Міжнародне право

7. Відповідальність у міжнародному космічному праві

У міжнародному космічному праві особлива увага приділяється відповідальності за шкоду, заподіяну космічними об´єктами, що зумовлюється великою небезпекою, яка виникає під час здійснення космічної діяльності, і як наслідок - можливістю завдання матеріальної шкоди іншим державам, їх юридичним і фізичним особам.

Договір про космос 1967 р. встановив принцип міжнародної відповідальності держав за національну космічну діяльність. Відповідно до нього держави несуть міжнародну відповідальність за національну діяльність у космічному просторі, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, незалежно від того, здійснюється вона урядовими органами чи неурядовими юридичними особами. Тому діяльність останніх у космосі повинна проводитися з дозволу і під постійним наглядом відповідної держави. Такі держави повинні забезпечити, щоб національна діяльність здійснювалась відповідно до вимог міжнародного права.

У міжнародному космічному праві, як і в загальному міжнародному праві, визнаються два види відповідальності суб´єктів - політична та матеріальна. Політична відповідальність визнається як норма, але її реалізація ґрунтується головним чином на звичаєвому праві. Вона покладається на держави й міжнародні організації, що беруть участь у правовідносинах, пов´язаних із використанням і дослідженням космічного простору і небесних тіл, включно з Місяць.

У випадку коли космічна діяльність здійснюється міжнародною організацією, за порушення загального міжнародного права й міжнародного космічного права несуть солідарну відповідальність як держава, так і сама міжнародна організація.

Формами реалізації політичної відповідальності є сатисфакція та, у певних випадках, репресалії та санкції.

Що стосується матеріальної відповідальності, то в міжнародному космічному праві передбачається, що кожна держава, яка здійснює запуск, несе міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, а також їх складовими частинами на Землі, в повітряному чи космічному просторі, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, іншій державі та її фізичним і юридичним особам (ст. V Договору про космос 1967 р.).

Детальніше порядок реалізації матеріальної відповідальності держав за заподіяння шкоди космічними об´єктами регламентується Конвенцією про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р.

Підставами виникнення матеріальної відповідальності є заподіяння шкоди космічним об´єктом або засобом його доставки, а також його складовими частинами на поверхні Землі, повітряному судну в польоті або космічному об´єкту іншої держави.

Шкода, відповідно до Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р., може виражатися в позбавленні життя, тілесному ушкодженні або завданні іншої шкоди здоров´ю, в позбавленні або ушкодженні майна (мається на увазі майно держави, її фізичних і юридичних осіб, а також міжнародних міжурядових організацій). Шкода може виражатися також у завданні збитків космічному об´єкту іншої держави або особам та майну на борту такого космічного об´єкта.

Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р. проводить розмежування між шкодою, заподіяною на поверхні Землі або повітряному судну в польоті, й шкодою, завданою в будь-якому іншому місці, окрім поверхні Землі, космічному об´єкту іншої держави.

У першому випадку держава запуску несе абсолютну відповідальність за виплату компенсації, а в другому - лише на підставі її вини або вини осіб, за яких вона несе відповідальність.

Претензія щодо компенсації за шкоду подається запускаючій державі дипломатичними каналами. Якщо держава не підтримує дипломатичних відносин з відповідною запускаючою державою, вона може звернутися до іншої держави з проханням подати її претензію цій запускаючій державі або якимось іншим чином репрезентувати її інтереси на основі Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р. Держава може також подати претензію через Генерального секретаря ООН за умови, що держава- позивач і запускаюча держава є членами Організації Об´єднаних Націй. Отже, самі фізичні та юридичні особи, яким заподіяно шкоду, права на пред´явлення «міжнародної претензії» до запускаючої держави не мають, що, однак, не є перешкодою для пред´явлення цивільного позову в судах запускаючої держави в звичайному порядку.

Відповідно до статті X Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р., претензія про компенсацію може бути пред´явлена впродовж одного року з дати заподіяння шкоди або встановлення держави, яка здійснювала запуск і повинна нести відповідальність за шкоду. Однак якщо державі не було відомо про заподіяння шкоди, або якщо вона не змогла встановити державу, яка здійснювала запуск, то держава може висунути претензію впродовж одного року з дати, коли їй стали відомі такі факти. Проте у будь-якому випадку такий період не може перевищувати одного року з дати, коли за розумними припущеннями така держава могла дізнатися про факт заподіяння шкоди.

Компенсація, яка виплачується за шкоду, визначається відповідно до міжнародного права і принципів справедливості з тим, щоб забезпечити повне відшкодування шкоди і відновити становище, що існувало до її заподіяння.

Якщо врегулювання претензії не було досягнуто дипломатичними переговорами, створюється Комісія з розгляду претензій, яка складається з трьох членів: один призначається позивачем; другий - відповідачем; третій (голова Комісії) - спільно двома сторонами. Якщо сторони не можуть спільно обрати голову Комісії, будь-яка з них має право звернутися до Генерального секретаря ООН із проханням призначити таку особу.

Комісія з розгляду претензій встановлює обґрунтованість претензії про компенсацію та визначає суму компенсації, якщо вона підлягає виплаті. Рішення Комісії за домовленістю сторін може бути або остаточним та обов´язковим, або містити визначення рекомендаційного характеру, яке сторони розглядають у дусі доброї волі. Таке рішення або визначення повинно виноситися у максимально короткий строк, але не пізніше як через рік з дати її створення, якщо вона не вважатиме за необхідне продовжити цей строк. Після винесення рішення чи визначення Комісія передає завірену копію свого рішення чи визначення кожній зі сторін, а також Генеральному секретарю ООН.

У разі якщо шкода заподіяна міжурядовою організацією, що здійснює космічну діяльність, держави-члени вживають усіх заходів щодо забезпечення відшкодування збитків цією організацією.

Держава звільняється від абсолютної відповідальності, якщо доведе, що шкода повністю або частково є результатом грубої необережності або дії чи бездіяльності, скоєних із наміром завдати збитків, з боку держави-позивача або осіб, яких вона представляє.

У разі заподіяння шкоди космічним об´єктом однієї держави космічному об´єкту іншої доведення вини держави-відповідача лежить на державі-позивачі.

Якщо в результаті аварії космічних об´єктів держав завдається шкода третій державі, то ці держави несуть солідарну відповідальність перед третьою державою (абсолютну за шкоду на Землі й повітряному судну в польоті, й на підставі вини будь-якої з держав запуску за шкоду у космосі). Солідарну відповідальність несуть і держави, які сумісно здійснювали запуск космічного об´єкта.

Конвенція про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р. передбачає можливість для міжнародної міждержавної космічної організації надавати заяви щодо взяття на себе права відповідальності відповідно до Конвенції. Умовою прийняття такої заяви є участь більшості держав-членів організації в Конвенції і Договорі про космос 1967 р.

Організація й держави-члени, які є учасницями Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р., несуть солідарну матеріальну відповідальність за шкоду. Претензія повинна бути пред´явлена державою-позивачем, у першу чергу самій організації. Якщо протягом шести місяців питання не буде вирішено, то держава-позивач може ставити питання про відповідальність держав-членів цієї організації.

Якщо шкода завдана самій міжнародній організації, претензія пред´являється однією з її держав-членів, яка є учасницею Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р.

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення терміна «міжнародне космічне право».
  2. Назвіть об´єкти міжнародного космічного права.
  3. Визначте характерні ознаки міжнародного космічного права.
  4. Розкрийте зміст поняття «космічна діяльність».
  5. Охарактеризуйте основні етапи розвитку міжнародного космічного права.
  6. Назвіть суб´єктів міжнародного космічного права.
  7. Визначте джерела міжнародного космічного права.
  8. Назвіть принципи міжнародного космічного права.
  9. Розкрийте особливості міжнародно-правового режиму космічного простору та небесних тіл.
  10. Розкрийте міжнародно-правовий статус космічних об´єктів і космонавтів.
  11. Розкрийте підстави і порядок притягнення до відповідальності у міжнародному космічному праві.