Туристичне країнознавство
1.2. Предмет і методологія курсу
Туристичне країнознавство – наука, що систематизує різноманітні відомості про природу, населення, його культуру, господарську діяльність, в т.ч. про стан туристської інфраструктури і перспектив країни в області розвитку міжнародного туризму. Тому теоретичною базою для країнознавства завжди були географічні науки, такі як економічна і соціальна географія, політична географія, рекреаційна географія та ін.
У своїй еволюції країнознавство пов´язане з розвитком багатьох суміжних наук – макроекономіки, світової економіки і міжнародних економічних відносин, економічній теорії і тому подібне.
Такі науки, як політологія і геополітика, допомагають краще розкрити політичну структуру країни, її зовнішньополітичний курс. Культурологія і релігознавство сприяють розкриттю соціального становища в країні або ж причин соціальних суперечностей.
Туристичне країнознавство як наука оперує великим набором статистичних даних, які показують місце країни в світовій економіці, рівень розвитку господарства, стан галузевих економік, в т.ч. міжнародного туризму. Блок економіко-математичних дисциплін дозволяє розробити прогноз соціально-економічного розвитку країни.
Об´єктом вивчення туристичного країнознавства є країни як основні одиниці сучасної соціально-політичної організації світу, а також їх великі частини (райони, штати, області, провінції тощо) і різні міждержавні регіональні та глобальні угруповання.
Очевидно, що країни і регіони світу вивчає не лише країнознавство. Країни і регіони світу є об´єктом вивчення також і історії, і географи, і філософії, і культурології, суспільствознавства, соціології, геології та безлічі інших наук і навчальних дисциплін. Кожна з них досліджує лише певну складову об´єкта, тобто його конкретні властивості, явища, процеси і відношення. Отже, та складова об´єкта дослідження, на яку найбільшою мірою спрямована увага тієї чи іншої науки і називається її предметом.
Предметом туристичного країнознавства є туристичні ресурси країн і регіонів світу як єдині системи, що складаються з різнорідних, але взаємопов´язаних елементів, які діють як єдине ціле на світовій політичній арені.
Отже, на відміну від інших наук і навчальних дисциплін, які цікавляться лише певними аспектами діяльності країн, туристичне країнознавство інтегрує в собі універсальні знання про країни, відображаючи цілісну картину буття основних одиниць соціально-політичної організації світу.
Що означає системна універсальність предмета країнознавства?
Як аксіома приймаються такі твердження.
По-перше, всі сфери функціонування суспільства будь-якої країни так чи інакше тісно взаємопов´язані.
По-друге, цілісної картини тієї чи іншої держави або регіону при вилученні (нехтуванні) того чи іншого її елементу (сфери, регіону) отримати не можливо.
По-третє, велике значення має взаєморозміщення (взаєморозташування) країн і регіонів стосовно одне одного у географічному (геополітичному) просторі.
По-четверте, країни і міждержавні утворення існують у часі, який разом з простором визначають буття людей, народів і суспільств.
По-п´яте, будь-яка система (країна) складається з підсистем нижчого ієрархічного рівня (структур, поєднань, утворень, комплексів, формувань). До них належать переважно територіально-управлінські системи (штати, губернії, області, провінції тощо).
По-шосте, функціонування територіальних утворень (країн і регіонів) відбувається як постійна і перманентна зміна їх станів унаслідок як внутрішньої взаємодії елементів, так і взаємодії з довкіллям.
Туристичне країнознавство користується універсальними методами і способами в своїх дослідженнях («метод» з грецького – «шлях до чого-небудь»). У країнознавстві метод – це спосіб вивчення країн і закономірностей їх соціально-економічного розвитку.
Соціальний і економічний устрій всього світу, окремих країн і територій, внутрішньополітична ситуація та інше знаходяться в постійному розвитку і діалектично взаємозв´язані впродовж всієї історії людської цивілізації. У зв´язку з цим основоположним в країнознавчих дослідженнях виступає діалектичний метод, що базується на непохитній істині еволюції всього сущого.
Туристичне країнознавство – географічна наука. Тому специфічним методом досліджень є хорологічний (просторовий) («хорос» з греч. – район, територія), основою якого виступає «уявлення про взаємозв´язок в просторі». Цей метод розкриває територіальна триєдність природи, суспільства і економіки і особливо ефективний при регіональному дослідженні в країнознавстві.
Вивчення окремих територій, країн, регіонів неможливо без аналізу просторових особливостей їх розвитку. Тому найважливішим методом країнознавства як науки виступає картографічний. Не менш важливими є історичний (метод порівняльного аналізу), метод системного аналізу, статистичний.
Картографічний метод. Карта – універсальний метод географічних досліджень, найважливіший засіб пізнання і опису миру. Карти використовуються в багатьох науках, зокрема в географії, історії, економіці, геології, геоморфології та ін. Вони можуть відображати реальні явища і закономірності регіональних і глобальних масштабів, мати наукову спрямованість (наприклад, прогнозні геологічні карти), служити в учбових цілях. У країнознавстві карти представляють просторову модель світу, окремих країн, географічне розміщення галузей господарства та ін.
Історичний метод, або метод порівняльного аналізу, називають також ретроспективним. Він дозволяє простежувати динаміку розвитку об´єктів дослідження, наприклад чисельності населення, розвитку певних галузей економіки. У країнознавстві історичний метод тісно переплітається з картографічним. Зіставляючи картографічний матеріал в тимчасовому відрізку, можна прослідкувати розвиток об´єктів, а також зробити прогноз їх розвитку в майбутньому.
Практика свідчить, що теоретичні розрахункові прогнозні показники, як правило, мають відхилення від реальних показників, що відбулися, через різні чинники. Тому важливим в країнознавстві є використання математичних методів дослідження, зокрема методів математичної статистики. Мова йде про методи регресійно-кореляційного аналізу з використанням ЕОМ. Пофакторний аналіз досліджень в країнознавстві має місце в розробці генеральних схем розвитку економіки країни, демографічного розвитку, а також в складанні схем екологічного стану, схем стійкого розвитку країни в цілому.
В зв´язку з цим заслуговує уваги розгляд уніфікованого наукового методу досліджень – методу системного аналізу. Подетальне дослідження будь-якого об´єкту дозволяє визначити не тільки його стан, але і «больові» крапки, дії на яких можуть оптимізувати весь об´єкт в цілому.
Перераховані методи не створюють остаточну парадигму (модель) досліджень в країнознавстві. По-перше, у зв´язку з просторово-часовим вдосконаленням районів, країн, регіонів і світу в цілому міняються завдання досліджень, а значить, їх методологія. По-друге, зважаючи на розвиток науково-технічного прогресу з´являються нові можливості у вивченні окремих країн. Застосування космічних, інформаційних технологій, моделювання територій і створення геоінформаційних систем (ГІС) займуть гідне місце у вирішенні методологічних завдань країнознавства.
Для розуміння місця країнознавства в системі наук, необхідно усвідомити, що ця система носить діалектичний характер і змінюється у міру вдосконалення світової і національної економік, світогосподарських зв´язків, соціально-політичної складової регіону, світу в цілому.
Завдяки міждисциплінарним зв´язкам країнознавство постійно розширює свою теоретичну і методологічну базу новими досягненнями інших наук.