Час перебування у лікарні хворий в основному проводить у ліжку. Розрізняють такі положення хворого у ліжку: активне, пасивне, вимушене.

Активне — це положення, коли хворий може самостійно вставати з ліжка, сидіти, ходити, обслуговувати себе. Але слід пам’ятати, що таке положення не завжди є показником доброго здоров’я людини, оскільки, наприклад, хворі на злоякісні пухлини до останнього часу свого життя можуть перебувати в активному положенні.

Пасивне — це положення, коли хворий не може самостійно переміщуватись, повертатися в ліжку, підняти руки, ноги, голову і лежить у такому положенні, яке йому надали. Таке положення свідчить про тяжкий стан хворого, і перебувають у ньому хворі в непритомному стані, при різкій слабкості, паралізовані, надто виснажені хворі.

Вимушене положення буває декількох видів:

а) вимушене активне — це коли хворий займає самостійно, свідомо таке положення, щоб полегшити свої страждання. Класичним Прикладом може послужити положення ортопное — вимушене положення сидячи або напівсидячи зі спущеними донизу ногами при декомпенсованій серцевій недостатності і застої крові в малому колі кровообігу. У положенні ортопное відбувається перерозподіл крові з депонуванням її в нижніх кінцівках, унаслідок чого зменшується застій крові в судинах легень і трохи зменшується задишка. Вимушене колінно-ліктьове положення хворого з виразкою на задній стінці шлунка зменшує біль. Положення сидячи з фіксованим плечовим поясом (упирання руками на ліжко) займають хворі з нападом бронхіальної астми, воно зменшує задишку. Так звану позу магометанина, який молиться (нахил тулуба максимально вперед) займають хворі на перикардит. Це зменшує біль у серці. Слід пам’ятати, що не в усіх випадках вимушене активне положення полегшує стан хворого, сприяє його одужанню. Наприклад, при наявності абсцесу в легені хворий намагається лежати на хворому боці, оскільки це зменшує кашель та виділення мокротиння, але це набагато погіршує його стан, бо для одужання необхідне максимальне вивільнення від гною, що накопичився у порожнині абсцесу;

б) вимушене пасивне положення в ліжку — коли хвороба змушує пацієнта зайняти його, наприклад, у перші дні інфаркту міокарда, навіть у випадках, коли пацієнт може повертатись самостійно.