Міжнародне право

6. Міжнародне співробітництво у протидії злочинності у межах міжнародних неурядових організацій

Важливу роль в об´єднанні і координації зусиль держав у протидії злочинності покликані відігравати й міжнародні неурядові організації, що беруть участь у вирішенні різних питань з протидії злочинності, поводження з правопорушниками, забезпечення дотримання мінімальних стандартів кримінального правосуддя, а також у справі прогресивного розвитку міжнародного кримінального права.

Перш за все, слід відзначити, що у міжнародно-правових актах і міжнародно-правовій літературі термін «міжнародні неурядові організації» застосовується стосовно організацій, що діють на національному, субрегіональному, регіональному або міжнародному рівнях. При цьому визначальним у терміні залишається слово «неурядові», що підкреслює незалежність цих організацій від національних урядів, а також їх тісний зв´язок із такими категоріями, як широкі маси, влада народу тощо.

Відмінності між урядовими і неурядовими організаціями лежать у їх правовій основі. Проте в реальності велике різноманіття цих організацій робить важко помітними їх категорії і ускладнює проведення чітких меж між ними. У зв´язку з цим була здійснена спроба провести розмежування між ними на основі суверенітету: міжнародні урядові організації - пов´язані, а міжнародні неурядові організації - не пов´язані із суверенітетом держав.

Важливо зазначити те, що в Статуті ООН не уточнюється рівень неурядової організації, тобто на якому рівні вона функціонує: на національному, субрегіональному, регіональному або міжнародному. У Статуті ООН лише закріплено повноваження Економічної і Соціальної Ради ООН щодо проведення належних заходів для консультацій із неурядовими організаціями, що належать до її компетенції (ст. 71 Статуту ООН).

Відповідно до Резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН 288 (Х) «Перегляд заходів консультацій з неурядовими організаціями» від 27 лютого 1950 р. і Резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН 1296 (ХШ) «Заходи з консультацій з неурядовими організаціями» від 23 травня 1968 р. під терміном «міжнародна неурядова організація» розуміється «будь-яка міжнародна організація, створена не на підставі міжурядової угоди».

Аналіз наукової думки і міжнародних документів дозволяє виробити певні критерії, що визначають об´єктивні умови діяльності міжнародних неурядових організацій, а саме:

- організація повинна мати некомерційний характер (під некомерційним характером розуміється вимога про фінансування організації самими членами або добровільними внесками);

- організація не повинна використовувати або пропагувати насильницькі методи;

- не визнаються міжнародні неурядові організації визвольного руху, воюючі або повсталі сторони та інші озброєні угруповання, навіть якщо їх дії легітимні відповідно до міжнародного права;

- організація не повинна брати участь у політичній діяльності з метою досягнення влади (з числа міжнародних неурядових організацій виключаються будь- які політичні партії і їх опозиційні об´єднання).

На підставі викладеного можна дати таке визначення: міжнародна неурядова організація - це організація некомерційного характеру, створена не на основі міжурядової угоди, однак відповідно до нормативного акта держави-місцеперебування для здійснення діяльності у двох і більше державах відповідно до основних принципів і норм міжнародного права. Фактично міжнародні неурядові організації являють собою об´єднання національних громадських організацій двох і більше держав для досягнення спільних цілей у міжнародному масштабі. Урядові структури також можуть брати участь у діяльності міжнародних неурядових організацій, але вони не відіграють у них домінуючої ролі.

Після з´ясування природи міжнародних неурядових організацій треба виділити найбільш впливові з них, діяльність яких спрямована на підтримку і розвиток співробітництва держав у протидії злочинності. До таких організацій слід віднести Міжнародну асоціацію кримінального права, Міжнародне кримінологічне товариство, Міжнародний кримінальний і пенітенціарний фонд тощо.

Діяльність Міжнародної асоціації кримінального права, Міжнародного кримінологічного товариства і Міжнародного кримінального і пенітенціарного фонду, що отримали консультативний статус при Економічній і Соціальній Раді ООН, об´єднує створений у 1982 р. Міжнародний комітет з координації. Проте кожна з цих організацій, до складу яких входять фахівці з міжнародного кримінального права, незважаючи на свій рекомендаційний характер, мають суттєвий вплив на розвиток теоретичних і практичних аспектів міжнародного співробітництва у протидії злочинності.

Міжнародна асоціація кримінального права (МАКП) (International Association of Penal Law (IAPL) була сформована в 1924 р. як правонаступник Міжнародного союзу кримінального права (International Union of Penal Law (IUPL), створеного в 1889 р. Міжнародна асоціація кримінального права є науковою установою і у своїй роботі керується принципами, закріпленими в Статуті ООН 1945 р. і Загальній декларації прав людини 1948 р. Асоціація є консультативним органом при ООН і Раді Європи.

До завдань Міжнародної асоціації кримінального права належать:

- сприяння співробітництву фахівців різних держав, які вивчають кримінальне право і застосовують його на практиці;

- координація правил кримінального процесу;

- розвиток єдиного універсального міжнародного кримінального права та уніфікація кримінального процесу різних держав.

Основною формою діяльності Міжнародної асоціації кримінального права є проведення науково-практичних конгресів і міжнародних практичних курсів з актуальних проблем кримінального та кримінально-процесуального права.

У проміжках між конгресами Міжнародна асоціація кримінального права проводить колоквіуми. Їх тематика, як правило, відповідає темі майбутнього конгресу і стосується регіональних проблем, які обговорюватимуться на конгресі.

Вищим органом Міжнародної асоціації кримінального права є Загальні збори членів асоціації. Вони скликаються раз на 5 років одночасно з Міжнародним конгресом з кримінального права. Конгрес приймає рішення, що стосуються діяльності Асоціації, може вносити поправки до Статуту організації.

Загальні збори обирають на 5-річний строк Керівну раду в складі Президента, Віце-президентів, Генерального секретаря, заступників Генерального секретаря і членів (усього 49), які представляють регіони світу та основні правові системи. На кожному конгресі склад Ради оновлюється наполовину. Керівна рада підтримує і контролює відносини з національними групами, вирішує питання про прийняття нових членів Асоціації та виключення з Асоціації, встановлює розміри членських внесків, забезпечує діяльність Асоціації.

Міжнародна асоціація кримінального права зробила істотний внесок щодо створення Міжнародного кримінального суду. Сама ідея створення відповідного механізму для розслідування міжнародних злочинів, порушень прав людини і винесення в них судових рішень зародилася і отримала свій розвиток у Міжнародній асоціації кримінального права.

Більшість заходів, проведених Міжнародною асоціацією кримінального права, здійснили безпосередній вплив на програми технічної допомоги і співпраці з різними управліннями і підрозділами Секретаріату ООН і її спеціалізованими установами. Ці програми спрямовані на сприяння державам, що розвиваються, особливо африканським і арабським, а також державам Центральної і Східної Європи. Вони охоплюють такі сфери діяльності, як захист прав людини і забезпечення їх дотримання під час здійснення кримінального правосуддя; міжнародна співпраця в питаннях кримінального правосуддя, включно з екстрадицію і взаємну правову допомогу; протидія організованій злочинності; забезпечення ефективного управління і надання підтримки Міжнародному кримінальному суду тощо.

У 1972 р. Міжнародна асоціація кримінального права спільно з місцевою владою міста Сіракузи (Італія) створили Міжнародний інститут кримінальної юстиції та прав людини (МІКЮПЛ) (Siracusa International Institute for Criminal Justice and Human Rights (SII). Цей Інститут спрямовує свою діяльність на розвиток більш ефективних систем кримінальної юстиції в усьому світі, а також у зміцненні поваги до прав людини та верховенства права. Він проводить наукові дослідження у галузі кримінальної юстиції і забезпечує професійну підготовку дипломованих фахівців. Щорічно в січні, травні, грудні Інститут проводить учбові семінари, де проходять навчання наукові і практичні співробітники із різних держав. Періодично Інститут організовує міжнародні конференції експертів з різних питань протидії злочинності.

Міжнародна асоціація кримінального права видає щоквартальний журнал «Міжнародний огляд кримінального права». Робочою мовою Асоціації є французька. Місцезнаходження Міжнародної асоціації кримінального права - м. Париж (Франція).

Провідну роль у вирішенні окремих питань міжнародного співробітництва у протидії злочинності відіграє Міжнародне кримінологічне товариство (МКТ) (International Society for Criminology (ISC). Ця міжнародна неурядова організація була заснована в м. Рим (Італія) в І937 р. за ініціативою італійського професора кримінальної антропології Беніньо ді Тулліо. Відповідно до Статуту організації 1949 р. Міжнародне кримінологічне товариство має консультативний статус при ООН і свого постійного представника в цій організації. У 1960 р. Міжнародне кримінологічне товариство отримало консультативний статус при Організації об´єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). До складу товариства входять національні інститути і фахівці цієї галузі.

Основним завданням Міжнародного кримінологічного товариства є сприяння дослідженню кримінологічних аспектів злочинності на міжнародному рівні, при об´єднанні для цього зусиль науковців і практичних фахівців у галузі кримінології, криміналістики, психології, соціології тощо.

Здійснюючи свою діяльність, Міжнародне кримінологічне товариство організовує міжнародні конгреси, семінари, колоквіуми, публікує їх матеріали, сприяє в науковому обміні між національними науковими та навчальними центрами, організовує міжнародні кримінологічні курси з підвищення кваліфікації наукових кадрів, організовує спільно з іншими міжнародними організаціями та національними науковими установами регіональні міжнародні кримінологічні центри, засновує і призначає стипендії та премії для стимулювання розвитку кримінологічної науки. Фінансування Міжнародного кримінологічного товариства забезпечується членськими внесками, добровільними внесками держав, власною видавничою та іншою діяльністю.

Вищим органом Міжнародного кримінологічного товариства є Генеральна асамблея, яка збирається один раз на п´ять років під час проведення міжнародного конгресу. Адміністративним органом товариства є Керівна рада, що складається з 30-ти членів, що обираються всіма членами товариства шляхом голосування поштою. До складу Керівної ради входять представники всіх континентів і держав, де кримінологія отримала достатній розвиток. Керівна рада обирає Президента, Генерального секретаря, двох заступників Генерального секретаря.

Організацією наукової роботи товариства займається Науковий комітет. П´ятнадцять членів Наукового комітету обираються Керівною радою на п´ять років і можуть переобиратися. Кандидатури у члени Наукового комітету пропонує Президент або Генеральний секретар товариства. При цьому враховуються наукова кваліфікація кандидатів, забезпечення представництва в Науковому комітеті різних регіонів світу.

Науковий комітет на своїх щорічних засіданнях проводить роботу з підготовки міжнародних конгресів, визначає їх тематику, організовує міжнародні колоквіуми та семінари, забезпечує видання журналу товариства «Міжнародний аналіз кримінології» (два випуски на рік) і щомісячної оперативної інформації про життя суспільства «Нові листи». Він координує і очолює роботу міжнародних кримінологічних центрів у містах Монреалі (Канада) та Генуя (Італія).

Колективними та індивідуальними членами Міжнародного кримінологічного товариства є представники більше 80-ти держав-членів ООН.

Головною подією в роботі Міжнародного кримінологічного товариства є його конгреси. За час існування товариства проведено більше десяти конгресів. Серед обговорюваних проблем на конгресах були питання: методи і політика запобігання злочинності, поводження з правопорушниками, протидія тероризму, протидія організованій злочинності, інтернаціоналізація злочинності, співпраця правоохоронних органів у виявленні, розслідуванні і запобіганні злочинності, методи протидії злочинності тощо.

Товариство підтримує тісні наукові зв´язки з Організацією Об´єднаних Націй (ООН), Міжнародною асоціацією кримінального права (МАКП), Міжнародним кримінальним і пенітенціарним фондом (МКПФ), Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол), Європейським Союзом (ЄС) тощо. Робоча мова Міжнародного кримінологічного товариства - французька. Місцеперебування - м. Париж (Франція).

У справі розвитку міжнародного співробітництва у протидії злочинності окрему роль відіграє Міжнародний кримінальний і пенітенціарний фонд (МКПФ) (International Penal and Penitentiary Foundation (IPPF). Це міжнародна неурядова науково-юридична організація, що була заснована в 1951 р. у м. Берн (Швейцарія). Фонд має консультативний статус при ООН у галузі пре- венції злочинності.

Сьогодні Міжнародний кримінальний і пенітенціарний фонд об´єднує фахівців у галузі кримінального і пенітенціарного права майже з 30-ти держав.

До завдань Фонду належать організація і заохочення наукових досліджень у галузі запобігання злочинності, а також вивчення форм поводження із засудженими в різних державах. Основною формою діяльності Фонду є проведення наукових конгресів, сесій і колоквіумів. Фонд також організовує міжнародні семінари, влаштовує зустрічі начальників пенітенціарних установ тощо.

Керівними органами Міжнародного кримінального і пенітенціарного фонду є Рада і Виконавчий комітет. Рада складається з представників (не більше 3-х осіб) кожної держави і скликається не менше одного разу на 5 років. До складу Виконавчого комітету входять Президент, два Віце-президенти і Генеральний секретар.

Бюджет фонду становлять кошти, які він успадкував від Міжнародної кримінальної і пенітенціарної комісії (1872-1951), яка в 1951 р. делегувала свої функції ООН.

Міжнародний кримінальний і пенітенціарний фонд взаємодіє з Міжнародною організацією кримінальної поліції (Інтерпол), Європейським комітетом з проблем злочинності (ЄКПЗ), Міжрегіональним науково-дослідним інститутом ООН з питань злочинності і правосуддя (ЮНІКРІ) та іншими міжнародними організаціями. Робочими мовами фонду є англійська і французька. Місцеперебування Міжнародного кримінального і пенітенціарного фонду - м. Берлін (Німеччина).

У підсумку слід зауважити, що у світі спостерігається тенденція до зростання ролі міжнародних неурядових організацій у справі протидії злочинністі. Про це свідчать такі тенденції їх розвитку, як:

- невпинне зростання їх кількості;

- посилення співробітництва у вирішенні не окремих, а глобальних проблем сучасної міжнародної злочинності;

- зростання рівня і масштабів взаємодії з міжнародними міжурядовими організаціями, особливо установами системи ООН;

- формування ширшого від національно обмеженого світогляду в учасників неурядових організацій, що узвичаєно називати міжнародною соціалізацією;

- зміцнення незалежності та авторитету цих організацій, що приводить до певного конкурування у формах та методах діяльності з міжурядовими організаціями.

Незважаючи на те, що існуючі міжнародні неурядові організації нині все ще продовжують відігравати другорядну, допоміжну роль у координації міжнародного співробітництва у протидії злочинності, мають обмежені фінансові можливості, порівняно невелику кількість персоналу, не можна недооцінювати їх специфічний внесок у діяльність щодо запобігання злочинності, боротьби з нею і поводження з правопорушниками.

Питання для самоконтролю

  1. Дайте визначення поняття «міжнародне співробітництво у протидії злочинності».
  2. Розкрийте форми міжнародного співробітництва у протидії злочинності.
  3. Назвіть види (напрямки) міжнародного співробітництва у протидії злочинності.Визначте рівні міжнародного співробітництва у протидії злочинності.
  4. Розкрийте зміст принципів міжнародного співробітництва у протидії злочинності.Сформулюйте поняття «правова допомога у кримінальних справах».
  5. Назвіть види надання правової допомоги у кримінальних справах.
  6. Дайте визначення терміна «екстрадиція».
  7. Розкрийте процесуальний механізм практичної реалізації екстрадиції.
  8. Назвіть імперативні та факультативні підстави для відмови в екстрадиції.
  9. Розкрийте зміст Європейського ордеру на арешт.
  10. Визначте роль ООН у розвитку міжнародного співробітництва у протидії злочинності.
  11. Розкрийте зміст Програми ООН із запобігання злочинності та кримінального правосуддя.
  12. Розкрийте основні напрямки діяльності і внутрішню структуру Міжнародної організації кримінальної поліції (Інтерпол).
  13. Розкрийте основні завдання та внутрішню структуру Європейської організації з питань юстиції (Євроюст).
  14. Розкрийте особливості регіонального міжнародного співробітництва у протидії злочинності у межах Ради Європи.
  15. Розкрийте особливості міжнародного співробітництва у протидії злочинності у межах міжнародних неурядових організацій.