Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка

Дезінфекція

Дезінфекція — комплекс заходів, спрямованих на знищення на об’єктах зовнішнього середовища, що оточують людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, рикетсій, найпростіших, грибів, токсинів).

Дезінсекція — знищення комах, кліщів (переносників захворювань).

Дератизація — знищення гризунів.

Мета дезінфекції — знищення збудників інфекції у приміщенні, на інструментах, шприцах і голках, апаратах та інших предметах медичного призначення, на посуді, білизні, одязі, в екскрементах пацієнтів тощо.

Розрізняють два види дезінфекції: осередкову і профілактичну. Осередкова дезінфекція, залежно від того, на якому етапі передачі збудника інфекції вона проводиться, поділяється на поточну та заключну.

Поточна дезінфекція проводиться в осередку інфекції в присутності хворого чи бацилоносія. Мета поточної дезінфекції — негайне знищення збудника інфекції після його виведення з організму хворого чи носія з метою запобігання розсіюванню збудника в навколишньому середовищі.

Заключна дезінфекція проводиться в осередку інфекції після ізоляції хворого чи бацилоносія. Її мета — повне знезараження об’єктів, які могли бути заражені збудником інфекції.

Профілактична дезінфекція проводиться постійно, незалежно від наявності джерела інфекційного захворювання. Мета профілактичної дезінфекції — запобігання виникненню і поширенню інфекційного захворювання та накопиченню збудника захворювання в навколишньому середовищі.

МЕТОДИ ДЕЗІНФЕКЦІЇ

Під час проведення дезінфекції користуються двома основними методами: фізичним та хімічним. Можна виділити ще й третій метод дезінфекції — комбінований (наприклад, дезінфекція забрудненої білизни в дезінфекційному розчині з подальшим пранням та виварюванням).

Фізичні методи дезінфекції проводяться за допомогою механічних, термічних та променевих засобів.

Механічні методи дезінфекції забезпечують видалення, але не знищення мікроорганізмів. При цьому із приміщення та предметів видаляють пил, бруд, а разом з ним значну кількість мікроорганізмів.

Механічні засоби знезаражування включають чистку, прання, вибивання, витрушування, підмітання, фільтрацію, провітрювання та вентиляцію приміщення. Особливо ефективне застосування пилососів. При цьому разом з пилом видаляється 98 % мікроорганізмів.

Витрушування широко застосовується при гігієнічному прибиранні. Однак воно не вважається раціональним, оскільки не досягається повне видалення мікрофлори, а особа, яка проводить витрушування, піддається небезпеці зараження.

Вентиляція, у тому числі і провітрювання приміщення, сприяє різкому зниженню вмісту мікрофлори в повітрі, причому тим більше, чим більша різниця температури зовнішнього та внутрішнього повітря. У дезінфекційній практиці вентиляція приміщення використовується як допоміжний захід за умови, що її тривалість буде не меншою ніж 30— 60 хв. При цьому відбувається повне заміщення повітря в приміщенні зовнішнім повітрям, яке не містить патогенних мікроорганізмів.

Добрі результати дає кондиціонування повітря. Кондиціонер подає у приміщення чисте профільтроване повітря певної температури і вологості, але згідно з інструкцією потрібно періодично здійснювати очищення повітряного фільтра.

Термічні методи знезараження ґрунтуються на застосуванні високих та низьких температур, а саме використання гарячого повітря, водяної пари, кип’ятіння, пастеризації, спалювання, обпалювання, прожарювання, замороження та висушування.

Дезінфекція гарячим повітрям при температурі 120 °С протягом 45 хв у повітряному стерилізаторі надійно вбиває мікроорганізми. Гаряче повітря 90 °С в дезінфекційній камері використовується для Дезінфекції одягу, ковдр, подушок, матраців та інших речей.

Прасування білизни також є дезінфекційним заходом. При тривалому прасуванні температура в товщі матеріалу досягає 100— 150 °С. Прасувати речі треба з обох боків.

Більш ефективно діє водяна пара, тому що вона проникає у глиб предметів. У парових стерилізаторах дезінфекцію здійснюють водяною насиченою парою під надмірним тиском 0,5 кг/см² — 110 °С протягом 20 хв.

Порівняно надійним методом дезінфекції є кип´ятіння в дистильованій воді протягом 30 хв або в дистильованій воді з гідрокарбонатом натрію (2 % розчин) протягом 15 хв.

Спалювання є надійним методом знищення мікроорганізмів. Йому підлягають інфіковані малоцінні предмети (сміття, ганчір’я, трупи тварин, які загинули від небезпечної інфекції, дренажі, використаний перев’язувальний матеріал тощо).

Проводять спалювання в мікрокрематоріях або спеціальних печах, ямах чи на багатті.

Обпалювання застосовують у бактеріологічній практиці у разі потреби знезаразити голки, лабораторні петлі, корки для закривання пробірок та ін. Проводять обпалювання на полум’ї спиртівки або газової горілки.

Штучне заморожування патогенних мікроорганізмів до -270 °С не спричинює їхньої загибелі. Низькі температури широко використовуються для консервування продуктів у харчовій промисловості, а також у мікробіології для тривалого зберігання культур патогенних мікроорганізмів.

У дезінфекційній практиці холод не має широкого застосування.

Висушування. Велика кількість патогенних мікроорганізмів під впливом тривалого висушування гине. Швидкість відмирання залежить від збудника.

Променеві засоби знезараження — це застосування сонячного світла, ультрафіолетових променів, радіоактивного випромінювання.

Прямі сонячні промені згубно діють на багатьох збудників інфекційних захворювань. Особливо чутливі до них збудники дизентерії, черевного тифу, паратифів, холери, менш чутливі мікобактерії туберкульозу та ін. Однак застосування сонячних променів залежить від пори року, погоди та інших причин, які важко контролювати. Тому цей метод дезінфекції може застосовуватись як допоміжний.

Ультрафіолетове опромінення використовується для знезараження повітря приміщень операційних, перев’язувальних, маніпуляційних, пологових залів з метою запобігання внутрішньолікарняним інфекціям.

Для цього над входом у приміщення встановлюють спеціальні бактерицидні лампи, які вмикають, коли в приміщенні відсутні працівники.

Радіоактивне випромінювання згубно діє на всі види мікроорганізмів та їхні спори. Тому деякі види радіоактивного випромінювання найчастіше застосовують у заводських умовах для стерилізації лікарських розчинів в ампулах і флаконах, одноразових шприців, інфузійних систем, гумових рукавичок, одноразового інструментарію.

Ультразвук —акустичні коливання чистотою від 2/10 ⁴до 2/ 10⁶Гц. У деяких галузях їх застосовують для дезінфекції, стерилізації аптечного та лабораторного посуду.

Хімічні методи дезінфекції

Хімічні методи дезінфекції знайшли найширше застосування. В їх основі лежить використання різних хімічних речовин, які вбивають мікроорганізми на поверхні та всередині різних об’єктів і предметів довкілля. Для дезінфекції застосовують лише такі хімічні препарати, які мають здатність швидко і згубно діяти на мікроорганізми. Слід пам’ятати, що хімічні речовини можуть мати різну дію на мікроорганізми: бактерицидну — здатність вбивати бактерії; бактеріостатичну — пригнічувати їхню життєдіяльність; спороцидну — здатність вбивати спори; віруліцидну — здатність вбивати віруси; фунгіцидну — здатність вбивати гриби. Зазвичай різні хімічні препарати мають різну силу для знищення мікробів. Серед мікробів є дуже стійкі форми, які не піддаються відразу дії дезінфекційного засобу. Дезінфекційні речовини різняться між собою хімічною структурою, а отже, і вибірково діють на складники клітин. Зокрема, хлор та хло- румісні препарати, пероксид водню та інші, вступаючи у взаємодію з протеїнами клітин, дають реакцію окиснення. Мінеральні кислоти і основи руйнують клітину своїми водневими та гідроксильними іонами, спричиняючи гідроліз. Солі важких металів проникають у клітини, діють на білки і ведуть до утворення солей — альбумінатів. Феноли денатурують білки і спричинюють реакцію коагуляції їх.

Усі дезінфекційні речовини повинні:

швидко і повністю розчинятися у воді або добре змішуватися з нею, утворюючи стійкі емульсії;
діяти швидко і в малих концентраціях;
забезпечити знезаражувальну дію навіть при наявності органічних речовин, таких, як кров, сеча, мокротиння;
бути достатньо стійкими при зберіганні;
бути малотоксичними для людей;
бути дешевими і доступними у виробництві, зручними для транспортування і зберігання.

Дрібні крапельки водних розчинів дезінфекційних речовин легко і швидко адсорбуються оболонкою мікробної клітини, швидше знаходять доступ у клітину через водну фазу, тому водні розчини і емульсії більш активно діють на мікробну клітину.

Проте значна кількість препаратів, які застосовують для дезінфекції, дератизації і дезінсекції, є отруйними для людини та домашніх тварин. Тому для запобігання випадковим отруєнням під час роботи з такими препаратами необхідно суворо дотримуватися застережних заходів. Усі особи, допущенні до роботи з дезінфекційними засобами, обов’язково проходять інструктаж з техніки безпеки.

Слід пам’ятати, що розфасування таких речовин та приготування Робочих розчинів треба проводити у спеціально відведених для цього Приміщеннях у витяжних шафах.

Усі препарати повинні мати етикетки з чітким зазначенням назви речовини; відсоткової концентрації та дати виготовлення.

Робочі дезінфекційні розчини готують щодня, але у разі помутніння або забарвлення кров’ю розчин потрібно зразу змінити.

Сучасні дезінфекційні засоби є складними композиціями активнодіючих речовин, четвертинних амонійних сполук, поверхнево активних речовин, розчинників, антикорозійних та інших домішок. Дуже важливо, щоб сучасні дезінфекційні засоби були малотоксичними (належали до 3 або 4 класу токсичних речовин), це надасть змогу зберегти здоров’я медичного персоналу, хворих та зберегти ресурси закладу.

Потрібно пам’ятати, що кожен препарат у своїй основі має сильні, активнодіючі на мікроорганізми речовини. Тому абсолютно нешкідливих препаратів не буває, і дотримання техніки безпеки з дезінфекційними розчинами вкрай потрібне.

Дезінфекційні засоби мають бути технологічними, зручної в застосуванні і довготривалому зберіганні форми (таблетки, готові до застосування, рідкі і сипучі дози у пакетах, концентрати в посудинах від 0,5 до 5 л, насичені дезінфекційним розчином серветки тощо).

Процес приготування та використання робочих розчинів має бути гранично простим, швидким, доступним середньому та молодшому медичному персоналу. Препарати мають супроводжуватися детальними, завіреними виробником (постачальником) методичними рекомендаціями до застосування та належним набором документів (копія свідоцтва про реєстрацію, сертифікат відповідності до Держстандарту України тощо). Крім того, необхідно детально вивчити Методичні рекомендації до застосування дезінфекційного засобу, затвердженні Державним санітарно-епідеміологічним наглядом МОЗ України. Ніякі інші тести, у тому числі, рекламні, не можуть їх замінити.

Систематичне застосування недорогих, сучасних, ресурсозбері- гальних препаратів дає високий економічний і соціальний ефект. Масове проведення санітарного оброблення приміщень і обладнання медичного закладу — це створення здорового середовища для перебування як пацієнтів, так і медичних працівників.