• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Вікова психологія

5.1 Характеристика періодів пренатального розвитку

Пренатальний період - період розвитку від зачаття до народження.

Зараз він тільки починає вивчатись, хоча уявлення про його важливість існували ще за часів Стародавньої Греції (Платон). Але початок наукового вивчення відносять до 70-х років XX століття, коли італійський психоаналітик С. Фанті обґрунтував існування ще однієї стадії психічного розвитку - ембріональної. Він висунув ідею про те, що вагітна жінка "згадує" та відтворює на органічному рівні свій стан як плоду, а на психологічному - стан своєї матері. Тому внутрішні конфлікти та тривоги, які стосувались минулих стадій розвитку, оживають на цьому етапі і впливають на образ дитини. А це, у свою чергу, впливає на "самопочуття" та розвиток дитини.

Отже, розглянемо етапи розвитку у цей період. Він продовжується приблизно 266 днів (40 тижнів) і складається з 3 стадій:

- передзародкова (гермінальна), яка триває 2 тижні після запліднення яйцеклітини до переміщення зиготи в матку та прикріплення до її стінки;

- зародкова (ембріональна), яка триває до 2 місяців внутрішньоутробного розвитку. За цей час відбувається анатомічне та фізіологічне диференціювання тканин та органів;

- стадія плоду (фетальна), яка охоплює останні сім місяців (2-9 місяць) внутрішньоутробного життя. Цей період пов´язаний з розвитком функцій та систем, які дозволять вижити після народження. Але здатність до виживання у повітряному середовищі плід буде мати тільки з 7 місяця. Тому з цього часу його вже нерідко називають дитиною.

Вже через кілька годин після запліднення зигота, просуваючись по одній з фалопієвих труб у напрямку матки, починає ділитись; до кінця 6-го дня утворюється більш ніж 100 клітин, які утворюють так звану бластоциту.

Іноді при першому діленні зиготи утворюється 2 ідентичні клітини, які розділяються і починають ділитись самостійно - з них розвивається два практично однакових організми - монозиготні близнята. Буває, що з яєчників одночасно звільняється 2 яйцеклітини, кожна з яких, з´єднуючись зі сперматозоїдом, дає початок розвитку дизиготних близнят.

Через тиждень після запліднення бластоцита починає імплантацію у стінку матки. Цей процес викликає гормональні зміни в організмі жінки, що свідчить про настання вагітності.

Під час ембріонального періоду протікають два дуже важливі процеси: формування власне ембріона (а потім і плоду) і утворення допоміжних структур, які будуть підтримувати, живити та захищати ембріон і плід. До допоміжних (підтримуючих) структур відносяться:

• мішок амнеона, заповнений навколоплідною рідиною;

• плацента, за допомогою якої відбувається обмін речовин між організмом матері та плоду;

• пуповина (пупковий канатик), який містить дві артерії та одну вену плода.

Слід відмітити, що кровоносна система матері та плоду не є загальною. Плацента забезпечує обмін речовинами шляхом дифузії через кліткові мембрани, але не допускає обміну кров´яних клітин.

Стосовно самого ембріона, то він у цей період дуже швидко росте і зміни відбуваються щодня. Відразу після імплантації клітини починають диференціюватись на 3 шари: з зовнішнього шару (ектодерми) потім утворюються шкіра, органи відчуттів та нервова система, з середнього (мезодерми) - м´язова тканина, кровоносна та видільна системи, а з внутрішнього (ендодерми) - легені, система травлення, залози внутрішньої секреції тощо.

Наприкінці четвертого тижня вагітності починає битись серце зародка і функціонувати, хоча і в примітивній формі, нервова система. Протягом другого місяця відбувається швидке формування всіх систем і органів ембріона. З´являються ручки та ніжки, пальці, обличчя, мозок, легені та інші найважливіші органи. До кінця ембріонального періоду плід вже має майже всі риси, які відрізняють людину від інших живих істот.

Фетальний період - найдовший у розвитку плоду. Він триває 7 з 9-ти місяців вагітності. В цей період дозрівають та починають функціонувати більшість органів та систем організму. Плід починає рухатись, повертати голову та "брикати", рухає губами, відкриває рот та починає ковтати амнеотичну рідину, відпрацьовуючи дихальні рухи у рідкому середовищі, здійснює ссальні рухи, відбувається диференціація репродуктивних органів у відповідності до генетичної статі зародка тощо.

Іноді 9-ти місячний період вагітності підрозділяють на три рівні частини по 3 місяці кожна, які називають триместрами. Протягом першого триместру формуються основні соматичні структури плоду (органи та структури тіла), у другому - дозрівають органи плоду, особливо головний мозок, до рівня, необхідного для виживання, а в 3-тьому - дозрівають різноманітні структури головного мозку, йде підготовка до роботи всіх систем організму і перетворення зародка в немовля, яке активно адаптується до середовища існування.