• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

7. Принцип непорушності кордонів

Принцип непорушності кордонів є основоположним принципом міжнародного права. Його суть полягає в тому, що держави зобов´язані дотримуватися існуючого режиму кордонів. Не дозволяється довільно переміщувати лінію кордону на місцевості, не допускається його незаконний перетин. Водночас держави мають право здійснювати контроль за перетином кордону людьми і транспортними засобами.

Незаконні в´їзд, виїзд і перехід кордону та переміщення товарів і цінностей караються залежно від внутрішнього права держави у кримінальному або адміністративному порядку. Якщо державна межа порушується іноземним військовим кораблем або прикордонним загоном, можуть бути вжиті заходи щодо припинення порушення або заявлено протест іноземній державі.

Принцип непорушності кордонів означає обов´язок держав поважати встановлені у відповідності до міжнародного права межі кожної іноземної держави. У Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р. міститься зобов´язання держав-учасників утримуватися від будь-яких зазіхань на кордони один одного та кордони всіх країн Європи. Визнання кордонів вважається відмовою від будь-яких територіальних домагань країн Європи. Зміна меж може здійснюватись лише у відповідності до міжнародного права.

Відповідно до Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. (ч. 2 ст. 62) не можна посилатися на докорінну зміну обставин як на підставу припинення договору, якщо цей договір установлює межі. У Віденській конвенції про правонаступництво держав щодо договорів 1978 р. визначено, що правонаступни- цтво саме по собі не зачіпає меж, установлених договором (ст. 11).

Принцип непорушності кордонів є тісно взаємопов´язаним із принципом територіальної цілісності. Кордони є священними і недоторканними. Силове порушення, одностороння зміна кордону є недопустимими. У цьому полягає запорука міжнародного миру та безпеки.

У межах принципу непорушності кордонів регламентуються відносини з приводу встановлення й охорони кордонів, їх делімітації (визначення загального напрямку кордонів), демаркації (проведення кордону на місцевості за допомогою прикордонних знаків), ректифікації (уточнення, незначна зміна лінії кордону на місцевості). Установлення державних кордонів, порядок визначення кордону на місцевості, їх режим, питання врегулювання прикордонних інцидентів та конфліктів і взаємної допомоги, режим господарської діяльності в прикордонних зонах, використання прикордонних річок - усе це міститься в прикордонних договорах. До таких договорів додаються протоколи з описом кордону та карти з лініями кордонів.

Виходячи зі змісту принципу непорушності кордонів, можна визначити такі зобов’язання суб’єктів міжнародного права:

- визнавати існуючі кордони як юридично встановлені відповідно до міжнародного права;

- визнавати непорушність кордонів усіх держав;

- відмовлятись від будь-якого територіального домагання або дій, спрямованих на узурпацію частини або всієї території будь-якої держави на цей момент і в майбутньому;

- змінювати свої кордони лише за взаємною, добровільною згодою відповідних держав.