Гепарин — це антикоагулянт прямої дії. За 15—20 хв перед ін’єкцією прикладають холод до місця уколу (у ділянці живота), знизити ймовірність утворення синців у ділянці ін’єкції. Процедуру виконують з дотриманням правил асептики.

Уводять голку в основу складки під кутом 90°, таким чином травиться менша кількість тканин.

Не треба рухати кінчиком голки після уведення і відтягувати поршень, щоб уникнути пошкодження тканин і утворення гематом.

Уводять препарат повільно, щоб уникнути пошкодження тканин больових відчуттів.

Легко виводять голку із тканини під тим самим кутом, під яким вона була уведена.

Шкіру не протирають, а злегка притискають стерильним тампоном місце ін’єкції протягом 30—60 с.

Змінюють анатомічні ділянки для ін’єкцій. Місця, в які ін’єкції роблять протягом тижня, повинні бути принаймні на відстані 2,5 смодне від одного.

Гепарин не ВВОДЯТЬ внутрішньом’язово через ризик виникнення гематоми.

Утворення синця після ін’єкції свідчить про те, що доза препарату не абсорбується належним чином. Не можна робити ін’єкцію в місце утворення синця.