Діяльність прокурора з протидії правопорушенням у сфері оплати праці
5.2. Підготовка прокурора до судового розгляду кримінальної справи
Будучи зобов’язаним забезпечити належну якість державного обвинувачення, прокурор повинен добре підготуватися до участі в розгляді кримінальних справ. Тільки добре інформований і підготовлений прокурор може вирішити весь комплекс проблем, що виникають у ході судового розгляду справи. Незнання або погане знання матеріалів кримінальної справи виключає реальний вплив державного обвинувача на хід і результат судового процесу.
Якісна і своєчасна підготовка прокурора до підтримання державного обвинувачення значною мірою залежить від рівня організації роботи в прокуратурі району (міста), відділі (управлінні) обласної прокуратури. В наказі Генерального прокурора України № 5гн від 19 вересня 2005 року керівникам прокуратур пропонується призначати державних обвинувачів з урахуванням їх кваліфікації, досвіду роботи, характеру, обсягу та складності справи, доручати державним обвинувачам вивчення кримінальних справ перед затвердженням обвинувального висновку (п. 1.3.). У справах, розслідуваних органами прокуратури, призначати державних обвинувачів з моменту пред’явлення обвинувачення, а в разі оскарження постанов чи дій слідчого або прокурора на стадії досудового слідства – перед розглядом скарг судом (1.4.).
Тому доцільно, щоб ознайомлення з матеріалами справи майбутній державний обвинувач розпочинав у період, коли справа перебуває у прокуратурі, до надіслання її до суду. Із цією метою керівники органу прокуратури повинні призначати державних обвинувачів завчасно.
Для належної організації роботи прокурора з цих питань особливої уваги потребує налагодження ділових стосунків із судом. У багатьох прокуратурах започатковано одержання від суду тижневих графіків розгляду кримінальних справ, офіційних повідомлень судом про день і час їх розгляду, які надходять до прокуратури за 8-10 днів до початку розгляду справ. Корисною може бути інформація, що надходить від прокурорів, які беруть участь у попередньому розгляді справ (статті 240, 253 КПК), де суд приймає рішення про призначення їх до судового розгляду. Ця інформація дозволяє прокуророві своєчасно вирішити питання про те, хто із працівників прокуратури і по якій справі буде підтримувати державне обвинувачення, якщо раніше призначений, у відповідності до вимог наказу Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 р. № 5гн, державний обвинувач, з тих чи інших причин цього зробити не може.
Прокуророві, який вперше вступив у справу, суд зобов’язаний надати час, необхідний для ознайомлення з матеріалами справи і для підготовки до участі в судовому засіданні. (ч. 2 ст. 289 КПК України). Крім цього, для з’ясування низки конкретних питань, які можуть виникати у ході судового розгляду, суддя може надати можливість державному обвинувачу за його проханням ознайомитися із відповідними матеріалами справи під час перерв судового засідання. Прокурор також може використати для ознайомлення зі справою й час, наданий суддею за клопотанням будь-якої сторони щодо додаткового вивчення матеріалів справи у порядку, передбаченому ст. 255 КПК України. Отже, КПК України містить норми, які гарантують державному обвинувачу можливість ознайомитися із матеріалами справи та належно підготуватися до участі в судовому засіданні.
Підготовка прокурора до підтримання державного обвинувачення складається: а) з ознайомлення з наглядовим провадженням та вивчення матеріалів кримінальної справи (конспектування її матеріалів, показань обвинуваченого, потерпілого, свідка та інших доказів), адже копії основних процесуальних документів з наглядового провадження лише допомагають державному обвинувачу у підготовці але не звільняють від вивчення справи;
б) аналізу й оцінки доказів; в) ознайомлення із законодавством, судовою практикою, методичними рекомендаціями, які стосуються особливостей розслідування та розгляду конкретної кримінальної справи; г) з розроблення плану участі у судовому слідстві, особливо при допиті підсудного, свідків, проведенні експертиз, виконанні інших слідчих дій; д) зі складання тез або тексту промови.
Її метою є перевірка законності проведеного розслідування, тотожності формулювання обвинувачення у постанові про притягнення особи як обвинуваченого і в обвинувальному висновку, виявлення помилок тощо. Правильно обрана методика ознайомлення з матеріалами справи забезпечує прокурору всебічну та глибоку підготовку до участі в її розгляді судом.
Практикою вироблені такі способи ознайомлення з матеріалами кримінальних справ:
1.Спочатку вивчаються матеріали справи у тій послідовності, в якій проводилося досудове слідство, а потім – зміст обвинувального висновку. Такий спосіб дозволяє прокурору поступово дізнатись, як розвивались події, розташувати їх у хронологічному порядку, виявити недоліки розслідування, послідовність дій слідчого, об’єктивно оцінити матеріали досудового розслідування.
2. Вивчення справи починається із обвинувального висновку. У такий спосіб відразу стає зрозумілою суть обвинувачення, що полегшує вивчення інших матеріалів, які є у справі, дає змогу скласти оптимальний план участі прокурора в судовому слідстві. Такий порядок дозволяє економити час ознайомлення зі справою, але може позбавити прокурора об’єктивного підходу до оцінки доказів, тому що він дотримується версії, запропонованої слідчим.
При вивченні справи майбутньому державному обвинувачу слід пам’ятати, що справа має бути вивчена у повному обсязі. Цьому сприятиме вірно обрана методика вивчення та конспектування відповідних відомостей зі справи. Методика конспектування матеріалів справи обумовлена характером, складністю, обсягом, кількістю обвинувачених і свідків тощо. Найбільш поширеною є така форма конспектування: аркуш паперу ділять на дві основні частини, зліва коротко записують з посиланням на аркуші справи показання обвинуваченого (підсудного), потерпілого, свідків, інші докази. Друга частина залишається для запису показань цих осіб у судовому засіданні. Наприклад:
|
№ з/п |
Дата допиту № аркуша |
Показання осіб за справою на досудовому слідстві |
Показання осіб за справою у судовому засіданні |
На практиці застосовуються й інші форми конспектування. Аркуш паперу ділять на три основні частини. У лівій частині записують дані досудового слідства, в середній – питання, які належить з’ясувати під час судового слідства. У правій – дані отримані у ході судового слідства.
Завдяки цьому, у середній частині аркуша практично формується план участі державного обвинувача на судовому слідстві, прокурор занотовує питання, які необхідно з’ясувати, черговість їх постановки тощо. Наприклад:
|
№ з/п |
Дата допиту № аркуша |
Показання осіб за справою |
Що необхідно з’ясувати (які питання) |
Що з’ясовано в судовому засіданні |
Якщо мова йде про розгляд у судовому засіданні багатоепізодної чи групової справи, доцільно застосувати подвійну систему конспектування, робочі записи по кожному обвинуваченому (підсудному) і по кожному епізоду. Наприклад:
Дані на обвинуваченого А
|
№ з/п |
Корот-кий зміст справи |
До-кази |
Номер аркуша справи |
Пока- зання обвину- ваченого |
Номер аркуша справи |
Що необхідно з’ясувати в суді |
Що з’ясовано в суді |
Дані за епізодом обвинувачення
|
№ з/п |
Корот-кий зміст епі- зоду |
Хто із обвинува-чених брав участь (прізвище) |
Докази за епізодом |
Номер аркуша справи |
Що необхідно з’ясувати в суді |
Що з’ясовано в суді |
Вивчивши і занотувавши таким чином необхідні відомості зі справи, прокурор має можливість під час судового слідства вносити до таблиці дані, отримані під час допиту підсудних, потерпілих, свідків, експерта, спеціаліста тощо. Це значно підвищує ефективність аналізу доказів і підготовку прокурора до судових дебатів.
Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком регламентована статтею 228 КПК України. В ході вивчення матеріалів справи прокурор з’ясовує:
1) чи мала місце подія злочину;
2) чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину;
2-1) чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги цього Кодексу про забезпечення права підозрюваного і обвинуваченого на захист;
3) чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи згідно з статтею 213 цього Кодексу;
4)чи пред’явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діях обвинуваченого;
5) чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину;
6)чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону;
7) чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку;
8) чи правильно обрано запобіжний захід;
9)чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна;
10)чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення;
11)чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог цього Кодексу.
Зазначені питання цікавитимуть прокурора і в ході підготовки до судового розгляду справи.
Виходячи з багатолітньої практики перевірки прокурором кримінальних справ з обвинувальним висновком можна запропонувати її логічно-структурну схему. Логічно-структурна схема перевірки справи включає перелік питань, сформульованих відповідно до вимог кримінального процесу, який забезпечує повне і послідовне вивчення її матеріалів, встановлення недоліків і допущених порушень з метою їх усунення ще до направлення справи для судового розгляду.
Цей перелік включає наступні питання.
1.Чи вказані приводи і підстави, зазначені у ст. 94 КПК України, у постанові про порушення кримінальної справи та чи уповноваженою особою вона порушена.
Відповідно до норм цієї статті приводами до порушення кримінальної справи є: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості, в тому числі опубліковані в пресі а також окремих громадян про невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат, які в ході перевірки підтвердились; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором чи судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Якщо справа порушена дізнавачем, то постанова має бути затверджена начальником відповідного органу дізнання (органи дізнання зазначені у ст. 101 КПК України).
2.Чи дотримані вимоги ст. 98-2 КПК України щодо вручення чи направлення копії постанови про порушення кримінальної справи.
Копія постанови про порушення кримінальної справи особі, щодо якої порушено справу, та потерпілому вручається негайно. При неможливості негайного вручення копія постанови вручається не пізніше трьох діб з моменту її винесення.
У разі неможливості вручення зазначеним особам копії постанови про порушення кримінальної справи протягом зазначених строків через їх хворобу, неможливість встановлення місця перебування чи з інших поважних причин, копія постанови вручається протягом трьох діб з моменту явки, приводу чи встановлення місця перебування цих осіб. Представнику потерпілого, захиснику чи законному представнику підозрюваного або обвинуваченого копія постанови про порушення кримінальної справи вручається або надсилається на їх письмову вимогу протягом трьох діб з моменту її надходження.
3. При виконанні оперативно-розшукових та слідчих дій органами дізнання у справі повинні бути письмові доручення і вказівки слідчого, які надаються ним відповідно до вимог статей 114, 118 КПК України. Тож прокурор має вияснити чи вони є у матеріалах справи та чи дотриманні вимоги закону при проведенні органами дізнання доручених заходів і слідчих дій.
4.Чи дотримано порядок застосування звукозапису, кінозйомки, відеозапису, при проведені слідчих дій.
У разі проведення слідчої дії з застосуванням звукозапису, кінозйомки, відеозапису про це повідомляються всі учасники до її початку. Перед закінченням слідчої дії звукозапис повністю відтворюється, а виготовлені кінострічка, відеострічка демонструється всім учасникам цієї дії. У протоколі має бути відображено, що відповідно до вимог статей 85-1,85-2 КПК України звукозапис чи відеозапис було відтворено, чи продемонстровано всім учасникам слідчих дій. Протоколи мають бути підписані всіма учасниками цих дій.
5.Чи дотриманні вимоги закону при проведенні огляду житла.
Огляд житла чи іншого володіння особи проводиться за постановою судді, а у невідкладних випадках – без неї, але з чітким дотриманням вимог ст. 190 КПК України. У таких випадках слідчий в протоколі огляду обов’язково зазначає причини, що обумовили проведення огляду без постанови судді, та протягом доби з моменту проведення цієї дії повідомляє про здійснений огляд житла чи іншого володіння особи та його наслідки прокурора, який здійснює нагляд за досудовим слідством. Прокурор, за наявності підстав, має перевірити чи дійсно наведені слідчим обставини були невідкладними.
6.Чи дотриманні вимоги закону при провадженні слідства в справі декількома слідчими.
При розслідуванні справи декількома слідчими про це зазначається в постанові про порушення справи або виноситься окрема постанова, яка оголошується обвинуваченому. Один із слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих (ст. 119 КПК).
Старший слідчої групи складає основні процесуальні документи: постанови про притягнення як обвинуваченого, про відмову в порушенні чи закритті справи, порушує кримінальні справи за новими епізодами, складає і підписує обвинувальний висновок.
7. Чи дотриманні права особи при її затриманні.
Підстави затримання підозрюваного у вчиненні злочину передбачені статтею 106 КПК України. Про кожний випадок затримання особи складається протокол, який негайно вручається затриманому і направляється прокурору. Про затримання особи, негайно повідомляється один з її родичів.
Затримана в порядку, передбаченому статтями 106, 106-1, 115 КПК України особа, допитується негайно, якщо це неможливо – не пізніше двадцяти чотирьох годин після затримання (ст. 107 КПК). У такому ж порядку допитується підозрюваний до якого було обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту. У обох випадках присутність захисника є обов’язковою, за винятком випадків, коли він відмовляється від нього і його відмова прийнята.
Слід звернути увагу що близькі родичі обвинуваченого, в якості захисників допускаються до участі в справі з моменту пред’явлення обвинуваченому для ознайомлення матеріалів досудового слідства. У випадках, коли відповідно до вимог статті 45 цього Кодексу участь захисника є обов’язковою, близькі, родичі обвинуваченого, в якості захисників можуть брати участь у справі лише одночасно з захисником-адвокатом. (ч. 4 ст. 44 КПК).
8.Чи своєчасно пред’явлено обвинувачення підозрюваному у разі застосування до нього запобіжного заходу.
При застосуванні запобіжного заходу до підозрюваного обвинувачення йому має бути пред’явлене не пізніше десяти діб з моменту застосування запобіжного заходу. Якщо в цей строк обвинувачення не буде пред’явлене, запобіжний захід скасовується (ч. 4 ст. 148 КПК).
9. Чи правильно складено постанову про притягнення як обвинуваченого.
У постанові про притягнення як обвинуваченого мають зазначатися всі кваліфікуючі ознаки вчиненого злочину, а в резолютивній частині постанови повинні бути вказані всі пункти, частини і статті КК України, за якими пред’явлене обвинувачення. Якщо під час досудового слідства виникне необхідність змінити пред’явлене обвинувачення або доповнити його, слідчий зобов’язаний заново пред’явити обвинувачення з виконанням вимог, встановлених статями 131-133 і 140 цього Кодексу (ст. 141 КПК). Обвинувачення, викладене в обвинувальному висновку, не повинно істотно відрізнятись від обвинувачення, що містить в постанові про притягнення особи, як обвинуваченого.
9. Чи правильно вирішені клопотання обвинуваченого і його захисника.
Якщо підозрюваний, обвинувачений, інші учасники процесу заявили клопотання, вони мають бути розглянуті слідчим в строк не більше трьох діб. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка його заявила. Про повну або часткову відмову в клопотанні складається мотивована постанова (ст. 129 КПК).
10.Чи вжито заходів до забезпечення права учасників процесу користуватися рідною мовою та послугами перекладача.
Відповідно до вимог ст. 19 КПК України якщо особи, що беруть участь у справі не володіють мовою, якою проводиться судочинство, вони мають право користуватися послугами перекладача. При цьому слід мати на увазі, що питання про забезпечення обвинуваченого перекладачем має вирішуватися не тільки за клопотанням про це, а й з урахуванням рівня освіти, його розвитку та інших обставин, які свідчать, що він без перекладача не може здійснювати свого права на захист. Слідчі і судові документи мають вручатися йому в перекладі на мову, якою він володіє (ст. 19 КПК).
11. Чи дотримані вимоги чинного законодавства про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві (ст. ст. 52-1-52-5 КПК), при проведенні обшуку і виїмки, вилученні предметів і документів, накладенні арешту на кореспонденцію і знятті інформації з каналів зв’язку (ст. ст. 177-189 КПК).
Перелік осіб, які мають право на забезпечення безпеки перелічені в статті 52-1 КПК України. Заходи безпеки застосовуються мотивованою постановою (ухвалою) того органу (дізнання, слідчий, прокурор або суд) в проваджені якого на момент звернення особи знаходиться кримінальна справа. Постанова (ухвала) передається для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки (створені по відомствам).
Обшук, відповідно до чинного законодавства, проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи, який проводиться лише за вмотивованою постановою судді.
Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого. Виїмка матеріальних носіїв секретної інформації та/або документів, що містять банківську таємницю, проводиться тільки за вмотивованою постановою судді в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи, виїмка документа виконавчого провадження, а також виїмка оригіналів первинних фінансово-господарських та/або бухгалтерських документів проводиться в такому ж порядку. Подання слідчого погоджене з прокурором, розглядається суддею за місцем провадження слідства. Обшук і виїмка проводяться в присутності двох понятих і особи, яка займає дане приміщення, а при відсутності її – представника ЖЕО або місцевої Ради.
Арешт на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку з метою запобігти злочину можуть бути застосовані до порушення кримінальної справи. Ці слідчі дії проводяться за постановою голови апеляційного суду або його заступника. За отриманням дозволу суду на проведення слідчих дій звертається слідчий, його подання має бути погоджене з прокурором.
12.Чи дотримані права обвинуваченого при призначенні експертизи (ст. ст. 196-205 КПК).
Слідчий повинен ознайомити обвинуваченого з постановою про призначення експертизи і роз’яснити йому його права, встановлені статтею 197 КПК України, про що складається протокол. Матеріали експертизи також пред’являються обвинуваченому, про що зазначається в протоколі. Акти і висновки експертиз слід вивчати в повному обсязі.
13.Чи усі речові докази, вилучені при проведенні слідчих дій оглянуті слідчим у присутності понятих та долучені його постановою до справи.
14.Чи правильно складено обвинувальний висновок і чи відповідає він матеріалам справи і пред’явленому обвинуваченню. (ст. 223 КПК України).
Обвинувальний висновок відповідно до ст. 229 затверджується прокурором або його заступником.
При вивчені справи прокурору слід звертати увагу й на наступне.
1.Скарги обвинуваченого на недозволені методи слідства повинен перевіряти прокурор. Постанова про відмову в порушенні кримінальної справи підписується також ним.
2. У справі повинні бути всі копії вироків, ухвал апеляційної та касаційної інстанції, постанов суду про умовно-дострокове звільнення, звільнення засудженого від покарання чи направлення його в місця позбавлення волі для відбуття покарання, призначеного попереднім вироком, застосування амністії (ст. ст. 78, 81, 86 КК). Дані в цих документах мають збігатися із записами у вимозі про судимості обвинуваченого.
3.Якщо справа розслідується стосовно службової особи, слідчий зобов’язаний долучити до справи копії нормативно-правових актів, положень, інструкцій, інших документів, що розкривають характер її повноважень.
4. У протоколах допиту свідкам роз’ясняється зміст ст. 69-1 КПК України під підпис. Членам сім’ї, близьким родичам, усиновленим та усиновителям підозрюваного, обвинуваченого на підставі ч. 2 ст. 69 КПК України слідчим має бути роз’яснено їх право відмовитись від давання показань. Перелік близьких родичів міститься в п. 11 ст. 32 КПК України і є вичерпним.
5. Дати складання протоколів мають співпадати з датами, які ставлять у протоколах обвинувачений та його захисник. У разі виявлення, що дати змінені, підтерті чи викликають сумнів у їх достовірності слід відповідно реагувати.
6.Після проведення додаткових слідчих дій або приєднання до справи нових матеріалів слідчий відповідно до вимог ст. 222 КПК України зобов’язаний ознайомити обвинуваченого та його захисника з усіма такими матеріалами і протоколами слідчих дій та надати можливість ознайомитися потерпілому і його представникові, цивільному позивачеві та відповідачеві або їх представникам з усіма додатковими матеріалами, а у разі їх клопотання – з усією справою.
Отже під час вивчення справи прокурор повинен зробити висновок щодо повноти, об’єктивності і законності проведеного досудового слідства. Адже до суду може бути направлена лише така кримінальна справа, яка розслідувана з вичерпною повнотою, а зібрані докази дають достатньо підстав для вирішення судом питання про винність особи у скоєнні злочину. Наведений вище перелік питань є загальним для будь-якої кримінальної справи.
У практичній діяльності, в більшості випадках, відбувається так, той хто вивчав справу перед направленням до суду той і підтримує під час її судового розгляду державне обвинувачення. З метою економії часу прокурор, який вивчає справу, повинен одночасно робити необхідні виписки, заповнювати наведенні вище таблиці, формуючи відповідні матеріали для підтримання державного обвинувачення. Водночас для кримінальних справ, порушених за статтею 175 КК України, і зокрема щодо невиплати заробітної плати, він має свої особливості.
Відповідно до статті 64 КПК України при провадженні досудового слідства і розгляді справи цієї категорії в суді підлягають доказуванню:
1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину);
2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину;
3)обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом’якшують та обтяжують покарання;
4) характер і розмір шкоди, завданої злочином.
При вивчені кримінальної справи цієї категорії в полі зору прокурора мають бути питання, які стосуються: 1) формування фонду заробітної плати на підприємстві; 2) строків виплати заробітної плати; 3) загальної суми заборгованості з неї, її структури, періоду утворення, скільком працівникам і на яку суму вона не виплачена, причини невиплати; 4) встановлення факту безпідставної і умисної невиплати заробітної плати працівникам більше ніж за один місяць; 5) руху коштів на підприємстві; 6) штатної чисельності працівників; 7) придбання підприємством об’єктів нерухомості, іншого майна в період наявної заборгованості із заробітної плати; 8) відображення в статистичному звіті підприємства заборгованості із заробітної плати тощо. Наведене має бути підтверджене відповідними документами, висновками експертиз, показаннями обвинуваченого, потерпілих, свідків, іншими доказами.
За результатами вивчення справи складається довідка, у якій вказуються виявлені недоліки досудового слідства, пропонуються заходи щодо їх усунення. У кожному випадку про результати вивчення справи доповідається прокурору чи його заступнику перед затвердженням обвинувального висновку чи прийняттям іншого рішення по справі.
В ході підготовки до розгляду справи в суді прокурору треба продумати ще й такі питання:
- чи доцільно розширити коло свідків за рахунок тих, що були допитані під час досудового слідства, але не зазначені в додатку до обвинувального висновку;
-чи потрібно викликати до суду експертів, які залучалися під час досудового слідства, але не зазначені в списку осіб, що підлягають виклику в судове засідання;
-які процесуальні документи, речові докази необхідно оглянути чи оголосити в судовому засіданні;
-який порядок дослідження матеріалів справи і конкретних доказів слід запропонувати суду;
- про можливість слухання справи у відсутності потерпілого чи свідка.
Важливо також враховувати, що найближчим часом почне діяти новий КПК України, який дещо по-іншому визначає повноваження прокурора, зокрема, при вивченні справи та підтриманні державного обвинувачення.
Концептуальною його відмінністю від чинного кримінально-процесуального закону є те, що:
1. Слідчий, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (ст. 214 КПК України).
2.Досудове розслідування злочинів і кримінальних проступків здійснюється відповідно у формі досудового слідства і дізнання. Провадження досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру не допускається за винятком огляду місця події (у невідкладних випадках (п. 3 ст.ст. 214, 215 КПК України).
3.Слідчий, прокурор зобов’язанні за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення (ст. 221).
4. Слідчі дії в новому КПК України набувають статусу ще й розшукових (ст. 223). До новел слід віднести: допит свідка, потерпілого під час досудового розслідування в судовому засіданні (проводиться за клопотанням сторони досудового провадження слідчим суддею у разі існування небезпеки для їх життя і здоров’я, щодо тяжко хворої особи – ст. 225); проведення допиту, впізнання у режимі відеоконференції; проникнення до житла чи іншого володіння особи (ст.ст. 232-233); негласні слідчі (розшукові) дії (проводяться у порядку, передбаченому ст.ст. 246-257 КПК України, перелік самих негласних дій наведено у ст.ст. 258-275 КПК).
5.Повідомлення про підозру здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК. (складається у письмовій формі прокурором або слідчим за погодженням з прокурором) і вручається особі в день його складення (ст.ст. 276-379) але не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Якщо повідомлення про підозру здійснив прокурор, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор.
6. Інститут додаткового розслідування виключено взагалі, тобто, як на стадії перевірки документу (обвинувального акту замість обвинувального висновку), з яким слідчий направляє справу до суду, так і на стадії судового слідства.
7.У відповідності зі ст. 283 нового КПК України, після завершення досудового розслідування прокурор може прийняти одне з трьох рішень: закрити кримінальне провадження за реабілітуючими підставами; звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру.
Можливості направлення матеріалів провадження з власної ініціативи на додаткове розслідування або заявлення в подальшому відповідних клопотань у суді державний обвинувач буде позбавлений. Таким чином, у випадку не підтвердження пред’явленого особі обвинувачення з будь-яких причин, в тому числі, і через неповноту досудового розслідування, судом будуть виноситись виправдовувальні вироки.
За таких умов якість зібраних прокурором або слідчим матеріалів кримінальних проваджень буде одним із визначальних чинників у забезпеченні реалізації конституційного принципу невідворотності кримінального покарання.