Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка

Значення самоосвіти і самовиховання в житті та діяльності фельдшера і акушерки. Підвищення кваліфікації

Навчання у медичному училищі (коледжі) є лише початком здобування знань, необхідних для того, щоб стати компетентним спеціалістом (фельдшером, акушеркою). Безперервне навчання необхідне для здійснення діяльності на високому рівні якості та професіоналізму. Фельдшер чи акушерка повинні прагнути до здобуття інформації з різних джерел, вивчати нові альтернативні підходи, застосовувати нові методи, використовуючи власні зусилля та передовий досвід своїх колег. Допитливий медичний працівник з різних наукових джерел почерпне щось нове і цінне для свого професійного розвитку.

Професійне зростання залежить від того, наскільки фельдшер чи акушерка навчилися використовувати свій розум і досвід. З часом деяка частина здобутих у медичних училищах (коледжах) знань стає застарілою, і для того, щоб ефективно працювати в умовах, які швидко змінюються, необхідні нові знання.

Свій професійний розвиток фельдшери і акушерки здійснюють на курсах підвищення кваліфікації, які зазвичай функціонують у провідних медичних коледжах (училищах), вищих навчальних медичних закладах III—IV рівнів акредитації. Курси підвищення кваліфікації з одного і того самого профілю роботи потрібно проводити один раз на п’ять років.

Згідно з Додатком № 1 до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 23 жовтня 1991 р. № 146 “Положення про атестацію середніх медичних працівників” атестація проводиться з метою підвищення їхньої кваліфікації, професійного рівня та ефективності медичної допомоги населенню. Атестації підлягають середні медичні працівники всіх спеціальностей зі стажем роботи не менше 5 років.

Установлюється два види атестації: атестація і переатестація. Атестація на підвищення кваліфікаційної категорії може відбуватися не раніше, ніж через рік після проходження спеціалістом попередньої атестації. Переатестацію проходять спеціалісти, які вже мають кваліфікаційну категорію з метою її підвищення.

Якщо на переатестації комісія підтверджує раніше присвоєну категорію, то в посвідчення вноситься позначка про проходження переатестації. Якщо при атестації (переатестації) медичному працівникові змінено кваліфікаційну категорію, то видається нове посвідчення.

У разі винесення атестаційною комісією рішення про зняття кваліфікаційної категорії посвідчення атестованого здається в атестаційну комісію.

Кваліфікація середніх медичних працівників визначається за трьома кваліфікаційними категоріями — другою, першою та вищою, які надаються за умови наявності стажу з даної спеціальності не менше 5, 7 та 10 років відповідно.

Середні медичні працівники, які бажають пройти атестацію, подають працівникові закладу охорони здоров’я заяву та звіт за останні три роки роботи зі спеціальності. У звіті описується виконана за цей час робота, її обсяг, основні показники, проведені санітарно-освітні заходи та подається інформація про підвищення кваліфікації.

Від чергової атестації (переатестації) звільняються вагітні, а також особи, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством.

Отримання відповідної категорії заохочується підвищенням заробітної плати.