• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Міжнародне право

1. Юридична природа основних принципів міжнародного права

Характерною особливістю міжнародного права є наявність у ньому комплексу основних принципів. Принципи міжнародного права відображають характерні ознаки, а також головний зміст міжнародного права.

Основні принципи міжнародного права мають особливу політичну та моральну силу, очевидно, тому в дипломатичній практиці їх зазвичай називають принципами міжнародних відносин.

Основні принципи міжнародного права обумовлюються історично. З одного боку, вони є необхідними для функціонування системи міжнародних відносин і міжнародного права, з іншого - їх існування та реалізація можуть відбуватись саме у цих історичних умовах.

Принципи відображають корінні інтереси держав і міжнародної спільноти загалом. Із суб´єктивного боку, вони відображають рівень усвідомлення державами закономірностей системи міжнародних відносин, своїх національних і спільних інтересів.

Передумовою появи основних принципів міжнародного права стала потреба міжнародного співтовариства у мирному співіснуванні після Другої світової війни. Усвідомлення цього фактора обумовило вироблення в міжнародному праві своєрідного кодексу, конституції міжнародних відносин, які отримали назву основних принципів міжнародного права.

Основні принципи міжнародного права є загальновизнаними нормами вищого порядку, які утворюють фундамент міжнародного права і покликані забезпечити стабільне й ефективне функціонування міжнародної системи. Основними вони називаються тому, що є принципами загального міжнародного права й поширюються на всіх суб´єктів міжнародного права, на відміну від галузевих міжнародно-правових принципів.

Отже, основні принципи міжнародного права - це історично обумовлені основоположні загальновизнані норми, що виражають головний зміст міжнародного права, його характерні ознаки та володіють вищою, імперативною юридичною силою. Це керівні правила поведінки його суб´єктів, що виникають як результат суспільної практики, юридично закріплені засади міжнародного права. Вони являють собою найбільш загальне вираження і практику поведінки, яка встановилася, і взаємодії суб´єктів на міжнародній арені в межах міжнародних відносин.

Загальновизнано, що основні принципи міжнародного права - це імперативні норми («jus cogens»), тобто відхилення від них ні індивідуально, ні за угодою суб´єктів міжнародного права є недопустимим. Саме це забезпечує їх універсальний характер, а врешті-решт - і стабільність та ефективність функціонування міжнародної системи. Це означає, що будь-яке порушення основних принципів міжнародного права будь-яким суб´єктом міжнародного права призводить до заподіяння серйозної шкоди інтересам інших суб´єктів.

Через те що сучасне міжнародне право - відносно молода система права, її основні принципи є критерієм правомірної поведінки в тих сферах міжнародних відносин, які ще не врегульовано конкретними міжнародно-правовими нормами. Із цього випливає, що дотримання основних принципів міжнародного права є абсолютно обов´язковим для всіх його суб´єктів.

Функції основних принципів міжнародного права - це основні напрямки впливу принципів міжнародного права на зовнішнє середовище.

Основними функціями принципів міжнародного права є такі:

- зміцнення існуючої системи міжнародних відносин і сприяння її передбачуваному розвиткові;

- сприяння становленню та розвитку системи міжнародного права як безпосередньо, так і шляхом об´єднання норм, інститутів і галузей навколо власних загальнообов´язкових правил;

- закріплення основних прав, обов´язків і законних інтересів суб´єктів міжнародного права, визначення основ їх взаємодії шляхом установлення правових статусів;

- забезпечення основних засад правотворчого і правозастосовного процесів;

- визначення системи й напрямів розвитку міжнародного правопорядку;

- заповнення прогалин у міжнародному праві;

- формування і розвиток міжнародної правосвідомості.

Загалом основні принципи міжнародного права виконують водночас дві важливі функції:

1) сприяють стабілізації міжнародних відносин, обмежуючи їх певними нормативними рамками;

2) сприяють розвиткові міжнародних відносин, закріплюючи нові аспекти, що з´являються у суспільній практиці.

Як і всі юридичні норми, основні принципи міжнародного права мають своє юридичне закріплення і, відповідно, кодифікуються. Зокрема, їх закріплено у:

- Статуті ООН 1945 р.;

- Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р.;

- Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі 1975 р.

Отже, низці принципів присвячено спеціальні резолюції Генеральної Асамблеї ООН. У результаті ці принципи затвердилися в загальному міжнародному праві як загальновизнані звичаєві норми. Міжнародний суд ООН зазначив, що деякі з принципів, насамперед принцип незастосування сили або погрози силою, існували як норми звичаєвого міжнародного права до ухвалення Статуту ООН.

Основні принципи міжнародного права закріплено в Статуті ООН (преамбула, ст. 1 і 2). У статті 2 Статуту ООН містяться сім основних принципів (суверенна рівність держав, незастосування сили або погрози силою, рівноправ´я та самовизначення народів, мирне вирішення міжнародних спорів, невтручання у внутрішні справи, співробітництва, добросовісного виконання зобов´язань за міжнародним правом). Тлумачення основних принципів дається в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН, ухваленій на 25-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1970 р. У Заключному акті Наради з безпеки і співробітництва в Європі, підписаному керівниками 33 європейських і двох північноамериканських держав 1 серпня 1975 р., є Декларація принципів, якими держави-учасниці мають керуватися у взаємних відносинах. Ця Декларація містить уже десять принципів міжнародного права, а не сім, як у статті 2 Статуту ООН (непорушності кордонів, територіальної цілісності, поваги до прав людини й основних свобод). Проте і цей перелік основних принципів міжнародного права не є вичерпним. Сьогодні міжнародне співтовариство вкрай потребує ухвалення принципу екологічної безпеки, але через різні, здебільшого суб´єктивні, причини цей принцип, на жаль, поки що не отримав юридичного закріплення.

Слід зазначити, що в Декларації про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р. підкреслюється необхідність під час тлумачення і застосування основних принципів міжнародного права враховувати їх взаємопов´язаний характер, а також необхідність розглядати їх у контексті всіх інших принципів.

Так, Міжнародний Суд ООН указав на тісний зв´язок принципів незастосу- вання сили або погрози силою, невтручання у внутрішні справи та суверенної рівності держав. Між принципами немає будь-якої формальної супідрядності, але їх реальне значення не є однаковим. Очевидно, що першочергове значення відведено принципу незастосування сили або погрози силою, що відіграє головну роль у забезпеченні миру. У свою чергу, принцип мирного вирішення міжнародних спорів є своєрідним доповненням до нього. Особливе значення відводиться принципу поваги до прав людини й основних свобод тощо.

Характерною особливістю основних принципів міжнародного права є їх універсальність. Це означає, що вони стосуються всіх суб´єктів міжнародного права та є критерієм правомірності всієї системи міжнародно-правових норм. Дія принципів поширюється навіть на ті сфери відносин суб´єктів, які з якихось причин не врегульовано конкретними нормами. Жоден суб´єкт міжнародного права не може розраховувати на будь-які переваги, що випливають із міжнародного права, не визнаючи при цьому його основних принципів.

Зміст основних принципів міжнародного права відрізняється стабільністю, адже вони не піддаються впливові тих чи інших локальних змін у міждержавних відносинах. Разом із тим їх зміст характеризується динамізмом - закріплюючи досягнуте, вони розвиваються, мають до певної міри програмний характер.

Важлива функція основних принципів міжнародного права - забезпечення пріоритету загальнолюдських інтересів і цінностей, насамперед миру та безпеки, життя і здоров´я, міжнародного співробітництва й інших цінностей міжнародного порядку мирного співіснування.

Будучи не лише правовими, а й політичними, моральними принципами міжнародних відносин, ці норми служать основою та системоутворюючим фактором усієї міжнародної нормативної системи, яка охоплює політичні та моральні норми, звичаї, норми ввічливості тощо.