Пульс — це ниткоподібне коливання стінки артерії внаслідок руху крові і зміни тиску в судинах при кожному скороченні серця. Характер пульсу залежить від діяльності серця і стану артерій. Він змінюється також при психічному збудженні, фізичнійроботі, коливаннях навколишньої температури, при дії уведених лікарських препаратів, алкоголю.

Найпростішим методом дослідження пульсу є його пальпація, яку проводять там, де артерії розміщені поверхнево. Найчастіше пульс визначають на променевій артерії (на долонній поверхні передпліччя біля основи великого пальця). Визначення пульсу проводять одночасно на обох руках. Руки пацієнта повинні знаходитися на рівні серця в положенні, середньому між супінацією і пронацією. Пульс на правій руці досліджують лівою рукою, на лівій — правою. Захоплюють руку досліджуваного в ділянці променево-зап’ясткового суглоба великим пальцем ззовні та знизу, а пучками IV, середнього та вказівного пальців — зверху і, відчувши артерію у зазначеному місці помірною силою притискають її до внутрішньої поверхні променевої кістки. При однакових властивостях пульсу на обох руках дослідження продовжують на одній руці. Відчувши пульсову хвилю, насамперед звертають увагу на частоту пульсу, його ритм, наповненні напруження.

Частота пульсу — це кількість пульсових коливань (хвиль) за 1 хв. У здорової ЛЮДИНИ КІЛЬКІСТЬ пульсових ХВИЛЬ відповідає кількості серцевих скорочень і дорівнює 60—80 за 1 хв. Частоту серцевих скорочень понад 80 за 1 хв називають тахікардією, а частоту серцевих скорочень менше ніж 60 за 1 хв — брадикардією. Щоб визначити частоту пульсу за 1 хв, підрахунок проводять протягом 30 с і одержане число множать на 2. Якщо пульс аритмічний або частота більша чи менша звичайної, то щоб не помилитися, повторно рахують пульс протягом 1 хв. Частоту, ритм, наповнення і напруження пульсу записують щоденно у медичній картці стаціонарного хворого, а на температурному листку частоту пульсу позначають червоним кольором з наступним зображенням у вигляді кривої лінії, аналогічно зображенню температури тіла. Необхідно пам’ятати, що на шкалі “П” (пульс) є поділки частоти пульсу від 50 до 160 за 1 хв. При значений частоти пульсу від 50 до 100 “ціна” однієї поділки дорівнює 2. А призначеннях частоти пульсу понад 100 за 1 хв “ціна” однієї поділки дорівнює 4.

"У фізіологічних умовах частота пульсу залежить від багатьох чинників: віку — найбільша частота пульсу в перші роки життя; фізичної Рроботи, під час якої пульс прискорюється; фізіологічного стану — під час сну пульс сповільнюється; статі — у жінок пульс на 5—10 частіший, ніж у чоловіків; від психічного стану — при страху, гніву, болю шульс прискорюється. Причиною тривалої тахікардії може бути підвищення температури тіла. Підвищення температури тіла на 1 °С прискорює пульс на 8—10 за 1 хв. Особливо тривожним симптомом є падіння температури з тахікардією, яка наростає. Сповільнення пульсу, при якому кількість пульсових хвиль зменшується до 40 за

хв та нижче, також повинно насторожити медичного працівника. Брадикардія спостерігається у пацієнтів, які одужують після тяжких інфекційних захворювань, захворювань мозку, а також при пошкоджені провідникової системи серця.

Наповненням пульсу називають ступінь наповнення кров’ю артерії під час систоли серця. Воно залежить від величини серцевого викиду, тобто від кількості крові, яку викидає серце В судини від час свого скорочення. При доброму наповненні відчуваються під пальцями високі пульсові хвилі, при поганому — малі пульсові хвилі, тий, ледве відчутний пульс називається ниткоподібним.

Напруженням пульсу називають ступінь опору артерії натиску пальця. Його визначає сила, з якою потрібно притиснути стінку артерії, щоб припинити пульсацію. Напруження пульсу залежить від тиску крові в артерії, що зумовлено діяльністю і тонусом судинноїстінки. При захворюваннях, що супроводжуються підвищенням тонусу артерії, наприклад при гіпертонічній хворобі, судину здавити важко. Такий пульс називають напруженим, або твердим. Навпаки при різкому падінні артеріального тонусу, наприклад при колапсі достатньо легко натиснути на артерію, як пульс зникає. Такий пульс називають м’яким.

У здорової людини серце скорочується ритмічно з однаковими інтервалами між пульсовими хвилями. При захворюваннях серцево-судинної системи часто виникають порушення ритму серцевих скорочень, які називають аритміями. У здорових людей може спостерігатись так звана дихальна аритмія — збільшення частоти пульсу під час вдиху і сповільнення під час видиху, яка зникає при затримці дихання. Аритмії зустрічаються переважно при захворюваннях серцевого м’яза або провідникової системи серця, рідше — внаслідок розладу діяльності блукаючого або симпатичного нервів.

Найважливішими для оцінювання стану здоров’я людини є такі види аритмій: екстрасистолічна та миготлива.

Екстрасистолічна — між двома черговими скороченнями серця виникає додаткова систола (екстрасистола). Пауза, що виникає за екстрасистолою, називається компенсаторною паузою і є значно довшою від звичайної. Екстрасистоли можуть бути поодинокими і груповими. При деяких захворюваннях виникають напади екстрасистолічної тахікардії, які можуть тривати від декількох секунд до кількох днів. Такі напади називають пароксизмальною тахікардією.

Миготлива аритмія характеризується відсутністю якоїсь закономірності ритму і наповнення пульсу. У таких випадках малі й великі пульсові хвилі виникають хаотично.

Миготлива аритмія є наслідком тяжкого пошкодження міокард (вада серця, атеросклероз, гіпертиреоз). Дуже часто при миготливі аритмії розвивається так званий дефіцит пульсу, при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові. Деякі скорочення серця є настільки слабкими, що пульсова хвиля досягає периферичних артерій і не визначається при пальпації.

Тому при миготливій аритмії недостатньо порахувати пульс на променевій артерії, а обов’язково треба порахувати кількість серцевих скорочень.

Різниця цих двох показників і визначає дефіцит пульсу.

Ознакою тяжкого пошкодження серцево-судинної системи є так званий переміжний пульс, при якому чергуються слабкі та сильні пульсові хвилі.

Крім променевої артерії, пульс можна пальпувати на скроневій, сонній, стегновій, ліктьовій, підколінній та інших артеріях.