• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

8. Принцип територіальної цілісності

Принцип територіальної цілісності концептуально бере свій початок з доктрини «uti possidetis juris» (володій тим, що маєш). Уперше цей принцип був застосований у практиці латиноамериканських держав з метою вирішення територіальних спорів, що виникали на початку XIX століття після здобуття незалежності і звільнення від колоніального панування з боку Іспанії. Отже, принцип територіальної цілісності, що спочатку виник як регіональний, став загальновизнаним принципом сучасного міжнародного права.

У міжнародному праві принцип територіальної цілісності вперше був закріплений у статті 10 Статуту Ліги Націй, члени якої зобов´язувалися поважати й захищати від зовнішнього нападу територіальну цілісність і політичну незалежність учасників цієї організації. Пізніше він був затверджений з ухваленням Статуту ООН у 1945 р., хоча сам Статут ООН формулює цей принцип через заборону погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями ООН (п. 4, ст. 2).

У Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р., держави затвердили на універсальному рівні основні елементи принципу територіальної цілісності (не вказуючи на сам принцип):

- обов´язок держави утримуватися від будь-яких дій, спрямованих на порушення національної єдності і територіальної цілісності будь-якої держави;

- територія держави не повинна бути об´єктом воєнної окупації, яка стала результатом застосування сили в порушення Статуту ООН;

- територія держави не повинна бути об´єктом набуття іншою державою в результаті погрози силою або її застосування;

- територіальні набуття, отримані через силу або погрозу її застосуванням, не повинні визнаватись.

Заключний акт Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р. містить окреме й найбільш повне формулювання принципу територіальної цілісності держав: «Держави-учасниці будуть поважати територіальну цілісність кожної з держав- учасниць. Відповідно до цього вони будуть утримуватися від будь-яких дій, не сумісних із цілями і принципами Статуту Організації Об´єднаних Націй, проти територіальної цілісності, політичної незалежності або єдності будь-якої держави-учасниці, зокрема від будь-яких таких дій, що являють собою застосування сили або погрозу силою. Держави-учасниці будуть рівним чином утримуватися від того, щоб перетворювати територію одна одної на об´єкт військової окупації, або інших безпосередніх чи опосередкованих заходів застосування сили в порушення міжнародного права або на об´єкт набуття за допомогою таких заходів чи погрози їх здійсненням. Жодна окупація або набуття такого типу не будуть визнаватися законними».

Зі змісту принципу територіальної цілісності цілком зрозумілим стає взаємо- пов´язаність його з іншими принципами міжнародного права, зокрема непорушності кордонів, незастосування сили або погрози силою. Учиняючи будь-який замах на державний кордон, держава також чинить замах і на територіальну цілісність іншої держави. Наприклад, транзит будь-яких транспортних засобів через іноземну територію без дозволу територіального суверена є порушенням не лише недоторканності кордонів, але і недоторканності державної території, оскільки саме вона використовується для транзиту. Усі природні ресурси є складовими компонентами території держави, і якщо недоторканою є територія в цілому, то недоторканими є і її компоненти, тобто природні ресурси в їх природному вигляді. Тому їх розроблення іноземними особами або державами без дозволу територіального суверена також є порушенням територіальної недоторканності.

Принцип територіальної цілісності покладає на суб’єктів міжнародного права зобов’язання утримуватися від будь-яких дій, несумісних із цілями і принципами Статуту ООН, стосовно:

- територіальної цілісності;

- політичної незалежності;

- єдності будь-якої держави;

- перетворення території на об´єкт воєнної окупації;

- погрози перетворенням території в об´єкт набуття прямо або опосередковано, застосовуючи силу в порушення міжнародного права.