• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка

Види лікувальної дії лікарських препаратів

Лікарські препарати відіграють важливу роль у комплексному лікуванні різних захворювань. Застосування лікарських препаратів називається фармакотерапією, Вона включає природні речовини (трави, мінерали тощо), а також речовини, синтезовані хімічним шляхом.

Лікувальний вплив цих фармакотерапевтичних препаратів відбувається таким чином:

1) за механізмом терапевтичної дії:

• етіотропна — лікарський препарат безпосередньо впливає на причину, що викликала захворювання (наприклад, антибіотики знищують збудників запальних або інфекційних захворювань);
• патогенетична — лікарський препарат впливає на певні ланки патологічного процесу (застосування гіпотензивних препаратів у хворих на гіпертонічну хворобу);
• симптоматична — лікарський препарат призначають з метою усунення певного симптому (застосування болезаспокійливих препаратів);
• замісна — лікарський препарат заповнює нестачу якоїсь речовини в організмі (вітаміни, гормони, ферменти);

2) за місцем дії:

• місцева — препарат діє на тканину, що безпосередньо стикається з ним (мазі, пасти, присипки тощо);
• загальна — препарат впливає на організм у цілому після потрапляння його у кров.

Також розрізняють головну дію лікарського препарату, коли він діє відповідно до мети свого призначення, та побічну, коли препарат також негативно впливає на організм, що проявляється:

. непереносимістю препарату (так звана ідіосинкразія) з наступними алергійними реакціями, проявами тієї чи іншої хвороби (наприклад, виникнення кандидомікозу при вживанні антибіотиків)»

. виникненням толерантності (звикання) до лікарського препарату» що вживається протягом тривалого часу (наприклад, при тривалому вживанні нітрогліцерину його ефективність значно падає і щоб досягти лікувального ефекту, треба давати хворому більшу дозу цього препарату). При тривалому неправильному призначенні наркотичних препаратів виникають наркоманії або токсикоманії.

Терапевтична дія будь-якої лікарської речовини виявляється тільки при введенні певної її кількості. З урахуванням цього існують такі дози уведення:

• терапевтична — це звичайна доза лікарського препарату, що коливається залежно від віку, статі хворого, фізіологічного стану організму, наявності інших хвороб. При цьому розрізняють разову і добові дози;
• токсична доза спричинює отруєння організму;
• смертельна доза спричинює смерть хворого.

Слід знати, що у випадку призначення декількох препаратів можуть виникати потенціювання, тобто посилення дій лікарських препаратів; несумісність лікарських препаратів, яка буває хімічною (одночасне призначення препаратів, що мають кислу та основну реакції), фармакологічною, коли одночасно вживаються препарати, що мають протилежний вплив на одні й ті самі органи та їхні Функції.