Вікова психологія
3.1 Розвиток і формування
Онтогенез людини - це цілісний процес, що знаходить своє вираження в різних і пов´язаних між собою формах (морфологічній, фізіологічній, психічній і соціальній). Це - становлення людини як організму, як свідомої суспільної істоти, як особистості.
Для розкриття сутності цього процесу використовують передусім поняття "розвиток" і "формування", часто як синоніми, хоч кожне з них має свою, досить чітко визначену сферу, у межах якої його й доцільно застосовувати.
Найбільш загальним є поняття "розвиток". Використовується воно най-частіше для позначення процесу руху від нижчого (простого) до вищого (складного). Під розвитком розуміють кількісні та якісні зміни живої людської істоти, зміни необхідні, послідовні, пов´язані з певними етапами її життєвого шляху, і прогресивні, що характеризують її структурне і функціональне вдосконалення.
Поняття "формування" застосовують насамперед для характеристики процесу розвитку індивіда під впливом зовнішніх соціальних факторів. У формуванні можна виділити стихійну компоненту (тобто зміни під впливом не- керованих, випадкових факторів, наприклад, неформальних компаній, реклами, моди, музики тощо, характер і наслідки дії яких непередбачувані) і цілеспрямований процес змін особистості або ж її окремих сторін, якостей внаслідок спеціально організованих впливів (виховання).
Окрім названих, часто використовують також поняття "дозрівання" та "становлення". Під дозріванням розуміють насамперед зміни індивіда чи окремих його функцій і процесів внаслідок дії внутрішніх вроджених факторів. Так, можна говорити про дозрівання органічних функцій людини чи всього її організму.
Поняття "становлення " вказує на набуття нових ознак та форм у процесі розвитку. Можна говорити, наприклад, про становлення характеру людини, її мислення тощо, тобто це поняття доцільно застосовувати тоді, коли йдеться про розвиток якоїсь сторони чи якості особистості як про процес наближення до певного стану.