• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Діяльність прокурора у кримінальному судочинстві з відшкодування завданої злочином шкоди

2.3. Організація роботи прокурора по забезпеченню відшкодування шкоди, завданої злочином

Основний масив роботи по забезпеченню дотримання права особи на відшкодування шкоди, заподіяної злочином, здійснює так звана місцева ланка органів прокуратури, а саме, міські, районні, районні у містах, міжрайонні, а також прирівняні до них прокуратури. Тому організаційну діяльність при реалізації прокурорського нагляду за додержанням вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином варто розглядати на прикладі зазначених вище прокуратур.

Суб’єкти прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства, які діють на районному (міському) рівні, класифікуються на дві групи. До першої належить прокурор та його заступник (за умови покладення на нього обовязків з нагляду в цій сфері). Другу групу утворюють старші помічники і помічники районного (міського) прокурора, за якими наказом про розподіл обов’язків закріплено нагляд за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства [57, с. 222].

Зазначений поділ суб’єктів нагляду цілком справедливо можна застосувати і до прокурорського нагляду за додержанням вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Оскільки в жодній прокуратурі не призначаються окремі працівники і не створюються окремі групи, основна діяльність яких зводилася б до забезпечення виконання вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Така постановка питання є абсолютно правильною, адже вирішення проблеми суб’єктного складу нагляду за додержанням вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, по-іншому свідчило б про нераціональний розподіл кадрів, і в кінцевому рахунку навряд чи забезпечувало б високий рівень ефективності прокурорської діяльності.

Отже, нагляд за додержанням законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, здійснюють ті самі прокурори, на яких покладено нагляд за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства.

Нами вже зазначалося, що прокурори, які наглядають за додержанням вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, користуються спектром повноважень, визначених чинним кримінально-процесуальним законодавством та Законом України «Про прокуратуру». Вони ж визначають зміст їх правосуб’єктності на даному напрямі діяльності. Але право прийняття остаточних рішень та підписання правових актів, у яких формулюються зазначені рішення, належить відповідному прокурору та, у визначених законом випадках, його заступнику.

Науковці, які займалися вивченням нагляду за додержанням законів про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, пропонують умовно поділити його на два види:

1) поточний нагляд від моменту порушення кримінальної справи до перевірки законності закінчення досудового слідства;

2) періодичний нагляд, який здійснюється під час галузевої або тематичної перевірки додержання законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство [55, с. 28].

Дана наукова позиція підтверджує точку зору про те, що нагляд прокурора за додержанням вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, в більшості випадків здійснюється під час реалізації нагляду прокурора за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства.

Поточний нагляд розпочинається з моменту, коли прокурору стало відомо про злочин і за даним фактом порушено кримінальну справу. При цьому використовуються повноваження прокурора, якими він наділяється на стадії дізнання та досудового слідства.

Періодичний нагляд здійснюється одноразово. При цьому перевіркою охоплюються всі кримінальні справи, що знаходилися у провадженні органу дізнання або слідчого протягом певного відрізку часу. Відповідні прокурорські перевірки слід проводити за такими основними напрямами:

– у кримінальних справах, які перебувають у провадженні органу дізнання або слідчих;

– у справах, провадження в яких зупинено або закрито органами дізнання, слідчими, прокурором;

– у справах, які були направлені до суду [55, с. 28].

Незалежно від розподілу на види варто виробити загальну методику проведення нагляду прокурора за додержанням вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, яка б слугувала основою при його практичній реалізації.

Загальна методика здійснення даного виду нагляду повинна обов’язково включати вивчення законодавства, що регламентує не лише процесуальну діяльність особи, в провадженні якої перебуває справа, а й матеріальні норми, що визначають загальні положення відшкодування шкоди, завданої злочином. При цьому варто приділяти увагу вивченню як законодавчих, так і підзаконних актів та використовувати положення, висвітлені в постановах Пленуму Верховного Суду України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Готуючись до перевірки, прокурору необхідно ознайомитися зі статистичними даними, щодо розмірів шкоди, завданої злочином, розмірів відшкодування шкоди як на стадії досудового слідства, так і в судовому розгляді до постановлення судового рішення; кількості заявлених прокурором позовів про відшкодування шкоди, завданої злочином, і реальні суми коштів, відшкодовані за цими позовами. Потрібно також вивчати матеріали попередніх перевірок та акти прокурорського реагування, внесені за результатами таких перевірок.

Прокурору також потрібно проаналізувати скарги, які стосуються дій органів дізнання та досудового слідства з приводу повноти та ефективності вжиття зазначеними органами заходів до відшкодування шкоди, заподіяної злочином. Вивчити попередні акти реагування, які вносилися органами прокуратури з даних питань.

Проведенню перевірки має передувати складання плану, в якому обов’язково повинні бути визначені об’єкти нагляду та питання, які необхідно встановити на кожному з таких об’єктів.

Не вдаючись до детального аналізу основних методів здійснення прокурором перевірки додержання вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, варто навести їх перелік.

1. Ознайомлення з матеріалами розслідування кримінальної справи. Даний метод передбачає з’ясування всіх важливих моментів руху справи на основі наявних в ній процесуальних документів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 227 КПК України прокурор вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини. При перевірці матеріалів справи прокурор встановлює законність забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної злочином, а саме перевіряє постанови про визнання особи потерпілим, цивільним позивачем, їх представниками, про притягнення цивільного відповідача, про визнання особи його представником, протоколи допиту зазначених осіб, процесуальні документи щодо накладення арешту на майно, цивільний позов у справі тощо. Для правильного з’ясування змісту матеріалів кримінальної справи прокурор вправі заслуховувати особу, яка здійснює провадження у справі.

Крім цього, ознайомлення з матеріалами справи може здійснюватися і під час затвердження обвинувального висновку у справі.

2. Участь прокурора в провадженні дізнання та досудового слідства. Даний метод проведення перевірки обумовлений повноваженнями прокурора на стадії дізнання та досудового слідства, вказаними в п. 5 ч. 1 ст. 227 КПК України, і передбачає наступні дії прокурора: присутність при виконанні окремих слідчих дій, наприклад, допиті потерпілого цивільного позивача, накладенні арешту на майно тощо; активна участь при проведенні слідчих дій; самостійне проведення слідчих дій чи всього розслідування у конкретній кримінальній справі.

3. Розгляд скарг на дії слідчого та органу дізнання. На жаль, діяльність органів дізнання та досудового слідства залишає бажати кращого. В багатьох випадках недотримання процесуальної форми призводить до порушення прав та законних інтересів учасників кримінального процесу, які можуть оскаржити такі неправомірні дії в порядку, визначеному кримінально-процесуальним законодавством (ст. 110, ст.ст. 215, 234, 235 КПК України). В таких скаргах може міститися інформація про відшкодування шкоди у справі, що не повинно залишатися поза увагою прокурора.

4. Узагальнення даних нагляду за розслідуванням кримінальних справ, що дасть можливість виявити недоліки, помилки органів дізнання та досудового слідства, в тому числі, у частині відшкодування потерпілій стороні шкоди, та вжити відповідних заходів.