Міжнародне право
2. Принципи міжнародного співробітництва у протидії злочинності
Міждержавне співробітництво взагалі, а тим більше в такій специфічній галузі, як протидія злочинності, повинно ґрунтуватися на системі певних критеріїв, стандартів, тобто системі міжнародних принципів.
Міжнародні принципи доцільно розділити на дві групи. Першу групу становлять основні (загальні) принципи, які характеризуються загальновизнаними положеннями, дія яких поширюється на всю сферу міжнародного права. До другої групи входять спеціальні (галузеві) принципи, які характеризуються більш вузькою сферою застосування, обумовленою специфікою предмета міжнародно- правового регулювання.
Між основними (загальними) і спеціальними (галузевими) принципами існує певна субординація. Спеціальні (галузеві) принципи не можуть суперечити загальним принципам сучасного міжнародного права. Міжнародне співробітництво у протидії злочинності є лише частиною міжнародного співробітництва держав, тому, крім спеціальних (галузевих), на нього також поширюються всі основні (загальні) принципи міжнародного права.
Основні (загальні) принципи міжнародного права становлять його фундамент, направляють і координують усі стадії правового регулювання міжнародних відносин. Вони закріплено в Статуті ООН 1945 р., Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р. і Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.
До основних (загальних) принципів міжнародного права, яких у галузі міжнародного співробітництва у протидії злочинності необхідно гранично точно і неухильно дотримуватися, належать: суверенної рівності держав; невтручання у внутрішні справи; рівноправ´я та самовизначення народів; незастосування сили або погрози силою; мирного вирішення міжнародних спорів; непорушності кордонів; територіальної цілісності; поваги до прав людини й основних свобод; співробітництва; добросовісного виконання зобов´язань за міжнародним правом.
Основоположним принципом у галузі протидії злочинності вважається принцип співробітництва. Цей принцип останнім часом почав одержувати значне матеріальне забезпечення, що свідчить про повну готовність і рішучість більшості держав до спільної або самостійної протидії небезпечним злочинам міжнародного характеру.
Міжнародно-правова література як спеціальні (галузеві) принципи міжнародного співробітництва у протидії злочинності розглядає принципи невідворотності покарання; гуманності; ефективності; швидкого реагування і ненадання допомоги у кримінальних справах політичного, расового, військового і релігійного характеру.
Зміст принципу невідворотності покарання полягає в тому, що будь-яка особа, яка скоїла злочин, повинна підлягати відповідальності й понести певне покарання. Цей принцип зобов´язує держави координувати свої дії для притягнення злочинців до індивідуальної кримінальної відповідальності, де б вони не перебували.
Принцип невідворотності покарання є основою, що уможливлює міжнародне співробітництво держав у протидії злочинності, адже саме необхідність притягти до відповідальності кожного злочинця зумовлює міжнародне співробітництво держав і диктує його форми.
Із принципом невідворотності покарання тісно пов´язаний принцип гуманності, який закріплено у таких міжнародно-правових актах, як Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., Конвенція про захист прав людини й основоположних людини 1950 р., Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р., Звід принципів захисту всіх осіб, які піддаються затриманню чи ув´язненню будь-яким чином 1988 р., Основні принципи поводження з в´язнями 1990 р., Мінімальні стандартні правила поводження з в´язнями 1955 р. тощо. Сутність цього принципу полягає в тому, що жодний злочинець не повинен уникнути покарання, однак це покарання повинно відповідати меті ресоціалізації злочинця. Покарання є не лише карою за скоєне, воно також містить у собі вимогу до перевиховання, виправлення особи.
Дотримання принципів ефективності і швидкого реагування вкрай важливо в розслідуванні злочинів. Принцип ефективності пов´язаний із реалізацією функцій правоохоронними органами з максимальною результативністю за мінімальних витратах сил засобів. Принцип швидкого реагування обумовлюється негайним ужиттям заходів для виконання міжнародних доручень, спільних операцій тощо.
Принцип ненадання допомоги у кримінальних справах політичного, расового, військового і релігійного характеру зводиться до того, що у співробітництві може бути відмовлено, якщо прохання про надання допомоги стосується правопорушення, яке, на думку запитуваної держави, є діянням політичного, расового, військового і релігійного характеру.