Залежно від ступеня підвищення температури тіла розрізняють такі види гарячки: субфебрильна — від 37 до 38 °С; помірно підвищена — від 38 до 39 °С; висока — від 39 до 40 °С; надвисока — від 40 до 41 °С; гіперпіретична —понад 41 °С. За тривалістю розрізнють такі види гарячки: гарячка, яка швидко минає (ефемерна) ває декілька годин, трапляється при грипі, респіраторних вірусу інфекціях; гостра (febris acuta) триває до 2 тиж, характерна для гострого бронхіту, пневмонії; підгостра (fabris subacuta) триває 15-45 днів, характерна для ревматизму в стадії загострення, хронічного бронхіту; хронічна (febris chronica) триває понад 45 днів, характерна для туберкульозу, сепсису.
За характером температурної кривої розрізняють такі типи гарячки:
1 ) гарячка постійного або сталого типу: рівень температуризазвичай високий (40—41 °С), різниця між ранковою та вечірньою температурою тіла коливається в межах 0,5—1 °С. Характерна для крупозної пневмонії, черевного та висипного тифу, ревматизму;
2 гарячка послаб лювального, ремітувального типу: різниця між ранковою та вечірньою температурою коливається в межах 1-2°С, а іноді й більше; вранці температура тіла падає нижче 38 °С, але не знижується до нормального рівня. Характерна для гноячкових захворювань, вогнищевого запалення легень;
2) гарячка переміжного, інтермітуючого типу: спостерігається періодичне, приблизно через рівні проміжки часу (від 1 до 3 діб), у більшості випадків різке підвищення температури (частіше у другій половині дня, іноді вночі) на декілька годин з наступним її зниженням до нормального рівня. Характерна для малярії;
3) гарячка виснажу вального, гектичного типу : це тривала гарячка з добовим коливаннями температури, що доходить до 4—5 С,
3 підвищенням температури тіла до 40—41 °С увечері і вночі та ранковим її падінням до субфебрильних або нормальних величин. Ціколивання температури спричинюють надто тяжкий стан хворого. Спостерігається при сепсисі, гноячкових захворюваннях, активному туберкульозі з розпадом легеневої тканини;
4) гарячка зворотного або інвертованого типу: подібна до гарячки гектичного типу, але максимальна температура спостерігається вранці, а увечері вона падає до нормальних або субфебрильних величин. Характерна для сепсису, тяжких форм туберкульозу;
5) гарячка поворотного типу : спостерігаються чергування кількаденних гарячкових періодів з безгарячковими (періоди апірексії) характерна для поворотного тифу;
6) гарячка хвилеподібного типу: спостерігається поступок підвищення температури тіла протягом певного терміну з наступним її літичним падінням та більш-менш тривалим безгарячковим періодом; характерна для лімфогрануломатозу, бруцельозу;
7) гарячка нерегулярного типу (атипова): спостерігається непевна тривалість з неправильними та різноманітними коливаннями температури у вигляді постійної, послаблювальної, переміжної та гарячок та їх різних поєднань; характерна для багатьох захворювань, наприклад, хронічного бронхіту, холециститу, ревматизму.