Туристичне країнознавство

2.1. Розвиток туризму на Британських островах

Об’єднане Королівство Великої Британії та Північної Ірландії поєднує в собі Англію, Шотландію, Уельс та Північну Ірландію.

Англія – історико-географічна область Великої Британії, що займає південну та центральну частини о. Велика Британія.

Зазвичай Англію поділяють на 9 районів: Східний Мідленд, Англійський Схід, Англійський Північний Захід, «Серце Англії», Лондон, Північно-Східна Англія, Південно-Східна Англія, Південно-Західна Англія та Йоркшир.

Східний Мідленд являє собою привабливий з ландшафтно-естетичної точки зору регіон, через який проходить національний парк

Горбистий край, відомий також як Пустки Лінкольна. Основними туристичними об´єктами тут є ущелина «Блакитного Джона» з однойменною печерою та шахтою, де видобувається унікальний вид напівдорогоцінного каменю – флюориту, що має таку ж назву, Четсвортський палац–резиденція герцога Девоншира, одна із великих скарбниць Англії та Шервудський ліс – колишні королівські мисливські угіддя та місце де жив герой англійських народних легенд Робін Гуд. Хоча нині ліс займає територію всього лише450 акрів, він є залишком корінних англійських лісів – тут зустрічаються дуби віком понад 500 років.

Англійський Схід, розташований на північ від столиці Великої Британії – Лондона. Головними містами тут є Кембрідж (всесвітньо відоме місто-університет, що являє також визначну архітектурну пам´ятку). У цьому ж районі розташований національний парк Бродз, вкритий безліччю мальовничих озер та каналів. На узбережжі до туристичних атракцій відносяться вікторіанські курортні містечка, де проводяться міжнародні музичні фестивалі, а також присутні історичні пам´ятки часів адмірала Нельсона та Єлизавети І.

Англійський Північний Захід нині відомий поєднанням сучасного культурного життя із типовою англійською сільською місцевістю. Тут проводяться міжнародні змагання з крикету, чемпіонати з гольфу та футбольна прем´єр-ліга. Основними туристичними центрами у районі є міста Честер, Ліверпуль (райони історичної частини), Манчестер, Блекпул, а також національний парк Озерний край. Місто Честер відоме своєю історичною та архітектурною спадщиною віком понад 2000 років. Окремі фрагменти міських стін збудовані ще давніми римлянами, присутні також зразки норманської архітектури. Ліверпуль нині є одним із найдинамічніших європейських центрів культурного життя. За кількістю театрів, музеїв та мистецьких галерей місто є найбільшим у Сполученому Королівстві після Лондона.

«Серце Англії» – так називається район у центрі країни навколо Бірмінгема. Район відомий поєднанням традиційної англійської сільської місцевості із культурними та етнографічними пам´ятками, батьківщиною В. Шекспіра (Страдфорд-на-Евоні). Основними туристичними центрами тут є Бірмінгем, Ковентрі, Ладлоу, Страдфорд-на-Ейвоні, Херфорд, Шрусбері, Сток-он-Трент, Ворсестер та ін. Символом початку індустріалізації став перший у світі металевий міст в Айронбріджі.

Лондон, столиця Великої Британії, справедливо виділяється в окремий район. Мегалополіс являє собою конгломерат невеликих містечок, сконцентрованих навколо центральної частини міста. Лондон часто вважається культурною столицею світу. Історичним ядром Лондона вважаються райони на берегах р. Темзи, зокрема у трикутнику між Трафальгарською площею, будівлею парламенту та Бекінгемським палацом. У цьому трикутнику та прилеглих районах розташовані найбільш відомі музеї – Національна галерея, Британський музей, Національна портретна галерея, Музей Вікторії та Альберта, Музей природознавства, а також Сент-Джеймський палац, Вестмінстерське абатство та церква св. Маргарити. Трохи нижче за течією Темзи розташований Тауер - одна з найвідоміших англійських фортифікаційних споруд, що з часів Вільяма-завойовника слугувала палацом, в´язницею, скарбницею, арсеналом і навіть зоопарком. Околиці міста також багаті на історичні пам´ятки. Зокрема слід відмітити Грінвіч із всесвітньо відомою Ґрінвіцькою обсерваторією, через яку проходить нульовий меридіан. Також тут розташовані Морський музей та відновлений вітрильний кліпер Катті Сарк, збудований у 1869 р., що уособлює торговельну міць Великої Британії XIX ст. Вімблдон – містечко розташоване за 10 миль від центру Лондона – є всесвітньовідомим місцем проведення тенісних турнірів. Лондон також відомий своїми численними парками, найвідомішими з яких є Ріджентс-парк, Гайд-парк, Сент-Джеймський, королівські ботанічні сади К´ю та ін.

Північно-Східна Англія – район з контрастними природними умовами. Східну його частину займає морське узбережжя, тоді як являє собою понурі гірські схили Пеннінських гір. Як і інші райони Англії, міста північного сходу багаті історичними та архітектурними пам´ятками, серед яких найбільше значення мають об´єкти всесвітньої культурної і спадщини ЮНЕСКО – вал Адріана поблизу Гексхема, що являє собою залишки давньоримського форту Верковіцій і позначає колишній кордон Римської імперії (кам´яний пояс 5-метрової висоти та 2,5-метрової і ширини простягнувся на 80 миль) та замок і собор з мощами св. Кутберта у Даремі (окремі будівлі датуються XI, XIII та XV ст.) Основними туристичними центрами району є міста Дарем, Бервік-апон-Твід, Дарлінґтон,; Мідлсбро, Стоктон-он-Тіс та Ньюкасл-апон-Тайн.

Південно-Східна Англія – доволі багатий на туристичні об´єкти район, який поєднує ландшафтно-естетичні, культурно-історичні та архітектурні ресурси на досить обмеженій території. У цьому районі знаходяться Кентербері (Кентерберійський собор, абатство святого Августина та церква святого Мартина): Оксфорд, відомий своїми архітектурними ансамблями та всесвітньовідомим найстарішим університетом англомовного світу; Дувр (тут знаходяться Білі скелі та дуврський замок) і один з найвідоміших британських морських курортів – Брайтон. Іншими цікавими об´єктами є Віндзорський палац у Віндзорі та Бленімський палац в околицях Оксфорда, що був місцем народження і резиденцією В. Черчіля.

Південно-Західна Англія також є комплексним туристичним районом. Тут знаходяться всесвітньовідомий Стоунхендж (комплекс, окремі «камінці» якого мають вагу до 50 т, споруджувався в три етапи у 3000-1500 р. до н.е.) та розкопки часів неоліту, римські лазні у Баті, що є діючим бальнеологічним курортом на основі гарячих джерел (інші бальнеологічні курорти хоч і мають давню історію функціонування, однак за межами країни майже не відомі: Бакстон, Лемінґтон, Харроґіт тощо).

Основними історичними центрами Йоркширу є міста Йорк та Уітбі. Місто Йорк увібрало в себе сліди практично усіх історичних епох Англії. Тут збереглися залишки римських укріплень (міський мур), Йоркський та Говардський замки, що відтворюють дух вікторіанської та ґеорґіакської епох.

Другою історико-географічною областю Великої Британії є Уельс. Розташована на однойменному півострові ця область майже повністю охоплена системою Кембрійських гір із середніми висотами 250-750 м над рівнем моря. Лише на крайньому північному заході є вершини, що сягають висоти понад1000 м, зокрема найвища точка Кембрійських гір – г. Сноудон (1085 м). Навколо цієї вершини, що більш ніж півроку вкрита снігом, створено Сноудонський національний парк.

Порівняно з Англією, Уельс є відносно мало заселеним. Область поділяється на індустріальний південь та сільськогосподарські центр та північ. Завдяки фізико-географічним умовам та порівняно низькій індустріалізації природно-рекреаційні ресурси відіграють провідну роль у розвитку туризму в Уельсі.

З історією Уельсу пов´язані легенди про короля Артура, персонажа, що нібито вперше об´єднав розрізнені англійські землі. Вважається, що залишками Камелота – міста-резиденції короля Артура та лицарів Круглого столу є руїни поблизу містечка Кервент у Південному Уельсі.

До найбільш відомих історичних та архітектурних пам´яток Уельсу відносяться масивні старовинні замки короля Едуарда І в Гвіннеді. «Англійці побудували ці замки 700 років тому, для того, щоб перетворити нас на рабів. Нині вони платять фунт за вхід, щоб лише оглянути їх» - зазначив бургомістр Корнарвона. Окремі з них відносяться до найкращих вцілілих зразків середньовічної архітектури: Харлек, Конуей, Корнарвон. Бомаре (на о. Англсі) та Конві.

До провідних туристичних центрів Уельсу можна віднести Кардіфф (Кардіффський замок, Національний музей і галерея), Бленавон (Бленавонський індустріальний пейзаж), приморське місто Свонсі. У центральній та північній частинах Уельсу основними туристичними ресурсами є озерні та гірські ландшафти, який активно використовуються для пішохідного туризму.

Важливу роль в історії Великої Британії, у тому числі і у становленні Британської імперії, відіграла Шотландія . До Унії з Англією 1707 р. Шотландія являла собою окрему державу – Королівство Шотландія. Перебуваючи у складі Об´єднаного Королівства, Шотландія й досі зберігає певні риси самобутності, що проявляються в особливостях адміністративного устрою, сімейному законодавстві, освіті, традиційних костюмах тощо. Це найменш заселена частина Великої Британії.

У північній частині області гірські масиви сягають значної висоти. Тут розташована найвища-точка Британських островів – г. Бен-Невіс (1344 м).

Шотландія є дуже мальовничою областю Великої Британії. Особливо високі естетичні характеристики мають шотландські високогір´я – Хайлендс. У міжгірських долинах поширені витягнуті озера. Найбільш мальовничим є озеро Лох-Ломонд. До відомих озер належить також Лох-Несс, туристична привабливість якого ґрунтується на легендах про чудовисько, що мешкає у його водах.

Найбільшими містами і провідними туристичними центрами Шотландії є Ґлазґо, Едінбурґ, Стерлінґ, Данді, Абердін та Інвернесс. Найбільший інтерес з туристичної точки зору становить Едінбурґ – столиця Шотландії. Це місто вважають одним з найкрасивіших у Європі. Найвідомішою туристичною атракцією міста є Едінбурзький замок – колишня королівська фортеця, а нині – музей. Поблизу замку розташоване абатство та палац шотландських королів Холіруд. Едінбург є також центром популяризації шотландських традицій та фольклору.

Абердін відомий як «гранітне місто», є центром зосередження готичної архітектури. Данді, що також зветься «місто відкриттів», являє собою центр однойменної області Шотландії. В околицях міст розташовані численні замки, зокрема Крегевер, Кілдрамі, Лейт-Холл, Дадхоуп та ін. Інвернесс є адміністративним центром області Хайленд, а також одним із основних її туристичних центрів.

Четвертою і найменшою за площею історико-географічною областю Великої Британії є Північна Ірландія , розташована на північному сході о. Ірландія.

Найважливішим природним туристичним об´єктом є так звана «Дорога гігантів», що являє собою ділянку із сполучених між собою базальтових колон вулканічного походження, приблизно за3 км на північ від Бушмілза.

Північна Ірландія складається із шести графств – Антрім, Арма, Даум, Лондондеррі, Тірон та Фермана. Найбільшим містом і адміністративний центром Північної Ірландії є Белфаст. До основних туристичних об´єктів міста можна віднести Белфастський замок, університет Квінс, будівля мерії, Ольстерський музей, виставковий центр Кінгс-Холл, низку галерей концертних залів, театрів тощо.

Для решти території Північної Ірландії характерне переважання сільської місцевості та невеликих містечок. До цікавих туристичних об´єктів можна віднести руїни замків Данлус (розташовані на узбережжі північної частини графства Антрім), Даунхіл (залишки палацу XVIII ст. у графстві Лондондеррі), Таллі (руїни укріплення XVII ст. у графстві Фермана). Цікавими є залишки кельтських часів, зокрема неолітичні ритуальні споруди Легананні Долмен у графстві Даун, руїни круглої вежі, кладовища та кельтського хреста, що датуються VI-VIII ст., на о. Девеніш (графство Фермана), кельтські кам´яні скульптури на о. Боа та ін.

Різноманіття ландшафтів та культур, поєднаних на Британських островах, роблять цю країну надзвичайно привабливою для відвідин. Незважаючи на доволі високий рівень цін та складнощі із отриманням туристичних віз, можна вважати, що Велика Британія є однією з найцікавіших туристичних країн Західної Європи.