Банки застосовуються, щоб викликати місцевий приплив крові та лімфи до шкіри та підшкірної жирової клітковини з тканин і органів, розташованих глибше в організмі.

Дія банок ґрунтується на утворенні негативного тиску повітря внаслідок чого у них втягується шкіра. Від швидкого припливу крові виникає не тільки сильне розширення кровоносних та лімфатичних судин, але й розрив кровоносних капілярів, що призводить до крапкових крововиливів. Виникає рух крові з глибинних ділянок органів му в підшкірну жирову клітковину. Тому банки можна віднести до відтягувальних засобів.

Отже, застосування банок спричинює:

а) рефлекторне розширення кровоносних та лімфатичних судин;

б) посилення крово- та лімфообігу;

в) відтягування крові та лімфи від глибоко розташованих ділянок організму на периферію;

г) у місцях крововиливу в шкіру відбувається послідовне згортання крові, а пізніше — розсмоктування продуктів її розпаду та аутолізу (саморозчинення).

Усмоктування продуктів розпаду крові, які є біологічно активними речовинами, чинить стимулювальний вплив на кровотворення та імунну систему організму, підвищує обмін речовин подібно до дії аутогемотерапії і може спричинити короткочасне підвищення температури тіла, яка, проте, швидко нормалізується.

Таким чином, банки справляють загальну дію на організм, а саме: стимулювальну, протизапальну, послаблювальну, болезаспокійливу.

Показання до застосування банок: запальні процеси органів грудної клітки (гострий і хронічний бронхіти, трахеїт) — на спину, бічні ділянки грудної клітки; гіпертонічний криз, застійні явища в малому колі кровообігу, при хронічній серцевій недостатності, а також при гострих формах серцевої недостатності — уздовж хребта, відступивши від нього на 2 см з обох боків; запалення нервових стовбурів — уздовж нервових стовбурів, відступивши від них на 2 см з кожного боку; при міозитах — на уражений м’яз.

Протипоказання: температура тіла понад 38 °С; різко підвищена чутливість шкіри; зміна шкіри місцевого характеру (гноячкові захворювання, висипи, нейродерміт, мокра та суха екземи, садна - опіки, пролежні); пухлини злоякісного і доброякісного походження (незалежно від локалізації пухлини та місця накладання банок)- схильність до кровоточивості (гемофілія, ламкість судин); значне загальне виснаження; гнійні запалення легенів (абсцеси, бронхоектатична хвороба); септичний стан хворого; психічне збудження хворого, судоми.

У медичній практиці банки накладають переважно на поверхню тіла, що не мають складок, заокруглень та виступів, особливо кісткових, тобто там, де м’язовий та жировий шари товстіші, підшкірнісудини менше розвинені.

Найбільш придатними ділянками для накладання банок є спина, крім лопаток та хребта, бокова частина грудної клітки, у чоловіків — передня поверхня грудної клітки праворуч, сідниці, стегна.

Необхідно пам’ятати, що ні в якому разі не можна ставити банки на хребет, ділянку серця, грудні залози у жінок, шию, обличчя, місця проекції нирок на спині. На спині відстані, від банок до хребта з двох боків повинна становити не менше як 2 см.

Медична банка — це скляна посудина з потовщеними стінками та заокругленим дном об’ємом 30—60 мл. Діаметр отвору банки становить 5 см.

Температура повітря у приміщенні, де накладають банки, має бути в межах 20—23 °С без протягів, підвищеної вологи.

Банки накладають на ніч, щоб хворий добре відпочив після цієї процедури та перебував у сталих температурних умовах. Варто пам’ятати, що перед накладанням банок потрібно перевірити, щоб не було тріснутих банок з ушкодженими краями.

Методика накладання і зняття банок. Для того щоб накласти банки, потрібно мати набір чистих банок (15—20 шт.), флакон з 96 % етиловим спиртом, металевий зонд завдовжки 15—20 см або затискач для фіксації тампона, вазелінову олію, сірники. Варто пам’ятати, що застосовувати ефір та інші суміші, які загораються, категорично заборонено, тому що вони горять великим факелом, що може бути причиною опіку хворого та пожежі, а також неприємного запаху, внаслідок чого у хворого може виникнути напад бронхіальної астми.

  • Повністю звільняють ту ділянку тіла, на яку будуть накладатися банки.
  • Хворий лягає на живіт або на бік.
  • Готують шкіру хворого до накладання банок таким чином: шкіру, де будуть накладати банки, розтирають зволоженим теплим рушником, насухо витирають. Якщо шкіра вкрита волоссям, його голять, миють теплою водою, насухо витирають. Якщо у хворого (хворої) на голові довге волосся, його підіймають догори і накривають рушником.
  • Щоб краї банок щільно прилягали до шкіри, її змазують тонним шаром вазелінової олії.
  • Щільно накручують вату на зонд або фіксують її металевим Стискачем, ватний тампон змочують спиртом і віджимають об горловину флакона з тим, щоб при стіканні з вати надлишку спирту не виникло опіків. Закривають флакон.
  • Вату зі спиртом підпалюють. На відстані від шкіри 7—10 см Факел швидким рухом уносять усередину банки, щоб спричинити в ній розрідження повітря. Потрібно пам’ятати, що довго тримати Полум’я у банці не можна, тому що може виникнути перегрів банки, внаслідок чого настане опік шкіри.
  • Миттєво банку накладають на тіло хворого. Банки накладають на відстані 2—3 см одна від одної, термін тримання їх на шкірі 8—10 хв.
  • Хворого зверху вкривають ковдрою. За рахунок розрідження повітря, що утворилося всередині банки, вона присмоктується до шкіри хворого. Шкіра поступово втягується всередину банки на 1 — 2 см, набуваючи темно-червоного кольору з крапковими крововиливами.
  • Варто знати, що при правильному накладанні банок у хворого не повинно виникати неприємних відчуттів.
  • Щоб зняти банку, треба лівою рукою трохи нахилити банку вбік, вказівним пальцем правої руки злегка натиснути на шкіру біля краю банки. При цьому виникає щілина, повітря проникає всередину банки, і вона легко та безболісно відпадає.
  • Місця, де були банки, витирають сухим рушником або марлевою серветкою, надягають на хворого суху білизну.

Ускладнення, що можуть виникнути при накладанні банок унаслідок порушення техніки накладання банок:

а) опіки від нагрітих країв банки, які лікують за звичайними методами;

б) багрові пухирі, заповнені кривавою рідиною від довгого тримання банок. Вони легко лопаються і можуть стати вхідними воротами для інфекції. У тому разі їх змазують 5 % розчином калію перманганату.

Слід обережно накладати банки тяжкохворим, виснаженим хворим, тому що у них ослаблена чутливість і вони не можуть поскаржитись на виникнення болю, через що можуть легко виникнути ускладнення.

Як правило, накладання банок чергується через день з гірчичниками.