• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

4. Відповідальність міжнародних міжурядових організацій у міжнародному праві

З огляду на ту обставину, що суб´єктами міжнародного права є міжнародні міжурядові організації, слід погодитися, що вони можуть бути й суб´єктами відповідальності. У коментарях до Проекту статей про відповідальність держав 2001 р. зазначається, що «поняття відповідальності за протиправну поведінку є основним елементом наявності міжнародної правосуб´єктності». Це положення є загальновизнаним.

Відповідальність міжнародних організацій ґрунтується на їх правосуб´єктності та безпосередньо випливає з неї. Ця відповідальність має специфічний характер. Обсяг і межі відповідальності міжнародних організацій є неоднаковими, вони залежать від обсягу правосуб´єктності та природи самих міжнародних організацій.

У низці договорів містяться положення про відповідальність міжнародних організацій. Так, наприклад, ст. 57 Статуту ООН передбачає відповідальність спеціалізованих установ ООН у відповідних сферах (економічній, соціальній, культури тощо). Відповідно до Договору про принципи діяльності держав по дослідженню і використанню космічного простору, включно з Місяцем та іншими небесними тілами, 1967 р. міжнародна організація несе відповідальність за виконання положень цього договору, якщо вона здійснює відповідну діяльність у космічному просторі, включно з Місяцем та іншими небесними тілами (ст. VI). Відповідно до Конвенції про міжнародну відповідальність за шкоду, завдану космічними об´єктами, 1972 р. міжнародна організація, що здійснює або організує запуск космічного об´єкта, несе відповідальність за будь-яку заподіяну цим об´єктом шкоду.

Відповідальність міжнародної організації настає у разі вчинення правопорушення незалежно від того, порушено нею (її органами) норму міжнародного права, норму внутрішнього права організації чи норму внутрішньодержавного права.

Міжнародні організації можуть виступати суб´єктами відповідальності з міжнародного публічного й міжнародного приватного права. Для того щоб міжнародна організація могла нести відповідальність, є необхідними наявність її провина і порушення зобов´язання, передбаченого міжнародно-правовою нормою, а також заподіяння шкоди.

Міжнародні організації можуть нести як політичну, так і матеріальну відповідальність. Наприклад, політична відповідальність може наставати у разі ухвалення міжнародною організацією дискримінаційних рішень, що обмежують суверенні права держави (групи держав) або які впливають на їх суверенітет; за порушення угоди про штаб- квартиру з державою перебування або угод про співпрацю з іншими суб´єктами міжнародного права.

Матеріальна відповідальність міжнародної організації може наставати за завдання нею збитків у процесі діяльності (наприклад, діяльності в космічному просторі); за невиконання міжнародних зобов´язань, де стороною є ця організація; за заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки (наприклад, автомобілем або судном ООН); за порушення контрактів, за недотримання санітарних норм тощо. При цьому форми відповідальності, що діють стосовно держав, не можна механічно переносити на міжнародні організації, тому що вони мають специфічні особливості: не набули розвитку конкретні форми політичної та матеріальної відповідальності; у разі настання матеріальної відповідальності поряд із міжнародною організацією, як правило, несуть відповідальність держави-члени цієї організації.

Міжнародна організація може бути притягнута до міжнародної відповідальності за порушення законодавства країни перебування її штаб-квартири. Уряди багатьох держав ухвалили законодавчі акти про статус міжнародних організацій, що перебувають на їх території, та їхніх службовців, за порушення яких міжнародні організації можуть бути притягнуті до матеріальної відповідальності.

Міжнародна організація несе відповідальність за протиправні дії своїх виконавчих органів і персоналу. Наприклад, у 1957-1965 рр. ООН уклала угоди з Бельгією, Грецією, Італією, Люксембургом і Швейцарією про відшкодування шкоди, заподіяної громадянам цих держав і майну цих громадян внаслідок операцій Збройних сил ООН у Конго.

Слід визнати, що в міжнародному праві відсутні норми щодо відповідальності міжнародних міжурядових організацій. Проєкт статей про відповідальність держав 2001 р. містить ст. 57 «Відповідальність міжнародних організацій», у якій зазначається, що «статті не зачіпають жодного з питань, щодо відповідальності міжнародних організацій або іншої держави за поведінку міжнародної організації».

Безперечно, питання стосовно відповідальності організацій у міжнародному праві є складним і потребує розроблення та ухвалення спеціальних норм. У 2002 р. Комісія міжнародного права відповідно до Резолюції Генеральної Асамблеї ООН Д/РЕБ/бб/100 «Відповідальність міжнародних організацій» від 07.12.2011 р. розпочала розроблення документа «Відповідальність міжнародних організацій».