Міжнародне право
2. Поняття державної території та її складові частини
Державна територія - це територія, окреслена чітко визначеною лінією державного кордону, яка відділяє територію конкретної держави від території інших держав або від території, яка не належить жодній з існуючих держав (наприклад, океан чи море).
Державна територія є матеріальною базою існування відповідної держави, і на неї поширюється її територіальне верховенство. Правовий режим таких територій визначається насамперед національним законодавством кожної держави, а також двосторонніми або багатосторонніми міжнародними договорами (договірне проходження державного кордону, визначення прикордонного режиму тощо).
Державна територія виконує дві важливі функцї
- визначає просторові межі здійснення державної влади (територіальні межі державного суверенітету) через окреслення лінії державного кордону;
- виконує просторове структурування державної влади (своєрідний територіальний розріз органів державної влади з метою її кращої організації та здійснення на місцях).
Державна територія охоплює в себе землі, внутрішні та прибережні територіальні води, разом із простором, розташованим нижче поверхні й над поверхнею землі й води. Вона може також містити острови й анклави землі. Державна територія поширюється на посольства, палуби кораблів і борти літаків. Події, які відбуваються там, з юридичного погляду, розглядаються так, ніби вони відбувалися на території держави (тобто під юрисдикцією держави).
Отже, враховуючи зазначене, доходимо висновку, що державна територія складається із суходільної, водної і повітряної території, а також надр.
Суходільною територією держави є вся суша в межах державних кордонів, острови й анклави незалежно від їх місцезнаходження.
Анклав - це частина суходільної території держави, повністю охоплена територією іншої держави або держав. Анклав є невід´ємною частиною території тієї держави, якій належить. У світі є декілька анклавів, наприклад розташовані на території Нідерландів бельгійські анклави Барле-Нассау й Барле-Хорти, а на території Бельгії в департаменті Антверпен розташувався невеликий нідерландський анклав; Нахічеванська Автономна Республіка є азербайджанським анклавом, охопленим територією Вірменії, Ірану й Туреччини. Якщо анклав має вихід до моря, то його називають напіванклавом. Росія має такий напіванклав - Калі- нінградську область, що межує з Литвою та Польщею й має вихід до Балтійського моря. До групи напіванклавів можна віднести й ангольську провінцію Кабінда.
Суходільна територія конкретної держави не обов´язково повинна складатися з усіх зазначених частин. Існують держави, які не мають островів та анклавів, наприклад Білорусь, Словаччина або Чехія. Деякі держави, навпаки, можуть повністю складатися з островів (архіпелажні держави) - Філіппіни, Індонезія, Палау тощо.
Водна територія держави містить у собі водні простори, що перебувають на суходільній території й островах (озера, ріки, канали, водойми), а також внутрішні води і територіальне море.
Повітряна територія держави являє собою стовп повітря певної висоти й охоплює весь повітряний простір над її суходільною та водною територіями. Верхня межа повітряного простору водночас є лінією розмежування космічного та повітряного просторів. Висотний показник цієї лінії остаточно не визначено, але за традицією вважається, що повітряний простір простягається до закінчення щільних шарів атмосфери, тобто орієнтовно до висоти в 100-110 км.
Надра - частина земної кори, розташована нижче ґрунтового прошарку та дна водойм, що сягає глибин, технічно доступних геологічному вивченню й освоєнню.
Під умовною (квазі) територією держави в міжнародному праві розуміють територію її дипломатичних представництв, розташованих у закордонних державах, територію торгових суден у відкритому морі, повітряних суден і космічних апаратів, що несуть прапор або знак якоїсь держави, підводні кабелі, трубопроводи та надводні споруди у відкритому морі (над шельфом).