Туристичне країнознавство

3.2. Характеристика туристичних ресурсів Прибалтійських країн

До прибалтійських країн світу відносяться Литва, Латвія та Естонія.

Литва найбільшою мірою може вважатися центральноєвропейською державою, оскільки саме тут, за даними Національного географічного інституту Франції, знаходиться центр Європи. Країна має різноманітну природну та цікаву і давню історико-культурну спадщину. Рельєф Литви переважно рівнинний. На заході виділяється Жямайтійська височина, а вздовж південного сходу проходить Балтійська гряда. На південний схід від Вільнюса знаходиться Ашмянська височина з найвищою точкою країни. Для прибережної частини характерні дюни.

Країна багата на водні туристичні ресурси. Литві належить 90 кмузбережжя Балтійського моря. Найкращі умови для функціонування приморських курортів властиві вузькій Куршській косі. Саме тут знаходиться один з найвідоміших курортів Балтики - Нерінґа, що об´єднує чотири поселення – Ніда, Юодкранте, Пярвалка, Презла. Ніда володіє чудовими можливостями для занять парапланеризмом, яхтингом та кайт-сервінгом. На півночі литовського узбережжя знаходиться Паланґа. Цінним ресурсом є річки, озера (понад 3 тис., особливо багато їх на сході) і навіть – болота, багаті дарами природи.

Бальнеологічні курорти країни використовують в основному йодні та бромні мінеральні води, а також води без специфічних компонентів і торфові лікувальні грязі та сапропелі. На основі їх запасів функціонують санаторно-курортні заклади в Друскінінкаї, Бірштонасі та Поланзі. Ці курорти, зокрема, пропонують ефективні програми реабілітації онкологічних хворих.

Приблизно 1/3 території Литви займають переважно хвойні ліси багаті на ягоди, гриби та дичину. В країні розвинутий сільський туризм; національні та ландшафтні парки мають розгалужену систему велосипедних, кінних, пішохідних та водних трас.

Свідченням древньої історії заселення людиною території Литви є Культурний заповідник в Кярнаві , де знайдено поселення, вік яких близько 10 тис. років.

Вільнюс (раніше Вільно, Вільна) – найбільше місто Литви і її столиця (перший раз в цій ролі згаданий в 1323 р.). В наші дні Старе місто Вільнюса - один з найбільших в Європі (360 га) і основна визначна пам´ятка країни (з 1994 р. внесений до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО).

Вільнюс називають містом бароко, оскільки велика кількість архітектурних пам´ятників цього періоду тут просто колосально. Головними визначними пам´ятками столиці є залишки Верхнього замку (замокнув Гедіміна, XIV-XV вв.), Старий арсенал (XVI ст.) і площа Гядімінаса (Гедіміна, початок ХIХ ст.) із статуєю засновника міста - Великого князя Гедіміна (1316-1341 рр.) біля підніжжя Замкової гори, символ міста – башта Гядімінаса з оглядовим майданчиком, Новий арсенал (XVIII ст.), Кафедральна площа, залишки міської стіни XVI століття з комірами Аушрос (Медінінкськие коміра), Артилерійський бастіон (1640 р.), ансамбль заснованого в 1579 р. Університету (XVI-XIX вв.), дзвіниця костьолу Св. Іоанна, що входить в університетський комплекс (найвища башта Старого міста -68 м), міська Ратуша (1786-1799 рр.), палац єпископа (1825-1832 рр.), Вяркяйський палац і Кафедральний собор у підніжжя гори Гедіміна (1251 р., неодноразово перебудовувався) з могилами Великих князів литовських і мощами покровителя Литви - Святого Казимира, 52-метрова дзвіниця у Кафедрального собору (колишня сторожова башта Нижнього замку, XIII-XVII ст.), Гора Трьох хрестів, Президентський палац (у минулому - перша кам´яна будова після "другого хрещення Литви" в 1387 р. і перша резиденція Вільнюського єпископата), вулиця Пілес (Замкова), замокнув Раудондваріс і ін.

Ну і, природно, церкви і костьоли – справжня візитна картка Вільнюса. Ні у одному іншому місті в східній Європі на такій невеликій площі немає такого скупчення прекрасних храмів. Найцікавіші готична церква Мікалоянус (костьол Cв. Михайла, XIV ст.), церква і монастир бернардинцев (XVI ст., його готичний костьол вважається одним з найбільших в Литві), церква Св. Ганни (XV-XVI ст.), церква Міколо (Св. Міколаса, XVI-XVII ст.), церква Святого духу (єдина барочна православна церква в Литві, 1624-1638 рр.).

Вільнюс по праву вважається одним з найбільших виставкових і музейних центрів Європи. Інтерес представляють Артилерійський бастіон "Бокшто", Центр сучасного мистецтва, Національний музей "Арсеналі", Музей замку Арсеналі, Музей прикладного мистецтва, Національна і Художня галереї, Палац Радзівіллів, Музей нижньої фортеці, Литовський державний єврейський музей, Музей пам´яті жертв геноциду, Музей янтару, Музей Геноциду в будівлі, де раніше розташовувалися гестапо, а потім – КДБ СРСР і ін.

Для любителів музики будуть цікаві Національна філармонія, Палац конгресу, Зал музичної академії, в яких регулярно проводяться, музичні заходи. У місті зосереджено і велика кількість театральних труп. У місті декілька сотень кафе, барів, ресторанів, постійно проводяться різні карнавали і фестивалі.

Історичний центр Вільнюса, який в архітектурі органічно поєднує готику, бароко і ренесанс, з 1994 року є об´єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Центром столиці вважається Кафедральний собор та ансамбль Кафедральної площі (вежа Ґедимінаса, Палац правителів та ін.). Не менш цікавими є собор Пятраса ір Повіло, готична церква Мікалояус, костел св. Анни, Президентський палац. Найкращими оглядовими майданчиками міста вважаються гора Ужупіса та... повітряні кулі, які піднімаються з центру столиці.

По всій країні зустрічаються фортеці, палацово-паркові комплекси, дерев´яні костели, водяні млини. Варто відвідати руїни замків у Біржаї, Каунасі, Клайпеді; палац Тишкевича та Ботанічний парк в Паланзі; меморіальний ансамбль дерев´яної скульптури в с. Мілюнай; замок на о. Ґальве; Хрестову гору поблизу Шяуляя (центр паломництва).

Цікавими для туристів є творіння Ю. Мікенаса (скульптор), С. Красаускаса (графік), Г. Йокубоніса (скульптор), М. Чюрльоніса (композитор), Б. Дваріонаса (композитор).

Щороку по всій країні відбуваються фольклорні фестивалі та традиційні ярмарки: Масляна, Йонісес (Расос), День Держави, а у Вільнюсі вже понад 400 років щовесни проводять ярмарку «Казюкас». В Бірштонасі, Вільнюсі, Клайпеді, Каунасі, Ніді проходять також фестивалі класичної та джазової музики, театру і кіно.

Морські курорти, дюни, льодовикові озера і дбайливе відношення до природи, створюють країні репутацію однієї з кращих в Східній Європі ділянок "зеленого" туризму.

Тракай, стародавня столиця Литви, цікавий своїм острівним замком, який вважався однією з найнеприступніших фортець в Східній Європі і довгий час був резиденцією великих литовських князів (зараз в нім розташований Тракайський історичний музей), розвалинами "Півострівного замку", руїнами домініканського монастиря, палацом Узутракис з парком у французькому стилі, Окрема гордість міста – Національний історико-культурний парк Тракай, загальна площа якого складає8 200 га. На території парку розташовано два заповідники і десять культурних, ландшафтних і природних пам´ятників, а також близько 50 старовинних будівель, безлічі археологічних і архітектурних пам´ятників.

Каунас (раніше Ковно), другий за величиною місто Литовської Республіки, знаменитий своєю середньовічною архітектурою, дзвоновими концертами, музеями бісів і Чюрленіса. Варто відвідати Каунаський замок (XIII-XVII ст.), романський кафедральний собор Петра і Павла (XV-XVII ст.), церкву Вітаутаса (костьол того, що Піднесло Пресвятої Діви Марії, 1400 р.). Цікаві готичний будинок Пяркунаса (XV-XVI ст., одна з найбільших готичних будов країни), міська Ратуша (1542 р., перебудована в XVIII ст.), монастир Пажайсліса, ренесансний палац князів Масальських (XVII ст.).

У місті величезна кількість музеїв - Музей народного побуту (у22 км. на схід від Каунасу), Музей авіації Литви, парк Будинку президентів, Музей кераміки та інші, а також безліч театрів і концертних залів, зокрема Академічний театр драми, Малий театр, Музичний театр, Театр пантоміми, парки "Dainu slenis" і Диксиленд.

Шяуляй (відомий з 1236 р., до 1795 р. - Саулі, до 1917 р. – Шавлі), був практично знищений під час Другої світової війни, тому тут не збереглася історична частина міста. Зате місто славиться своїми музеями - Музей "Аушра", Будинок Венськалуськов, Музей велосипедів, Фотомузей, Палац X. Френкеля, Будинок Іовараса, Музей радіо і телебачення та ін. У11 км. на північ від Шяуляя знаходиться знаменита Гора Хрестів – місце паломництва католиків. Перші хрести були поставлені тут в 1863 р. на згадку про загиблих повстанців проти владицтва Російської імперії, зараз рахунок хрестам йде вже на десятки тисяч.

Латвія – прибалтійська держава з давньою історією і привабливою природою. Рельєф країни переважно рівнинний. На заході виділяється Курземська, на сході Відземська та Латґальська височини. Рельєф околиць Сіґулди перетворив її на визнаний центр зимового відпочинку (гірськолижні траси, одна з найкращих у світі траса для бобслею). Територія Латгале – це мальовничий озерний край (Резнас, Рушану, Сівера та ін.). Багато озер і в інших регіонах Латвії. Для густої мережі річкових долин характерна заболоченість. Все це, у поєднанні зі значною лісистістю, створює умови для розвитку мисливства, риболовлі, водних видів спорту, велотуризму, кінних прогулянок та відпочинку на природі (дуже популярний в країні сільський туризм).

Країні належить 531 кмбалтійського узбережжя з широкими піщаними пляжами та дюнами в оточені сосен. Перлиною узбережжя є Юрмала, яка об’єднує півтори десятки курортних поселень на 32-кілометрах узбережжя Ризької затоки. Крім того важливими приморськими курортами є Лієпая, Павілоста, Мерсраґсю, Вентспілс. Північна частина узбережжя не менш приваблива, однак тут переважно знаходяться дачні ділянки латишів, а туристична інфраструктура менш розвинута. Для узбережжя характерний морський клімат, решти території – помірний перехідний. Літо – тепле, однак дощове (найбільше опадів випадає в другій половині серпня).

Наявні джерела мінеральних вод та лікувальних грязей забезпечують функціонування бальнеологічних та бальнеогрязьових курортів:Кемері, Балдоне, Сіґулда, Цесіс, Лієпая, Межціємс.

В Латвії збереглося приблизно 50 замків, серед яких виділяються Орденський в Ризі; Сіґулдський, Турайдський, Кримульдський поблизу Сугулди; Орденський та Новий в Цесісі; Дундаґа в Талсі; Лівонського ордена у Вентспілсі. Деякі з палаців та фортець – Межотне, Бірні, Ігате – перетворені в шикарні готелі.

Важливим центром паломництва для католиків є Аґлона.

Латвія - країна що заслужено пишається своїми давніми туристичними традиціями, а ще теплим узбережжям Балтійського моря.

Рига – головна визначна пам´ятка цієї країни. Столиця була заснована в 1201 р. лицарями Лівонського Ордена, хоча люди в цих краях жили ще з раннього неоліту.

Основною визначною пам´яткою Риги вважається невеликий район Векріга ("Стара Рига") з десятками старих будівель, серед яких найцікавіші будівлі Малої і Великої гільдії (XIX ст.) з розкішним розписом, "Котячий будинок" (1910 р.) з фігурками двох котів на шпилях башт, палац Петра Першого, резиденція президента Латвійської Республіки – Рігас Пілс (Ризький замок, 1330 р.), знамениті будівлі Тріс Брали (Три Брати, XV-XVIII вв.), Ратушна площа із статуєю покровителя міста – Св. Роланда, Будинок "Чорноголових" (XIV ст.) напроти Ратуші, церква Св. Петра (XII-XIII вв.) з 137-метровою баштою і храм Св. Іоанна (XV-XVI вв.), найвужча вулиця Риги - Розена, удома в стилі модерну на вулиці Альберта і живописна вулиця Калькю.

Символом міста є відомий собор (1211 р.) Домський з одним з найбільших в світі органом (1884 р.). Також цікаві сад Вієстура зі встановленими на честь перемоги Росії над Наполеоном Олександровським і комірами біля входу.

Не меншу популярність, ніж столиця, має балтійський курорт Юрмала, що протягнувся на32 км. уздовж Ризької затоки цілою низкою курортів і санаторіїв. Серед важливих центрів туризму країни – Юрмала (будинок фон Геркана в Лієлупе, концертний зал «Дзінтарі», вулиця Йомас в Майорі).

Район Курземе – одна з чотирьох історичних областей Латвії, розташована в західній частині країни. Вентспілс лежить на узбережжі Балтійського моря, цікавинками якого є Старе місто, Олімпійський спортивний центр, аквапарк.

Дивлячись на Лієпаю очима туриста, можна вразитися так –тут майже повністю збереглася стара, епохи Класицизму забудова центру, що практично не зазнала змін в буйний 20 вік. Тут цілі квартали старих дерев´яних будинків, що нагадують дивом, райони Талліна і Клуні, нині оголошені пам´ятниками дерев´яної архітектури, що збереглися. Тут майже скрізь мощені мостові, прекрасні парки, безліч купецьких усадьб і. крихітні трамваї, що бадьоро проносяться по вулицях.

Дров´яний замок – плід архітектурних досліджень жителя містечка Айзпуте, Едуарда Дамберга. Кладки дров без цвяхів створені у вигляді різних форм і досягають у висоту15 метрів. Автор постійно розширює і міняє форми свого дров´яного замку, що робить його все більш незвичайним.

У Кулдіге (вперше згадується в документах 1242 р.) цікаві "Кам´яний міст" (1874 р.) через річку Венту, палац Едоле (XIII ст.), руїни фортеці (2,5 км. на північ від міста) і водопад "Вента Румба" на річки Вента - найширший в Європі (ширина275 м. при висоті всього2 м.). У Талси - середньовічний замок Дундага (XIII ст.) і знаменита "статуя крокодила", присвячена Арвідасу фон Блюменфельдсу. Також великою популярністю користуються екскурсія по долинах річок Абави і Венти, замок Яунмоку (1901 р.) з Музеєм лісу недалеко від Тукумса, а також городки Кандава і Сабіле, що славляться своїми виноградниками.

Замок Яунмоку вважається одним з найрозкішніших замків Латвії. Побудований в 1901 році за замовленням ризького бургомістра Армітстеда і служив мисливською і просто літньою резиденцією. У приміщеннях замку можна оглянути художні виставки і експозицію на тему полювання.

Курорт Сигулда – "латвійська Швейцарія" і одне з найбільш відвідуваних міст Латвії. Місто відоме завдяки своєму Національному парку, руїнам Сигулдського замку, стародавньому замку Турайда (XIII ст.), садибою князя Кропоткина (XIX ст.) з Турайдськой лютеранською церквою (XVIII ст.), парку скульптури, а також приголомшливою природою долини річки Гауї. У Сигулде також розташована одна з самих кращих бобслейних трас світу і навіть гірськолижний центр. В околицях міста привабливі маєток і замок Біріні (1860 р.), палац Ігате (1880 р.), старовинне поселення на озері Арайши і розвалини Арайшського замку (XIV-XVII ст.).

Алуксне відоме тому, що в будинку пастора Ґлюка жила Марта Скавронська, майбутня імператриця Єкатерина І.

Найменша за площею прибалтійська країна, проте дуже приваблива в туристичному відношенні – Естонія.

Територія Естонії – низовинна. На північному та південному сході знаходяться слабко виражені височини Пандівере, Отепя, Сакала, Хаанья. Отепя є центром зимових видів спорту.

Рекреаційним багатством країни є вихід до Балтійського моря (Фінська та Ризька затоки): довжина берегової лінії –3794 км. Вздовжузбережжя розкидано понад 1500 островів, найбільшими з яких є Сааремаа, Хійумаа, Муху, Вормсі, Кіхну. Дуже мальовничим є скелясте узбережжя Онтіка поблизу Нарви. Серед найбільш відомих приморських курортів Естонії – Пярну, Хаапсалу, Курессааре, Палдіскі, Нарва-Йиесуу, Кясму, Вьосу.

Важливу рекреаційну функцію виконують озера та річки. В країні понад 1400 озер, переважно льодовикового походження. Навіть найбільші озера – Пейпсі, Псковське та Виртс´ярв – неглибокі, тому в літній період вода досить щвидко прогрівається. Цікавим об´єктом природи є метеоритне озеро Каалі (о.Сааремаа). Річки короткі і маловодні.На річках Нарва та Кейла є мальовничі водоспади. В країні є прояви мінеральних вод та родовища лікувальних грязей. Найвідоміший грязьокліматичний курорт – Пярну.

44 % території займають лісові, переважно хвойні, масиви, острови та пляжі створюють різноманітні умови для активного відпочинку на природі (велотуризм, плавання на каное, парусний спорт, гольф, кійкінґ (катання на гойдалках), риболовля, полювання).

Таллін – одне з середньовічних міст Європи, що найбільш збереглися (вперше в письмових джерелах це поселення стародавніх эстов згадується в 1154 р.). Таллінн складається з Верхнього та Нижнього міст. Історичний центр міста - Старе місто, складається з розташованого на горбі Тоомпеа стародавнього Вишгороду з численними соборами, кріпосними стінами і середньовічними баштами, і що знаходиться на південний схід від його Нижнього міста. Замок Вишгороду був закладений хрестоносцями в XIII ст., неодноразово перебудовувався, і в наші дні його основними визначними пам´ятками є готичний Домський собор Тоомкирк (XIII-XV ст.) з масивною барочною баштою (XVIII ст.), три кутові кріпосні башти (XIV-XVI ст.), зокрема відома Пікк Херманн ("Довгий Герман", XIV-XV ст.). Старі будинки з червоними черепичними дахами, звивисті і вузькі вулиці, залишки міських стін, стрілоподібні дахи і, звичайно, візитна картка Вишгороду – численні флюгери - все це створює неповторний колорит цієї частини естонської столиці.

Нижнє місто (XIV-XVI ст.) в середньовіччі також було оточене міськими оборонними спорудами, від яких до наших днів збереглися тільки численні фрагменти стін (XIII-XVI ст.) і 18 башт (з 27), з яких особливий інтерес представляють Пакс Маргарете ("Товста Маргарита", XVI ст.) з експозицією Морського музею, Киік-ін-де-кек ("Дивися в кухню", XIV-XVI ст.) з музеєм старовинної зброї, і найвища башта - Кюстера. До Пакс Маргарете примикає арка Великих Морських Воріт, а на іншій стороні вулиці Пікк Ялг ("Довга нога", найстаріша вулиця в Талліні) розташовані знамениті будинки "Три сестри" (XV ст.), що тісно притиснулися один до одного.

Одна з основних визначних пам´яток міста - площа Раекоя (Ратушна) з Міською Ратушею (1402-1404 рр.), на якій розміщений ще один символ міста, - знаменитий флюгер Вана Тоомас (Старий Томас). На Ратушній площі знаходяться металевий круг, символізуючий центр Талліна, а також найстаріша аптека в Європі. Біля прибрежного шосе розташовано місце проведення численних виставок – "Квітковий" і "Синій" павільйони, а недалеко - Олімпійське село, першокласний яхтклуб Центру парусного спорту і затишний пляж в Піриту.

Яскраве уявлення про побут, культуру та традиції естонського народу дає музей під відкритим небом Рокка аль Маре. В місті дуже добре розвинута інфраструктура розваг.

Важливими туристичними об´єктами на півночі Естонії є фортеця, ратуша та Воскресенський собор у Нарві, руїни середньовічного замку в Раквере, національний парк Лахемаа з садибами Палмсе та Сагаді, замок Кілтсі та вежа Вао в Вяйке-Маарья, рибацьке поселення Алтья, Пюхтицький жіночий монастир тощо.

Естонія відома своїми островами. Острів Сааремаа – (Езель), другий за величиною острів Балтійського моря (2668 кв. км.) і найбільший острів Естонії, вважається самим "естонським" місцем в країні. Тут, серед лісів і чарівних ялівцевих пусток, збереглися дерев´яні вітряні млини, середньовічні кам´яні церкви і старовинні хутори з критими соломою спорудами. Курессааре, центр острова Сааремаа, виник в XIV ст. як замок-фортеця, а до середини XVI ст. вже був відомим портом і торговим центром.

До Естонії туристи приїжджають перш за все з метою познайомитися із стародавньою і самобутньою культурою цієї країни, відвідати чудові пісенні уявлення, якими так славиться ця земля, а також відпочити на морських курортах балтійського узбережжя.