняти найбільш зручне положення в утробі матері.

На 8-му місяці значно збільшуються чутливість плоду та різноманітність форм його поведінки. Вважають, що в середині цього місяця у плоду вже відкриваються очі і він може бачити свої руки та навколишній простір, хоча в матці темно.

Деякі вчені вважають, що з 32 тижня плід починає усвідомлювати те, що відбувається, оскільки більшість нейронних систем мозку до цього часу вже сформувались. Сканування мозку показує періоди парадоксального (так званого швидкого) сну, які, як відомо, пов´язані зі сновидіннями. З переходом на 9-ий місяць пренатального розвитку у плоду встановлюються денні цикли сну та активності і, як вважають, завершується розвиток слуху.

Цікавим (і спірним) є питання здатності плоду до навчання. Століттями людей цікавило питання про те, як впливає на подальший розвиток дитини досвід, який вона отримала в утробі матері. Древньогрецький філософ Арістотель вважав, що у плоду можуть бути відчуття. В середньовічній Європі дехто вірив навіть у те, що плід може мати ідеї. Чи так це насправді?

Сучасні дослідники згодні з тим, що плід чутливий до дотику та вібрації протягом двох останніх місяців вагітності. Однак відмічається, що звуки, які ідуть ззовні, повинні бути зрівняними по силі зі звуками, які лунають в середині організму матері для того, щоб плід їх почув. Адже плід адаптується до свого доволі шумного середовища завдяки найпростішій формі научіння, яка називається звиканням або габітурацією. Простіше кажучи, плід навчається реагувати на певні звуки. Такі звуки, які регулярно повторюються (наприклад, серцебиття матері), діють на нього заспокійливо. Від нових несподіваних звуків плід здригається, але заспокоюється при їх повторенні. Тому можливим є використання для заспокоєння плоду чи новонародженого для їх заспокоєння.

Яку інформацію з зовнішнього світу засвоює плід? П. Хеппер поставив цікавий експеримент з групою майбутніх матерів, яких розділив на дві групи: тих, хто регулярно дивився популярний серіал, і тих, хто його майже не диви-вся. Через кілька годин після народження малюкам програвали тему з серіалу, коли вони плакали, і діти матерів першої групи заспокоювались і починали "прислухатись", діти ж матерів другої групи ніяк не реагували на музику. Це свідчить про можливості дородового навчання дітей, що і використовують деякі спеціалісти (Ван дер Карр, Лазарєв тощо). Але більшість спеціалістів з дитячого розвитку ставляться до цього вельми обережно і скептично. Пошуки у цьому напрямку продовжуються.