Навчальний посібник присвячений діяльності прокурора під час досудового слідства і в суді, спрямованій на захист прав людини, яка постраждала від вчиненого злочину, а саме – відшкодування заподіяної злочином шкоди. Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005року № 4гн «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» конкретизує положення Закону України «Про прокуратуру» і визначає, що одним із пріоритетів у роботі прокурорів та органів досудового слідства вважається захист прав та законних інтересів потерпілих, державної і комунальної власності від протиправних посягань, забезпечення повного відшкодування завданої злочинами шкоди, витрат на стаціонарне лікування потерпілих, виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів. Отже, прокурорський нагляд відіграє важливу роль на стадії дізнання та досудового слідства і потребує теоретичного осмислення та обґрунтування з метою вирішення проблемних питань, що мають місце на практиці. Більше того, ефективність здійснення прокурорської діяльності, в тому числі в сфері відшкодування шкоди, залежить від наукової основи.
Крім того, на прокурора як на державного обвинувача, кримінально-процесуальний закон покладає обов’язок по доказуванню в суді характеру і розміру завданої шкоди, а, отже, і обов’язок вжити всіх передбачених законом заходів щодо правильного вирішення судом цивільного позову у кримінальній справі. Серед вчених і практиків немає єдиної думки про роль цивільного позову в кримінальному процесі. Якщо одні пропонують взагалі відмовитися від цього інституту, то інші, навпаки, вважають за необхідне розширити сферу його дії. Але переваги судового розгляду цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої злочином, одночасно з кримінальною справою, на наш погляд, очевидні, оскільки:
– зазначене забезпечує швидке поновлення майнових прав і законних інтересів постраждалої особи;
– особа, якій злочином заподіяно шкоду, і особа, яка несе відповідальність за завдання цієї шкоди, звільняються від необхідності двічі брати участь у судовому розгляді справи і дослідженні відповідних доказів;
– надається можливість використовувати зібрані у кримінальній справі докази для об’єктивного вирішення позовних вимог;
– забезпечується найбільш повне, всебічне й об’єктивне дослідження обставин злочинного діяння;
– встановлення розміру заподіяних злочином збитків практично завжди важливе для правильної кваліфікації злочинного діяння і призначення покарання;
– одночасна реалізація кримінальної і матеріальної відповідальності має значний профілактичний і виховний вплив, оскільки у потерпілих та інших учасників кримінального процесу складається переконання у невідворотності відшкодування заподіяної злочином шкоди.
У зв’язку з розглядом цивільного позову одночасно з кримінальною справою заощаджуються державні кошти, які витрачаються на провадження у справі, цивільний позивач звільняється від сплати державного мита, є більш ефективним механізм забезпечення явки цивільного відповідача до суду. Цивільний позов у кримінальній справі сприяє недопущенню суперечливих висновків з однакових питань.
Цивільний позов у кримінальному судочинстві є міжгалузевим правовим інститутом і включає в себе цілий комплекс правовідносин, а не зводиться лише до вимоги стягнути кошти на відшкодування завданої злочином шкоди, про що повинен пам’ятати прокурор, який бере участь у розгляді справи судом першої інстанції.
Отже, запропонований до уваги читачів посібник є однією з перших спроб обґрунтування та дослідження діяльності прокурора під час досудового і судового проваджень у кримінальній справі з відшкодування завданої злочином шкоди. У виданні розкрито зміст прокурорського нагляду за додержанням вимог законів щодо відшкодування шкоди, заподіяної злочином, повноваження прокурора та проведено аналіз актів реагування, які він уповноважений видавати за результатами здійснення зазначеного вище нагляду.
У посібнику висвітлено особливості діяльності державного обвинувача щодо сприяння суду у правильному вирішенні цивільних позовів, заявлених у кримінальних справах про окремі, найбільш розповсюджені види злочинів, а також про відшкодування моральної шкоди.
Наведені теоретичні обґрунтування можуть використовуватися науково-педагогічними працівниками, студентами юридичних вищих навчальних закладів, а також працівниками органів прокуратури, інших правоохоронних органів та суду, що сприятиме підвищенню рівня ефективності їхньої діяльності.