• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

8. Міжнародний район морського дна

Результатом діяльності ІІІ Конференції ООН з морського права стало створення нового інституту міжнародного морського права - міжнародного району морського дна (Район), режим використання якого був закріплений у положеннях Конвенції ООН з морського права 1982 р. Виділення в просторах відкритого моря зони, що має правовий статус міжнародного району морського дна, стало найважливішою новелою в міжнародному морському праві. У першу чергу, це було пов´язано з успіхами в науково-технічному розвитку, які дали змогу освоювати не лише ресурси континентального шельфу, а й глибоководні райони Світового океану.

Відповідно до статті 1 Конвенції ООН з морського права 1982 р. термін міжнародний район морського дна «Район» означає дно морів і океанів і його надра за межами національної юрисдикції.

Оскільки національна юрисдикція прибережних держав у Світовому океані поширюється на морське дно і його надра в межах континентального шельфу, межами Району є зовнішні межі континентальних шельфів прибережних держав, інакше кажучи, це продовження дна і надр глибоководних районів морів і океанів за межами континентальних шельфів прибережних держав.

Район і його ресурси оголошені загальною спадщиною людства (ст. 136 Конвенції). Тому жодна держава не може претендувати на суверенітет або суверенні права чи здійснювати їх щодо будь-якої частини Району чи його ресурсів, і жодна держава, фізична або юридична особа не може привласнювати яку-небудь їх частину. Жодні домагання такі або здійснення суверенітету чи суверенних прав і жодне таке присвоєння не визнаються (п. 1 ст. 137 Конвенції).

Термін «ресурси» Району означає всі тверді, рідкі або газоподібні мінеральні ресурси, включно з поліметалеві конкреції, на його морському дні або в його надрах (ст. 133 Конвенції). Діяльність у Районі здійснюється з метою розвідки і розробки його ресурсів. Після того як ресурси видобуті, вони розглядаються як корисні копалини.

Усі права на ресурси Району належать усьому людству, від імені якого діє Міжнародний орган з морського дна (Орган). Як уже було зазначено вище, Орган покликаний організовувати й контролювати діяльність з розвідки й розробки ресурсів Району. Ці ресурси не підлягають відчуженню. Проте корисні копалини, що видобуваються в Районі, можуть відчужуватися, але лише відповідно до положень Конвенції ООН з морського права і норм, правил та процедур Органу (п. 2 ст. 137 Конвенції).

Відповідно до статті 140 Конвенції ООН з морського права 1982 р. діяльність у Районі здійснюється на благо усього людства і з особливим урахуванням інтересів та потреб держав, що розвиваються, і народів, які не досягли повної незалежності або іншого статусу самоврядування. Орган забезпечує справедливий розподіл фінансових та інших економічних вигод, одержуваних від діяльності в Районі, через відповідні механізми на недискримінаційній основі.

Район відкритий для використання виключно в мирних цілях усіма державами, як прибережними, так і тими, що не мають виходу до моря (ст. 141 Конвенції). При цьому в Конвенції передбачається, що діяльність у Районі повинна здійснюватися з урахуванням необхідності захисту морського середовища (ст. 145 Конвенції) та інтересів усіх держав у сфері торговельного і військового судноплавства та рибальства (ст. 141, 145, 147 Конвенції).

Відповідно до положень ст. 139 Конвенції ООН з морського права держави- учасниці зобов´язуються забезпечити, щоб діяльність у Районі, яка ведеться ними, їхніми державними підприємствами, фізичними або юридичними особами, що мають національність цих держав-учасниць або перебувають під їхнім ефективним контролем або їхніх громадян, здійснювалася відповідно до цієї Конвенції. Якщо недотримання цих положень призведе до завдавання збитків, то відповідальність за це повинні понести держави-учасниці Конвенції.

Відповідно до Конвенції ООН з морського права 1982 р був створений Міжнародний трибунал з морського права (МТМП) (International tribunal for the law of the sea (ITLOS) - незалежний судовий орган, який розглядає правові спори на основі положень цієї Конвенції. Трибунал був заснований у 1996 р. У 1997 р. він отримує статус спостерігача в Генеральній Асамблеї ООН.

До складу Міжнародного трибуналу з морського права входить 21 суддя, які обираються на 9 років державами-учасницями Конвенції ООН з морського права методом таємного голосування серед найбільш авторитетних фахівців у галузі морського права, які мають хорошу репутацію, неупереджене ставлення до розгляду судових справ. Наступність посади забезпечується шляхом переобрання 1/3 суддівського складу один раз на 3 роки.

Члени Трибуналу під час виконання ними обов´язків є незалежними і користуються дипломатичними привілеями та імунітетами.

Трибунал встановлює свій регламент, обирає Голову, його заступника та Секретаря. Для виконання функцій необхідна присутність 11-ти членів.

Трибунал розглядає спори між: державами-учасницями Конвенції, суб´єктами контрактів із розробки морського дна, Міжнародного органу з морського дна і державою- учасницею, юридичною або фізичною особою у випадках, коли Орган несе відповідальність за шкоду, заподіяну цим суб´єктам.

Рішення приймається більшістю голосів присутніх членів Трибуналу. Будь-який член трибуналу має право виражати свою особливу думку.

Рішення є остаточним і обов´язковим лише для сторін у спорі і лише в цій справі.

Загальний склад Міжнародного трибуналу з морського права представляє головні світові судово-правові системи, забезпечуючи закріплення суддів за п´ятьма географічними регіонами, затвердженими Генеральною Асамблеєю ООН. Це європейські держави та країни Азії, Африки, Латинської Америки і Карибського басейну.

У складі Міжнародного трибуналу створено такі палати:

- Палата зі спорів щодо морського дна (до сфери діяльності належать питання, що стосуються геологорозвідувальних робіт у міжнародному районі морського дна);

- Палата спрощеного судочинства (заслуховує справи за спрощеною процедурою, на прохання обох сторін конфлікту, призначає тимчасові заходи, якщо суд не збирається або не має достатної кількості членів для винесення рішення);

- Постійні спеціальні палати: Палата зі спорів щодо рибальства (розглядає правові спори стосовно збереження, управління морськими живими ресурсами), Палата зі спорів щодо морського середовища (розглядає спори, пов´язані із захистом, збереженням морської екосистеми), Палата з делімітації морських просторів (розглядає спори про розмежування морських територій) і Палата <^d hoc» (створюється на прохання учасників судового процесу, розглядає конкретні спори).

Робочими мовами Міжнародного трибуналу з морського права є англійська і французька.

Місцезнаходження Міжнародного трибуналу з морського права - м. Гамбург (Німеччина), але його засідання можуть проходити в інших місцях.