• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

3. Суб’єкти міжнародного космічного права

Під суб’єктами міжнародного космічного права розуміються учасники міжнародно-правових відносин з приводу діяльності в космічному просторі або використання космічної технології.

Основними суб’єктами міжнародного космічного права є держави, оскільки саме вони здійснюють основний обсяг космічної діяльності. Обсяг право- суб´єктності держав не обмежений і поширюється на всі сфери космічної діяльності. При цьому міжнародна правосуб´єктність держав не залежить від будь- якого акта чи волевиявлення інших учасників міжнародно-правових відносин.

Космічною діяльністю займається нині дуже обмежене число високорозви- нених держав, а також держави, що володіють відповідними можливостями. Саме вони і виступають основними суб´єктами міжнародного космічного права.

У більшості космічних держав їх функції як суб´єктів міжнародного космічного права здійснюються через спеціально створені державні органи, на які покладаються владні повноваження з ліцензування космічної діяльності, реєстрації об´єктів, що запускаються в космічний простір; організації, нагляду і контролю за здійсненням відповідної діяльності всіма суб´єктами на території чи під юрисдикцією певної держави, а також нормотворчого забезпечення тощо. Водночас саме на цих органах лежить відповідальність за гарантування безпеки всієї національної космічної діяльності.

Вторинними, похідними суб’єктами міжнародного космічного права є створені державами міжнародні міжурядові організації відповідно до своєї компетенції - Міжнародна організація супутникового зв´язку (ІНТЕЛСАТ), Європейська організація супутникового зв´язку (ЄВТЕЛСАТ), Європейське космічне агентство (ЄКА), Арабська організація супутникового зв´язку (АРАБСАТ) тощо.

Європейська організація супутникового зв’язку (ЄВТЕЛСАТ) (European Telecommunications Satellite Organization (EUTELSAT) є міжнародною регіональною організацією, що була створена відповідно до Конвенції про заснування Європейської організації супутникового зв´язку та Експлуатаційної угоди до неї 1982 р. Офіційного статусу ЄВТЕЛСАТ набула 1985 р. Сьогодні, членами Організації є 49 держав.

Європейська організація супутникового зв´язку відіграє активну роль у світовому телекомунікаційному співтоваристві і є ключовим гравцем у секторі супутникового зв´язку. Основним завданням Організації є проєктування, створення та експлуатація космічного сегмента Європейської системи супутникового зв´язку.

Місцезнаходження штаб-квартири Європейської організації супутникового зв´язку - м. Париж (Франція).

Європейське космічне агентство (ЄКА) (European Space Agency (ESA) є міжнародною регіональною установою, що була створена в 1975 р. за ініціативою держав-членів Європейської конференції з космосу (Бельгія, Великобританія, Данія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Франція, ФРН, Швейцарія та Швеція), що проходила в м. Париж (Франція). Згодом до них приєдналися Ірландія, Австрія, Норвегія, Фінляндія. Агентство здійснює свою діяльність відповідно до положень Конвенції про створення Європейського космічного агентства 1975 р.

Діяльність ЄКА орієнтована на сприяння і розвиток співробітництва європейських держав у галузі космічних досліджень, створення та практичне застосування космічної техніки і технологій виключно в мирних цілях. Досягнення цієї основної мети здійснюється на засадах взаємної погодженої довгострокової космічної політики держав-членів, узгодження та координації національних космічних програм, їх інтеграції в єдиний Європейський космічний план тощо.

Місцезнаходження штаб-квартири Європейського космічного агентства - м. Париж (Франція).

Арабська організація супутникового зв’язку (АРАБСАТ) (Arab Satellite Communications Organization (ARABSAT) є міжнародною регіональною організацією, провідним оператором супутникового зв´язку в арабському світі, що була заснована в 1976 р. державами-членами Ліги арабських держав (ЛАД).

Основною метою АРАБСАТ є надання послуг у телекомунікаційних, інформаційних, культурних та освітніх секторах для арабських держав відповідно до міжнародних стандартів. Маючи понад 20 держав-членів, Організація відіграє важливу роль у посиленні комунікацій в арабському світі.

Сьогодні АРАБСАТ є однією з найбільших у світі супутникових операторів, який здійснює трансляцію більше 500-т телеканалів, 200-т радіостанцій, платних телевізійних мереж і широкий спектр каналів HD у понад 80-ти країнах Близького Сходу, Африки та Європи.

Місцезнаходження штаб-квартири Арабської організації супутникового зв´язку - м. Ер-Ріяд (Саудівська Аравія).

Існують чотири умови, яких повинні дотримуватися міжнародні міжурядові організації, щоб бути суб´єктом за основними угодами в галузі міжнародного космічного права:

1) організація повинна офіційно заявити про набуття нею прав та обов´язків за відповідною угодою;

2) більшість держав-членів цієї організації повинні бути учасниками відповідної угоди;

3) більшість держав-членів цієї організації повинні бути учасниками Договору про принципи діяльності держав із дослідження і використання космічного простору, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, 1967 р. (Договір про космос);

4) організація повинна здійснювати космічну діяльність.

Міжнародне космічне право не виключає можливості здійснення космічної діяльності неурядовими організаціями (юридичними особами). Однак вони не є суб´єктами міжнародного космічного права, оскільки не беруть безпосередньої участі у нормотворчому процесі. Угоди, які підписуються великими корпораціями з державами, не є міжнародними договорами, а являють собою лише угоди цивільно-правового характеру. Відповідно до статті VI Договору про космос 1967 р. діяльність неурядових юридичних осіб у космічному просторі, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, повинна проводитися з дозволу і під постійним спостереженням відповідної держави-учасниці Договору, а самі держави несуть міжнародну відповідальність за забезпечення того, щоб діяльність таких юридичних осіб проводилася відповідно до положень, що містяться в договорі.

Існує думка, що суб´єктами міжнародного космічного права можуть бути й фізичні особи. Наприклад, у статті V Договору про космос 1967 р. вжито вислів «посланець людства в космос», однак це не означає визнання фізичної особи суб´єктом міжнародного космічного права, оскільки за ст. VIII цього Договору держава під час реєстрації космічного об´єкта зберігає повну юрисдикцію і контроль над таким об´єктом і його екіпажем. Тим самим підтверджується статус космонавта як громадянина тієї чи іншої держави, а не самостійного суб´єкта міжнародного права. Вираз «посланець людства в космос» має характер урочистого визнання космонавта як особистості, що здійснює свої польоти на благо всього людства.

Деякими науковцями висловлюються міркування про те, що суб´єктом міжнародного космічного права є все людство в цілому. Ця точка зору спирається на ідею «спільної зацікавленості всього людства», що закріплена в Договорі про космос 1967 р. Така позиція не може бути визнана науково обґрунтованою, а, швидше, навіть утопічною, оскільки вона не враховує сучасний стан у житті міжнародного співтовариства і в міжнародних відносинах, основу яких становить реальне існування держав із різними політичними й економічними системами. У цих умовах неможливо уявити собі людство в цілому як носія єдиних прав та обов´язків. Крім того, незрозумілим залишається, у взаємовідносинах із якими іншими суб´єктами права можуть реалізовуватися такі права й обов´язки.

Отже, суб´єктами міжнародного космічного права є лише суверенні держави та міжнародні міжурядові організації, що здійснюють космічну діяльність.