Діяльність прокурора з протидії правопорушенням у сфері оплати праці
4.3. Слідчі ситуації та планування розслідування
Під час розслідування злочинів зазначеної категорії слідчому необхідно встановити наступні обставини: перша група обставин, пов’язана із доказуванням самої події злочину, способу і механізму вчинення злочину, обстановки його вчинення, розміру заборгованості, періоду та причин її утворення, особи підозрюваного, наявності або відсутності ознак організованої діяльності; друга група обставин об’єднує факти, що підтверджують винність підозрюваної службової особи, у тому числі характер обставин, що обтяжують чи пом’якшують відповідальність; третя група – це умови, що сприяли вчиненню злочину.
На початковому етапі розслідування злочинів цієї категорії можуть мати місце наступні слідчі ситуації:
1)інформація про протиправні діяння надійшла із офіційних джерел. Особливістю даної ситуації є поінформованість злочинців про проведену перевірку і встановлені факти порушень, що спричиняє протидію нормальному розслідуванню злочину шляхом приховування слідів, небажання свідків давати показання, відмову від дачі показань винними особами, ненадання необхідних даних, невидача необхідних документів, підкупу, погроз, шантажу, тощо;
2) інформація надійшла із неофіційних джерел (у результаті проведення оперативно-розшукової діяльності). При цьому злочинці не знають про факт перевірки;
3)інформація про протиправні діяння отримана під час розслідування інших злочинів.
Крім того, можливі й такі ситуації:
1)відсутність коштів – це негативний наслідок дій певних осіб чи їх бездіяльності або обставин, що залежать від волі відповідальних осіб, внаслідок чого зобов’язання по виплаті заробітної плати не виконуються чи виконуються лише частково;
2)службовими особами підприємств, установ, організацій при виплаті заробітної плати в натуральній формі допускаються факти реалізації продукції за цінами, вищими собівартості;
3)діяльність підприємства, яке має заборгованість по зарплаті, грошові кошти на розрахунковому рахунку якого відсутні, припинено, а керівники зникли, місцезнаходження останніх не встановлено.
Слід зауважити, що остання із слідчих ситуацій найскладніша, тому, що до обсягу роботи добавляються ще й заходи, спрямовані на встановлення місця перебування керівництва юридичної особи.
Стосовно основного обсягу слідчої, оперативно-розшукової та організаційної роботи з розкриття та розслідування злочинів цієї категорії, то він є обов’язковим для всіх вказаних слідчих ситуацій. Серед таких заходів: створення слідчо-оперативної групи, складання плану проведення першочергових слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, який необхідно скласти з урахуванням недоліків дослідчої перевірки, наявної інформації про злочинну діяльність, обсягу слідчих дій, які проводяться невідкладно та при подальшому проведенні досудового слідства, визначення установ, яким буде необхідно доручати проведення перевірок, ревізій, та інші заходи. Їх обсяг визначається з урахуванням способу вчинення злочину і слідчої ситуації. Зазвичай до їх числа включають: виїмку документів, за наявності підстав – проведення обшуків за місцем роботи та проживання підозрюваних осіб, допити свідків, підозрюваних і вирішення питання про пред’явлення обвинувачення й обрання запобіжного заходу, направлення окремого доручення органам дізнання про встановлення осіб, що причетні до вчинення злочину, призначення комплексу судових експертиз.
Успіх розслідування злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати визначається його плануванням. Планування в своїй основі передбачає висунення версій, виявлення доказів внаслідок логічного аналізу їх походження, ролі та значення. Висунення загальних версій є важливим етапом планування і має місце на тій стадії розслідування, коли вже проведені основні невідкладні слідчі дії. План виконує такі функції: прогнозування обсягу необхідної слідчої роботи та послідовності її виконання; організації власної діяльності слідчого та членів слідчо-оперативної групи; цілеспрямованість слідства та дотримання процесуальних строків; самоконтролю слідчого та контролю за виконанням запланованих заходів з боку наглядаючого прокурора.
Процес планування включає: аналіз наявної інформації; висунення слідчих версій; визначення завдань (напрямів) розслідування та шляхів їх вирішення; визначення способів контролю за виконанням запланованих заходів тощо. Планування – це динамічний процес, який проводиться постійно, його обсяг та зміст напряму залежить від кількості отриманої інформації.
При розслідуванні злочинів, пов’язаних з невиплатою заробітної плати, у першу чергу доцільно спланувати проведення слідчих дій та заходів, які забезпечують збереження документації, збір доказів, які можуть бути втрачені чи сфальсифіковані, а також тих, для проведення яких необхідно значний проміжок часу чи збір додаткової інформації.
У разі створення слідчо-оперативної групи, її робота здійснюється у таких напрямах: – робота слідчих відповідно до разових доручень керівника групи; – робота за окремими епізодами злочинної діяльності; – проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій і тактичних комбінацій); – робота з конкретним підозрюваним; – робота за конкретними напрямами чи за територіальними ознаками.
Враховуючи те, що у розслідуванні злочинів цієї категорії приймають участь оперативні працівники, необхідно визначити конкретні форми взаємодії. Практика показує ефективність такої форми, як спільне планування. Сутністю його є те, що матеріали попередньо вивчають кілька членів слідчо-оперативної групи (слідчі, оперативні працівники), які на міжвідомчій нараді доповідають свої міркування, висувають версії та пропонують конкретні шляхи їх перевірки та реалізації. Дискусійне обговорення питань розслідування, як правило, дає позитивні результати.