• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

3. Початок війни та його міжнародно-правові наслідки

Згідно з Конвенцією про відкриття воєнних дій 1907 р. держави визнають, що воєнні дії між ними не повинні розпочинатися без завчасного і недвозначного попередження, яке повинно мати форму мотивованого оголошення війни, або форму ультиматуму з умовним оголошенням війни.

Стан війни повинен без зволікання бути сповіщений нейтральним державам, він матиме для них дійсну силу лише після оповіщення, яке може бути зроблено навіть по телеграфу. Однак нейтральні держави не можуть посилатися на відсутність оповіщення, якщо буде встановлено з переконливістю, що насправді вони знали про стан війни (ст. 1, 2 Конвенції).

Оголошення стану війни тягне за собою низку правових наслідків, які зазвичай передбачаються національним законодавством держав, зокрема: оголошення мобілізації; переведення на особливий режим роботи органів публічної влади й оборонної промисловості; обмеження права на громадські зібрання, проведення мітингів, демонстрацій тощо.

Оголошення війни в міжнародному праві є протиправною дією і визнається міжнародним злочином. Зокрема, відповідно до статті 3 Резолюції Д/РЕ8/3314 (XXIX) «Визначення агресії», ухваленої на 29-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р., як акти агресії, незалежно від оголошення війни, розглядаються:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка воєнна окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, що є наслідком такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави;

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські і повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що перебувають на території іншої держави, за згодою з державою, яка їх приймає, в порушення умов, передбачених цією угодою, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дії держави, яка дозволяє, щоб її територія, надана нею у розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- заслання державою або від імені держави озброєних банд, угруповань та регулярних сил або найманців, що здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави настільки серйозного характеру, що це прирівнюється до вищеперерахованих актів, або її істотна участь у них.

Оголошення війни, навіть якщо за цим актом не слідують власне воєнні дії, означає початок юридичного стану війни і настання для всіх воюючих сторін певних міжнародно-правових наслідків:

- між державами припиняються дипломатичні і консульські відносини (дипломатичному і консульському персоналу забезпечується захист і можливість безперешкодно залишити територію противника; на час збройного конфлікту інтереси однієї воюючої держави на території іншої може представляти нейтральна держава, що має дипломатичні відносини з обома воюючими сторонами);

- припиняють дію договори політичного характеру;

- починають діяти норми міжнародного гуманітарного права, міжнародні угоди, ухвалені спеціально для періоду збройного конфлікту (союзні договори, договори про взаємну і воєнну допомогу тощо);

- майно, що є власністю ворожої держави (крім майна дипломатичних представництв і консульських установ), підлягає конфіскації;

- торгові судна, що перебувають до початку війни у ворожих портах, повинні залишити порт противника (для цього встановлюється розумний строк для вільного виходу з територіальних вод держави-супротивника, після закінчення якого такі судна підлягають реквізиції (примусове вилучення) і затриманню до закінчення війни незалежно від їхньої належності (державі, приватним компаніям або фізичним особам); воєнні кораблі підлягають обов´язковій реквізиції) тощо.

Війна завжди ведеться у визначених просторових межах. Територія воюючих сторін, відкрите море і повітряний простір над ним, у межах яких ведуться воєнні дії, називається театром війни. Театром сухопутної війни є сухопутна територія держави; театром морської війни - внутрішні морські води, територіальне море воюючих держав і відкрите море; театром повітряної війни є повітряний простір над сухопутним і морським театром війни.