У медичній практиці п’явки застосовують з давніх часів, переважно з метою крововитягнення і як загальний та місцевий протизсідний засіб.

П’явки належать до класу кільчастих хробаків. Вони живуть у прісних із застояною водою водоймах, а також їх розмножують на біофабриках.

З лікувальною метою застосовують медичні п’явки (Hirudo edicinalis) та аптечні п’явки (Hirudo officinalis).

П’явка має довгасте плоско-опукле тіло, що складається з кілець; тому вона може сильно скорочуватись, а, насмоктавшись крові, дуже збільшуватись. Довжина дорослої п’явки становить 3—6 см, ширина - 10—12 мм, її маса — 1,5—2 г. На головному (звуженому) кінцівки п’явки є присосок. На його дні знаходиться рот, а в ньому — 3 щелепи, що розходяться у вигляді радіусів, що мають форму маленьких пилок, поділених на 90 зубчиків; ними п’явка прокушує шкірні покриви. На хвостовому кінці є друга, більшого розміру присоска, за допомогою якої п’явка прикріплюється до шкірних покривів та просувається вперед.

Спинка медичної п’явки має оливково-зелене забарвлення, часто майже чорне, з шістьма вузькими червонуватими поздовжніми смугами. Черевце її також має оливково-зелене забарвлення з чорними плямами.

Зберігаються п’явки у банці з чистою водою. Так, у 1—2-літровій банці може зберігатися 50—100 особин. Банку слід прикривати пластмасовою кришкою з отворами або полотном. Воду з водопровідного крана відстоюють протягом доби (щоб виділився хлор). Змінювати воду необхідно щодня. Банку потрібно тримати у світлій кімнаті біля вікна, але на неї не повинні потрапляти прямі сонячні промені.

Треба знати, що для використання придатні тільки здорові, голодні п’явки. Вони повинні мати такі ознаки: швидко пересуватися у воді, у витягнутому вигляді мати тонке тіло, при дотику дуже скорочуватись (у 3—4 рази), набуваючи форми яйця; тіло такої п’явки на дотик еластичне, слизьке.

Мляві рухи, вузлики, ділянки ущільненості на тілі, липкий слиз на поверхні вказують на хворобливий стан п’явки. Така п’явка непридатна до застосування.

Необхідно пам’ятати, що для запобігання передачі через п’явку кров’яних хвороб (гепатит В, С, СНІД та ін.) від одного пацієнта до іншого треба застосовувати п’явку тільки один раз.

Використаних п’явок знищують, кидаючи їх у розчин нашатирного спирту, дезінфекційний розчин, солону воду, а потім викидають їх до каналізації.

Але їх можна використовувати тому самому хворому декілька разів. Для цього після використання п’явку слід потримати декілька хвилин у підсоленій воді або підкисленій оцтом воді, обережно пальцями витиснути з неї кров у напрямку від головки до хвостового кінця та залишити голодною на декілька місяців (кров, що залишається у п’явці, перетравлюється надто повільно).

Механізм дії п´явок. Висмоктуючи кров, п’явки випускають у ранку та кров секрет своїх слинних залоз, що в своєму складі має:

  • гірудин, який гальмує згортання крові, яка циркулює; руйнує тромби, що утворилися;
  • фермент дестабілазу та деякі простагландини, що справляють тромболітичну дію; зумовлюють розширення артеріол периферії тавнутрішніх органів, у тому числі й мозкових артерій;
  • ферменти, що інгібують медіатори запалення (протизапальна дія);
  • ферменти, що підвищують фагоцитарну активність нейтрофільних гранулоцитів (підвищення клітинного імунітету);
  • ферменти, що справляють бактерицидну та бактеріостатичну (знезаражування крові та септичних вогнищ);
  • відтягування крові із застійних ділянок, запальних вогнищ;
  • укуси п’явок спричиняють подразнення певних рефлекторних зон поверхні тіла (дія, подібна до голковколювання: зняття різних артеріальних спазмів, гіпотензивна, знеболювальна, заспокійлива дія).

Показання до застосування п´явок: профілактика та лікування ішемічної хвороби серця, стенокардія, інфаркт міокарда, ішемічний інсульт, тробоемболія легеневої артерії; атеросклеротичні ураження судин головного мозку, вінцевих судин, судин нижніх кінцівок; гіпертонічна хвороба, гіпертонічний криз, тромбофлебіт; млявоплин- ний ревматизм, колагенози, неврит; хронічні млявоплинні запальні процеси, септичні процеси; хронічний застій крові у легенях при серцевих вадах, лівошлуночковій недостатності, тяжких хронічних бронхітах; гострий застій крові у легенях при набряку, тромбоемболії легеневої артерії, нападі бронхіальної астми, застій крові у печінці, хронічному легеневому серці; венозний застій крові у мозку при гіпертонічній хворобі, набряку мозку.

Протипоказання до застосування п´явок: хвороби зі зниженим згортанням крові, ламкість судин, недокрів’я (анемія), артеріальна гіпотензія, гострий септичний стан, злоякісні пухлини, алергійні захворювання. Обережно слід застосовувати п’явки при лікуванні антикоагулянтами .

П ´явки не можна прикладати на ті місця, де вени або артерії проходять близько до шкіри, і п’явки можуть прокусити їх (скроні, ділянки нижньої щелепи, шия); де шкіра надто тонка та чутлива (обличчя, шия); де підшкірна жирова клітковина надто пухка (обличчя) і може просякнутися кров’ю; на ділянках, де шкіра надто товста (долоні, підошви), що її п’явка не зможе прокусити.

Якщо п’явку треба прикласти біля відхідника або піхви, куди вони можуть заповзти, треба завчасно покласти туди тампон.

Місця накладання п´явок: ділянка серця, соскоподібні відростки; спереду та позаду грудної клітки над місцями інфаркту легені; Уздовж хребта; на протязі враженої тромбофлебітом судини; праве Підребер’я; внизу живота.

Перед застосуванням медичних п’явок необхідно попередити Пацієнта, що в день проведення сеансу гірудотерапії він не повинен збивати ліки, за винятком інсуліну, алкоголь, користуватися милом, косметикою та іншими засобами, які пахнуть; протягом 3— 4 год пацієнт повинен утриматись від куріння.

Руки медичного працівника не повинні пахнути медикаментами, милом, тютюном та ін.

Здійснюють психологічну підготовку пацієнта, надають йому зручного положення, ПІД потрібну ділянку тіла підстеляють клейонку з пелюшкою. Шкіру протирають стерильним тупфером, змоченим гарячою (50 °С) перевареною водою, потім висушують стерильну тупфером. У разі потреби позначають місце прикладання п’явок 1 % спиртовим розчином брильянтового зеленого, після чого знову протирають ділянку шкіри гарячою перевареною водою, інтенсивно протирають сухим ватним тупфером. Інтенсивне протирання шкіри спри^ припливу крові, а до теплої шкіри п’явки швидше присмоктуються

За допомогою стерильного пінцета, кінці якого обмотані ватою або руками дістають п’явку із банки і накладають її на потрібну ділянку шкіри. Якщо п’явку потрібно розмістити на конкретно визначеній ділянці (куприк, соскоподібний відросток, ясна), тоді накладають п’явку із пробірки або невеличкого флакончика. Для швидкого присмоктування п’явок можна ділянку шкіри полити розчином глюкози із ампули. Коли п’явка прикріпилася до шкіри (пацієнт відчуває незначний укус і з’являються хвилеподібні рухи п’явки), то необхідно під неї підкласти тонкий шар стерильної вати, яка всмоктує вологу п’явки (що є неприємною для пацієнта) і заважає п’явці присмоктатися задньою присоскою, що збільшує її активність.

На сеанс призначають 4—6 п’явок, який повторюють 2—4 рази через 3—4 дні.

Якщо п’явки призначені без крововитягнення, то відривати їх не можна (збільшиться кровотеча), а потрібно до місця присмоктання доторкнутися тупфером, змоченим спиртом, солоною водою.

Здорова п’явка висмоктує необхідну кількість крові за 10—20 хв, після чого самостійно відпадає.

Варто пам’ятати, що відривати п’явку від шкіри не можна, тому що при цьому можна відірвати їй щелепу, яка може залишитися в ранці, або, навпаки, разом із щелепою п’явки можна відірвати шматочки шкіри хворого. І в тому, і в іншому випадках це призводить до значної кровотечі.

Залишкова кровотеча (до доби) є закономірною і тому спеціальних засобів для її зупинки не потрібно.

Ранки обробляють 3 % розчином пероксиду водню. Накладають товстий шар стерильної вати або марлі і фіксують бинтом. По закінченню кровотечі пов’язку знімають і обробляють ранки 3 % розчином пероксиду водню, а у разі потреби на 1—2 дні накладають суху асептичну пов’язку. Вдруге застосовувати п’явки на тому самому місці можна через 3—4 дні.

Після застосування п’явок частіше всього спостерігається місцевий свербіж, рідко — загальний. Якщо свербіж не спричинює не´ приємних відчуттів, то ніяких заходів вживати не потрібно, чєрез 1-2 дні він сам по собі проходить. Якщо неприємні відчуття дуже непокоять пацієнта, то можна запропонувати йому змазати ділянки місцевого свербежу пастою Лассара або цинковою маззю, прийняти денсибілізувальний препарат (діазолін).

При використанні великого числа п’явок (4 і більше) пацієнтові показаний ліжковий режим на 1—2 дні. На цей період антикоагулянти, вживання інших медикаментів, фізіотерапевтичних процедур відновлюється через добу. При використанні малого числа п’явок дрібно уникати значного фізичного навантаження.

Після застосування п’явок можуть спостерігатися підшкірні крововиливи, алергійні реакції, тривала кровотеча при ушкодженні великої судини. Якщо ушкоджена велика судина, то треба накласти Кровоспинний затискач і викликати хірурга, який у разі потреби накладає на місце укусу п’явки шов у вигляді вісімки. Нині цей давній метож лікування набуває все більш широкого застосування. Взагалі правильне застосування медичних п’явок має позитивний результат.