Вікова психологія
4.4 Періодизації на основі суттєвих ознак психічного розвитку
До цієї групи періодизацій можна віднести більшість відомих сьогодні систем. Це, зокрема, періодизація Ж. Піаже, про яку вже йшлося раніше.
Інтенціональна теорія Ш. Бюлер виходить з припущення, що в основі людської природи лежить інтенція (намір). В залежності від цих цілей (які людина може і не усвідомлювати) і їх зміни протягом життя і будується пері-одизація.
Важливо також знати про періодизацію психічного розвитку протягом життя, яку розробив Е. Еріксон. Вона базується на визначенні психосоціальних криз, добрий чи поганий результат яких визначає можливості подальшого розвитку особистості. Таких криз протягом життя людина переживає вісім.
У вітчизняній психології основні періоди психічного розвитку підростаючого покоління визначають за психолого-педагогічними критеріями, які включають характерну для кожного віку соціальну ситуацію розвитку, передусім зміст і форми навчання й виховання, провідну діяльність в її співвідношенні з іншими видами діяльності, відповідний їй рівень розвитку свідомості і самосвідомості особистості (центральне вікове новоутворення).
Такими періодами є ранній (від народження до трьох років) і дошкільний (з трьох до семи років) вік; молодший шкільний вік (з семи до десяти років); середній шкільний, або підлітковий, вік (з десяти до п´ятнадцяти років); старший шкільний, або юнацький вік (з п´ятнадцяти років і до досягнення зрілості). У кожному періоді до того ж виділяють стадії і фази, які не мають однозначних назв.
Кожному періоду відповідають також свої характерні особливості фізичного розвитку індивіда.
Така періодизація є найпоширенішою у вітчизняній психології. Саме її покладено в основу тієї характеристики вікових періодів, яка наводиться далі.