Діяльність прокурора з протидії правопорушенням у сфері оплати праці

РОЗДІЛ 3. Нагляд за додержанням законодавства при притягненні громадян до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оплату праці

При проведенні перевірок необхідно звернути увагу на законність притягнення громадян до адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оплату праці. Зокрема, у ч.1 ст. 41 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата її не в повному обсязі, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Об´єктом такого правопорушення вважаються конституційні права громадян на працю, забезпечення заробітною платою не нижче рівня, який встановлено законодавством, права на безпечні умови праці, захист від незаконного звільнення, право на відпочинок, на соціальну підтримку у випадку втрати годувальника або працездатності та ін. Правопорушення полягає у невиконанні або неналежному виконанні посадовими особами або громадянами - суб´єктами підприємницької діяльності чинного законодавства про працю.

Суб´єктом вказаного правопорушення є посадові особи підприємств, установ, організацій всіх форм власності, а також громадяни - суб´єкти підприємницької діяльності.

Згідно ст. 255 КУпАП, органи Міністерства соціальної політики України в особі територіальних органів Держпраці України уповноважені проводити перевірки щодо додержання вимог законодавства про оплату праці та складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Розгляд справ за ч.1 ст. 41, ст.ст. 41-1 – 41-3 КУпАП, відповідно до вимог ст. 221 КУпАП, здійснюється судами за місцем вчинення правопорушення.

При встановленні вказаних порушень уповноваженими посадовими особами, як правило, вносяться приписи з вимогою їх усунення, які не завжди реально впливають на стан погашення існуючої заборгованості. Аналогічна ситуація може мати місце при встановленні порушень чи невиконанні колективного договору (ст. 41-2 КУпАП).

За невиконання законних вимог посадових осіб державної інспекції праці щодо усунення порушень законодавства про працю встановлена адміністрАтивна відповідальність у ст. 188-6 КУпАП, справи про такі правопорушення уповноважені розглядати головні державні інспектори праці територіальних органів, їх заступники, державні інспектори праці (ст. 230 – 1 Кодексу).

При перевірці законності притягнення громадян до адміністративної відповідальності необхідно звертати особливу увагу на наступні питання :

  • додержання вимог Кодексу щодо правильності оформлення протоколів про адміністративні правопорушення уповноваженими на те посадовими особами, з’ясування даних про особу порушників, зазначення статті КУпАП, яка передбачає відповідальність за вчинене, місця, часу скоєння та суті правопорушення (ст.256), обов’язкового вручення копії протоколу під розписку особі, яка притягується до відповідальності (ст.254), роз’яснень порушникам прав, передбачених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України;
  • додержання вимог ст. ст. 276 – 281 Кодексу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення судами, відповідність обраних адміністративних стягнень санкціям статей, накладення стягнень у межах строків, встановлених ст. 38 Кодексу з урахуванням вимог ст. ст. 33 – 35 КУпАП, зокрема, характеру вчиненого, особи порушника, ступеня його вини тощо;
  • обґрунтованість закриття справ на підставі ст.ст. 22, 247 КУпАП, скерування матеріалів для розгляду громадської організації чи трудового колективу. При цьому з’ясовувати причини закриття справ. У випадку закриття таких справ на підставі ст. 38 КУпАП з’ясувати, чи своєчасно направлені протоколи для розгляду до суду;
  • додержання вимог ч.2 ст. 9 КУпАП України, відповідно до якої адміністративна відповідальність настає лише у випадках, коли правопорушення за своїм характером не тягне кримінальної відповідальності (за ст.ст. 172, 173, 175 КК України);
  • у кожному випадку встановлювати розмір шкоди, який було заподіяно окремому громадянину. При наявності підстав, вирішувати питання про закриття судом провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 8 ст. 247 КУпАП та порушувати кримінальну справу;
  • у разі повернення матеріалів справ для доопрацювання з´ясовувати, чи надсилались повторно матеріали до суду, чи не пропущено терміни притягнення до адміністративної відповідальності;
  • під час перевірок необхідно з’ясовувати, чи у кожному випадку невиконання законних вимог посадових осіб державної інспекції праці вживались заходи щодо притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за ст. 188-6 КУпАП;
  • встановлювати, чи виконуються вимоги ст. 285 КУпАП України про оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення особі, щодо якої її винесено, та роз´яснюються положення ст. 287 КУпАП щодо порядку оскарження постанов;
  • додержання вимог закону в частині виконання постанов про накладення стягнень, а також виконання вимог ст. 282 КУпАП щодо внесення пропозицій про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень і доведення постанови про накладення адміністративного стягнення до відома громадськості.

Відповідно до ст. 305 КУпАП України контроль за правильним та своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), яка винесла постанову. При цьому слід мати на увазі, що згідно ст. 308 КУпАП України у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штраф, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

У разі встановлення фактів фактами незаконного накладення стягнень або закриття проваджень у справах на підставі п. 1 ст. 247, ст.ст 250, 290 КУпАП України, в межах 10-денного терміну приносити протести на незаконні постанови. При виявленні фактів фальсифікації матеріалів справ, на підставі яких громадяни необґрунтовано притягнуті до відповідальності, крім принесення протестів, необхідно проводити перевірку та приймати рішення в порядку ст. 97 КПК України, за наявності підстав, порушувати кримінальні справи.