• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

2. Прогресивний розвиток міжнародного космічного права

Визначними етапами прогресивного розвитку міжнародного космічного права стали три Всесвітні конференції з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, що були проведені під егідою ООН.

Першу Конференцію ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (United Nations conference on the exploration and peaceful uses of outer space (UNSPACE) було проведено з 14 по 27 серпня 1968 р. у м. Відень (Австрія) відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/2221 (XXI) «Конференція ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях» від 19.12.1966 р. Конференцію було скликано з метою вивчення практичних вигод для держав, які можуть бути отримані від дослідження та вивчення космічного простору, у тому числі й некосмічних держав.

У Першій Конференції взяли участь 78 держав з усіх континентів Землі, спеціалізовані установи ООН, дві вже неіснуючі європейські міжурядові космічні організації (Європейська організація з розробки ракет-носіїв - ЕЛДО і Європейська організація з космічних досліджень - ЕСРО, які в 1975 р. сформували Європейське космічне агентство (ЄКА), а також Міжнародна організація супутни- кового зв´язку (ІНТЕЛСАТ) і одна неурядова організація - Комітет з дослідження космічного простору (КОСПАР).

Міжнародна організація супутникового зв’язку (ІНТЕЛСАТ) (International Telecommunications Satellite Organization (INTELSAT) є міжнародною комерційною організацією, що була заснована 20 серпня 1964 р. представниками 11-ти держав, що підписати Угоду про тимчасові заходи з утворення Всесвітньої комерційної системи супутникового зв´язку. У 1971 р. держави-учасниці уклали Міждержавну угоду про Міжнародну організацію супутникового зв´язку (ІНТЕЛСАТ), а уповноважені ними національні організації з питань зв´язку - Експлуатаційну угоду (ІНТЕЛСАТ). Організація володіє Глобальною системою супутникового зв´язку (ГССЗ), послугами якої користуються понад 200 держав світу, з них майже 50 держав використовують її для забезпечення свого внутрішнього зв´язку.

Міжнародна організація супутникового зв´язку бере участь у щорічних сесіях Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях (КОПУС), у виконанні Програми розвитку ООН (ПРООН).

Місцеперебування Міжнародної організації супутникового зв´язку - м. Вашингтон (США).

Комітет з дослідження космічного простору (КОСПАР) (Committee On Space Research (COSPAR) є найбільш авторитетною міжнародною неурядовою космічною організацією, що була створена в 1958 р., через рік після запуску першого штучного супутника Землі. Комітет сприяє науковцям різних країн в обміні інформацією, отриманою за допомогою космічних супутників і автоматичних метеорологічних станцій (АМС). До 1980 р. Наукові асамблеї Комітету проходили кожного року, нині - раз на два роки. Проте, Наукова асамблея КОСПАР є найбільш визнаною міжнародною конференцією в галузі дослідження космічного простору.

Наукову структуру КОСПАР утворюють 8 наукових комісій, які замінили робочі групи, і 11 експертних груп. До складу Комітету входять 45 держав.

Місцезнаходження штаб-квартири Комітету з дослідження космічного простору - м. Париж (Франція).

На Першій Конференції ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (UNISPACE) було представлено більш як 180 доповідей з космічної тематики, підготовлених запрошеними делегаціями (колективами науковців) та організаціями з питань:

- використання космічних супутників для радіо-, телефонного та телевізійного зв´язку;

- можливості використання космічного зв´язку з метою розвитку освіти та культури;

- використання метеосупутників і ракет-зондів та розвиток глобальних і регіональних систем і служб, включно з служби прогнозування погоди та метеорологічних досліджень;

- використання супутників для морської та повітряної навігації і служб, що мають стосунок до неї;

- використання іншої космічної техніки, що дає практичну вигоду, включно з системи накопичення даних, геодезичні супутники та супутники дослідження природних ресурсів Землі;

- медичних та біологічних проблем космічних досліджень і земного застосування космічної медицини та біології в інтересах громадського здоров´я, промисловості та сільського господарства;

- некосмічного застосування космічної техніки;

- використання результатів космічних досліджень і їх застосування в загальній та спеціальній освіті;

- економічних, правових та соціальних проблем дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, а також значення розвитку космічної діяльності.

Другу Конференцію ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (UNISPACE - 82) було проведено з 9 по 21 серпня 1982 р.

у м. Відень (Австрія) відповідно до Резолюції A/RES/ 35/14 Генеральної Асамблеї ООН «Міжнародне співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях» від 3.11.1980 р. У Конференції взяли участь 94 держави-члени ООН, а також 45 міжурядових і неурядових організацій як спостерігачі. Основну увагу під час підготовці й під час проведення Конференції було зосереджено на розгляді трьох основних питань: оцінка стану розвитку космічної науки та техніки; практичне використання космічних технологій; діяльність ООН щодо удосконалення правових механізмів діяльності з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях, а також розширення міжнародного співробітництва у цій галузі.

У Резолюції А/РЕЭ/37/90 «Друга Конференція ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях», ухваленій 10 грудня 1982 р., Генеральна Асамблея ООН схвалила рекомендації Другої Конференції, закликала уряди всіх держав вжити ефективних заходів з метою виконання цих рекомендацій, а також запропонувала організаціям і спеціалізованим установам ООН та іншим відповідним міжурядовим організаціям співпрацювати з метою впровадження цих рекомендацій.

Серед конкретних рекомендацій Другої Конференції, схвалених Генеральною Асамблеєю ООН, були такі:

- сприяння більш широкому обміну наявним досвідом у конкретних сферах використання космічної техніки;

- провадження ООН та іншими організаціями досліджень у сфері наявної та перспективної космічної діяльності;

- урахування все більшої комерціалізації космічної діяльності в заходах з удосконалення міжнародно-правової бази цієї діяльності;

- сприяння більш широкому співробітництву в галузі космічної науки та техніки між розвиненими державами та державами, що розвиваються, а також останніх між собою;

- зміцнення, поширення та орієнтація Програми ООН з використання космічної техніки на досягнення запланованих цілей;

- розроблення програми стипендій для поглибленої підготовки фахівців у галузі космічної науки та техніки, їх використання за сприянням держав-членів і відповідних міжнародних організацій;

- організація регулярних семінарів з використання новітньої космічної техніки та створення нових її систем для організаторів і керівників, що залучені до питань застосування і розроблення космічної техніки, а також семінарів для користувачів у конкретних сферах застосування;

- стимулювання прогресу в державах, що розвиваються, завдяки можливостям місцевого потенціалу та самостійної технічної бази у сфері космічної техніки в співробітництві з ООН і/або державами-членами ООН чи спеціалізованими установами;

- розповсюдження через технічні наради та семінари інформації щодо нових та передових видів космічної техніки, а також її використання з можливістю надання результатів державам, що розвиваються;

- надання або організація надання технічних консультативних послуг щодо реалізації проєктів застосування космічної техніки на прохання держав-членів або будь-якої зі спеціалізованих установ;

- створення міжнародної служби космічної інформації.

Третя конференція ООН з дослідження та використання космічного простору в мирних цілях (UNІSPACE - ІІІ) відбулася відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН A/RES/52/56 «Міжнародне співробітництво у використанні космічного простору в мирних цілях» від 10.12.1997 р. з 19 по 30 липня 1999 р. у м. Відень (Австрія) як спеціальна сесія Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях (КОПУС). Тема Конференції - «Космос на службі людству в XXI столітті». Участь у Конференції взяли представники 98-ми держав-членів ООН (у тому числі вперше як незалежна держава Україна була представлена на Конференції), представники Святішого Престолу та Швейцарії, спостерігач від Палестини, представники 9-ти органів, програм та спеціалізованих установ ООН, 23-х міжнародних міжурядових організацій і понад 100 неурядових організацій і підприємств з виробництва космічної техніки, які отримали запрошення від Оргкомітету Конференції на участь у роботі форуму як гості за поданням своїх урядів.

Окрім підбиття підсумків розвитку космічної діяльності за час, який минув після Другої Конференції 1982 р., оприлюднення інформації щодо національних програм розвитку космічної науки та техніки, а також огляд шляхів удосконалення міжнародного співробітництва в межах розвитку світової космонавтики, порядок денний Третьої Конференції включав розгляд таких питань, як: рівень наукових знань про Землю та її навколишнє середовище; стан розвитку космічної науки та техніки та їх прикладне застосування; користь фундаментальної космічної науки і створення потенціалу тощо.

У межах Третьої Конференції були проведені семінари, круглі столи, форуми і наради, на яких обговорювалися питання: охорони навколишнього середовища та дистанційного зондування для забезпечення сталого розвитку; останніх досягнень та планів дослідження Сонячної системи; використання даних спостереження Землі в системі середньої освіти; дистанційного зондування з метою виявлення, моніторингу та пом´якшення наслідків стихійних лих; дослідження Марсу; спостереження за навколоземними об´єктами; глобальної навігаційної супутникової системи; перспектив космічної діяльності в наступному столітті і комплексної стратегії глобальних спостережень на порозі нового тисячоліття.

У межах Третьої Конференції відбулись зустрічі з космонавтами, а також був проведений Молодіжний форум, який приділив значну увагу правовим проблемам у галузі засвоєння космічного простору, формулюванню нових завдань у сфері розвитку міжнародного космічного права щодо мирного використання космічного простору.

Підкресливши значний внесок Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях (КОПУС) і його Підкомітету з правових питань у становленні і прогресивному розвитку міжнародного космічного права, Молодіжний форум проаналізував тенденції формування міжнародного космічного права, у тому числі й не вирішені до цього часу проблемні питання: про можливий перегляд Принципів, що стосуються використання ядерних джерел енергії у космічному просторі 1992 р.; про визначення та делімітацію космічного простору, а також використання геостаціонарної орбіти, включно з розгляд шляхів і засобів раціонального та справедливого розподілу ресурсів геостаціонарної орбіти тощо.

Водночас, орієнтуючись на важливість правового врегулювання нових напрямків космічної діяльності, Третя Конференція рекомендувала Комітету ООН з використання космічного простору в мирних цілях (КОПУС) і його Підкомітету з правових питань проаналізувати і внести через Секретаріат на розгляд держав- членів пропозиції щодо нових можливих пунктів порядку денного:

- комерційні аспекти космічної діяльності (питання права власності, страхування та відповідальності);

- огляд чинних норм міжнародного права, які можуть бути застосовані щодо космічного сміття;

- порівняльний аналіз принципів міжнародного космічного права та міжнародного економічного права;

- огляд принципів використання державами штучних супутників Землі для міжнародного безпосереднього телевізійного мовлення та принципів, що стосуються дистанційного зондування Землі з космосу, з метою їх можливого майбутнього перетворення в договори;

- удосконалення Конвенції про реєстрацію об´єктів, що запускаються в космічний простір, 1975 р. тощо.

Третя конференція ООН із дослідження та мирного використання космічного простору 1999 р. (UNISPACE - ІІІ), безумовно, стала визначним етапом у розвитку міжнародного космічного права, підтвердженням чого стало ухвалення двох основних програмних документів: Доповіді Третьої конференції ООН із дослідження та використання космічного простору в мирних цілях і Віденської декларації про космічну діяльність і розвиток людського суспільства: Космос на межі тисячоліть. У цих документах світове співтовариство отримало системне викладення аналізу стану розвитку сучасної космонавтики як каталізатора соціально-економічного прогресу, а також наочні приклади численних результатів практичного використання космічних засобів і технологій для вирішення глобальних проблем людства, внеску в цей процес нових «космічних» націй і зростаючої ролі світового ринку космічних послуг і технологій та приватного сектора.

Велику роль у розвитку міжнародного космічного права відіграють міжнародні неурядові організації, серед яких найбільш авторитетними є Комітет з дослідження космічного простору (КОСПАР), Міжнародна астронавтична федерація (МАФ), Міжнародна академія астронавтики (МАА), Міжнародний інститут космічного права (МІКП) тощо.

Міжнародна астронавтична федерація (МАФ) (International Astronautical Federation (IAF) є міжнародною неурядовою некомерційною науковою організацією, що була створена в 1950 р. на Першому Міжнародному астронавтичному конгресі главами восьми держав: Австрії, Аргентини, Великобританії, Данії, Іспанії, Франції, ФРН та Швеції (м. Париж, Франція). Федерація займається проблемами дослідження і освоєння космосу в мирних цілях, а також питаннями ракетної техніки і космосу з правової точки зору.

До завдань МАФ входять: сприяння розвитку космонавтики в мирних цілях; допомога в поширенні інформації, що стосується космонавтики; стимулювання і підтримка інтересу громадськості до космонавтики, заохочення участі в дослідженнях, що мають стосунок до космонавтики через міжнародні та національні дослідницькі інститути, університети і приватні компанії; скликання міжнародних конгресів, симпозіумів, колоквіумів та інших наукових нарад з питань космонавтики; співпраця з відповідними міжнародними та національними організаціями в усіх сферах, що мають стосунок до космонавтики і мирного дослідження космосу.

Щорічно Федерація спільно з Міжнародною академією астронавтики (МАА) (International Academy of Astronautics (IAA) і Міжнародним інститутом космічного права (МІКП) (International Institute of Space Law (IISL) проводять Міжнародний конгрес астронавтики (International Astronautical Congress (IAC).

Місцезнаходження штаб-квартири Міжнародної астронавтичної організації - м. Париж (Франція).

Міжнародна академія астронавтики (МАА) (International Academy of Astronautics (IAA) є міжнародною неурядовою організацією в галузі вивчення і мирного використання космічного простору, що була заснована в 1960 р.

До основних завдань МАА належать: сприяння розвитку космонавтики в мирних цілях; підтримка вчених і фахівців, що досягли видатних результатів у будь-якій галузі науки і техніки, яка причетна до космонавтики; реалізація програм міжнародного співробітництва в галузі аерокосмічних досліджень тощо.

До складу Міжнародної академії астронавтики входять більше 1200-т науковців із 86-ти країн. Основними науковими виданнями Академії є щомісячний журнал «Acta Astronaut^», Інформаційний бюлетень «IAA Newsletter», спеціалізовані багатомовні словники (на компакт-дисках), збірники «Космічні дослідження» («Cosmic studies») тощо.

Місцезнаходження Міжнародної академії астронавтики - м. Париж (Франція).

Міжнародний інститут космічного права (МІКП) (International Institute of Space Law (IISL) є міжнародною неурядовою організацією, що була створена в 1960 р. на основі Постійного правового комітету Міжнародної астронавтичної федерації (МАА). Інститут отримав статус спостерігача в Підкомітеті з правових питань Комітету ООН з використання космосу в мирних цілях (КОПУС). Членами Інституту є юристи, відомі своїми дослідженнями в галузі міжнародного космічного права. Сьогодні Інститут налічує понад 400 членів з більш як 40-ка держав.

Завданнями МІКП є сприяння міжнародному співробітництву в дослідженні проблем космічного права; проведення конференцій і колоквіумів із різних питань міжнародного космічного права; надання консультаційних послуг; видання спеціалізованої літератури тощо. Крім того, Інститут займається питаннями покращення викладання міжнародного космічного права у закладах вищої освіти, популяризації його ідей серед громадськості.

Місцезнаходження Міжнародного інституту космічного права - м. Париж (Франція).

Зазначені міжнародні неурядові організації, що були створені наприкінці 50 - на початку 60-х років ХХ століття з метою максимального сприяння та розвитку контактів у дослідженні космічного простору, відіграли важливу роль у період, коли міжнародні міжурядові організації ще не були створені або перебували на стадії організаційного формування.

Важливими напрямками багатостороннього наукового співробітництва на неурядовому рівні стали, в першу чергу, космічний зв´язок і метеорологія, космічна медицина, біологія тощо. Останнім часом все більшого значення набувають питання дослідження наслідків космічної діяльності для навколишнього середовища Землі.

Міжнародні неурядові організації створювалися не державами, а науковими товариствами і установами, як правило, з ініціативи авторитетних науковців. Вони надають можливість для науковців і фахівців різних держав збиратися для проведення дискусій, обміну думками та інформацією з різноманітних проблем освоєння космічного простору. Саме тому міжнародні неурядові організації, не проводячи самостійно космічних досліджень і експериментів, зробили і продовжують робити значний внесок у розвиток співробітництва та розширення контактів між державами, зацікавленими в подальшому розвитку освоєння космічного простору.