Стерилізація — це знищення всіх мікробів і їхніх спор. Стерилізація має надзвичайно велике значення для клінічної і профілактичної медицини.
У лікувальних закладах стерилізацію проводять паровим, повітряним та хімічним методами.
Кип´ятіння як метод стерилізації не передбачений ОСТ 42—21-2—85, але у виняткових випадках, коли неможливо простерилізувати предмет медичного призначення іншим способом, застосовують кип’ятіння у дистильованій воді протягом 45 хв з моменту закипання. Для цього використовують кип’ятильник (електрокип’ятильник), на дно якого кладуть металеву решітку, на яку складають предмети медичного призначення чи інструментарій. Заливають дистильованою водою так, щоб вона покрила інструменти на 2 см. Після закінчення стерилізації знімають кришку з кип’ятильника і кладуть стерильною стороною вверх. Стерильним пінцетом (із 6 % розчину пероксиду водню або із стерильного стола) дістають гачки і за допомогою них виймають решітку з інструментами, кладуть її поперек кип’ятильника, щоб стекла вода. Потім стерильні предмети використовують за призначенням або розкладають в асептичних умовах інструменти, предмети медичного призначення на стерильному столі, на якому вони не втрачають стерильності і можуть використовуватись протягом робочого дня.
При багатопрофільних лікувально-профілактичних закладах організовані централізовані стерилізаційні відділення (ЦСВ), в яких проводять передстерилізаційну очистку виробів медичного призначення (інструментарію, катетерів, зондів) згідно з ОСТ 42— 21—2—85 та їх стерилізацію паровим або повітряним методами. Більш надійним методом стерилізації є паровий метод (стерилізація в автоклавах). У паровому стерилізаторі водяна пара рівномірно розподіляється по всій стерилізаційній камері і під тиском попадає у всі відсіки стерилізаційних коробок.
Централізоване стерилізаційне відділення складається з двох зон: нестерильної і чистої. У нестерильній зоні виділяють декілька кімнат: приймально-сортувальна, в яку через вікно приймаються із відділень відпрацьовані інструменти, зонди, катетери та ін.; кімната для проведення передстерилізаційної очистки; кімнати, де висушують інструменти, здійснюють контроль якості передстерилізаційної очистки, упаковують предмети медичного призначення та інструменти в стерилізаційні коробки (бікси).
У чистій зоні виділяють кімнату для проведення стерилізації (ав- токлавна) та кімнату, в яку на попередньо продезінфікований стела:к розкладають стерилізаційні коробки. Видають стерильні бікси із стерильним матеріалом через вікно.
У ЦСВ вхід стороннім заборонено.
УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ СТЕРИЛІЗАЦІЇ
Стерилізацію проводять:
а) у стерилізаційних коробках без фільтрів або з фільтрами;
б) у подвійній м’якій упаковці з бязі або пергаменту, міцного начального паперу.
У чистій зоні здійснюють стерилізацію в парових стерилізаторах (автоклавах), де діє насичена водяна пара під тиском.
Парові стерилізатори бувають різних конструкцій, розмірів та об’ємів. У вертикальних парових стерилізаторах матеріал закладають та виймають через отвір зверху. У горизонтальних непрохідних стерилізаторах, оснащених одними дверцятами, завантаження та розвантаження матеріалу проводять з одного боку. Горизонтальні прохідні (двобічні) стерилізатори з двома дверцятами, розміщеними одні навпроти других з обох боків стерилізатора, дають змогу розділяти стерилізаційне відділення на дві половини: нестерильну, на якій завантажують матеріал, та асептичну (чисту), на якій матеріал розвантажують.
У всіх типах парових стерилізаторів принципи будови однакові. Вони складаються з трьох стальних циліндрів, розміщених один в одному. Внутрішній циліндр є стерилізаційною камерою, в яку закладають матеріал для стерилізації. Середній циліндр — це камера, яка з’єднується із стерилізаційною камерою. Зовнішній циліндр — це захисний кожух, який зменшує теплові втрати. Автоклав оснащений манометром, запобіжним клапаном, пароутворювальним бачком, лійкою для заливання води.
Обов’язково перед стерилізацією у стерилізаційні коробки і стерилізаційні камери закладають для контролю стерилізації індикатори, які при достатньо якісній стерилізації повинні розплавитись, або змінити колір.
Інструменти, перев’язний матеріал, операційну білизну стерилізують при тиску пари в стерилізаційній камері 2 атм., температурі — 132 °С, час стерилізації — 20 хв. Режим стерилізації гумових виробів становить при тиску пари в стерилізаційній камері 1,1 атм., температурі 120 °С, час стерилізації — 45 хв.
Після стерилізації особа, яка стерилізує, заносить усі дані про стерилізацію в “Журнал обліку роботи ЦСВ” і проставляє дату та підпис на бирочці, яка прикріплена до стерилізаційної коробки.
Після стерилізації бікси із стерильним матеріалом викладають Ва стелаж, попередньо оброблений двічі дезінфекційним розчином, 1 видають із чистої зони за призначенням.
Допускається термін зберігання стерильності у стерилізаційних пробках без фільтрів, у подвійній м’якій або паперовій упаковці З Доби; у стерилізаційних коробках із фільтрами — 20 діб. Використовують розпочатий стерильний матеріал протягом доби.
Вироби із металу, скла, силіконової гуми стерилізують повітрю ним методом у сухожаровій шафі у відкритих металевих посуде нах або в паперових упаковках. Режим стерилізації:
а) температура — 180 °С — 60 хв;
б) температура —160 °С — 150 хв.
Вироби, простерилізовані без упаковки, повинні бути використані одразу після стерилізації.
До роботи з паровими стерилізаторами допускаються особи, які досягли 18 років і мають посвідчення про здачу технікуму і експлуатацію парового стерилізатора даного типу.
Хімічна (волога) стерилізація. Під хімічною вологою стерилізацією розуміють стерилізацію за допомогою розчину хімічних речовин.
Така стерилізація проводиться при температурі, яка не перевищує температури коагуляції білка (45—50 °С).
Стерилізацію хімічними розчинами застосовують для термічно нестійких предметів (ендоскопічна апаратура, вироби із пластмаси, гумові предмети та ін).
Для стерилізації застосовують:
- 6 % розчин пероксиду водню, експозиція 6 год при температурі розчину 18 °С; при температурі розчину 50 °С — експозиція 3 год;
- 70 % етиловий спирт — експозиція 2 год.
Після закінчення часу стерилізації, дотримуючись правил асептики, стерильний предмет тричі промивають у стерильній дистильованій воді або в стерильному ізотонічному розчині натрію хлориду і зберігають в асептичних умовах на стерильному столі або в стерильному біксі не більше 1 доби.