Загальний догляд за хворими і медична маніпуляційна техніка

Етико-деонтологічні аспекти в діяльності фельдшера і акушерки

Етико-деонтологічні аспекти в діяльності фельдшера і акушера є невід’ємною частиною їхньої професійної діяльності.

Мораль — сукупність принципів, цінностей і норм, яких люди дотримуються в своїй повсякденній поведінці та житті.

Етика — вивчення суспільних принципів, цінностей і норм, тому етика є ніби розмірковуванням про мораль.

Принципи — внутрішні переконання, погляд на речі, які зумовлюють норми поведінки.

Цінності — погляди відносно того, що є добре і справедливе.

Деонтологія — практичне втілення морально-етичних принципів у діяльність медичного персоналу. Етико-деонтологічні аспекти направлені на створення благодатних умов для ефективного лікування пацієнтів.

Найважливіша особливість медичної професії — гуманізм. Він випливає із самої суті цієї професії і глибокого відчуття людяності. Стати хорошим медичним працівником без поваги до своєї праці, до хворої людини неможливо.

Обов´язок — це основа усвідомлених моральних принципів поведінки перед людьми і суспільством. Поняття обов’язку медичного працівника включає в себе такі етичні елементи, як знання, людяність, терпіння, чесність, віру, надію, сміливість .

Відчуженість і необізнаність не сумісні із щирими стосунками, які виникають у процесі догляду між медичним працівником і пацієнтом. Належний догляд можна здійснити тільки з позиції людяності, у поважній і стриманій манері.

При виявленні терпеливості медичний працівник засвідчує повагу до пацієнта. При більш глибоких взаєминах, пов’язаних із доглядом, дуже важлива чесність. Необхідно прийняти пацієнта таким, яким він є, а не таким, яким би вам хотілось його бачити.

Віра в пацієнта, яку проявляє медичний працівник, може укріпити його віру в себе, що у свою чергу може позитивно вплинути на видужування.

Надія — сподівання на добрий перебіг ситуації, яка є в даний момент. Надія витікає із знання потенційних можливостей того, хто здійснює догляд, і того, за ким здійснюється догляд.

Потрібно мати багато сміливості і мужності , щоб гідно тримати себе у стосунках із тяжкохворими і безнадійними хворими. У випадках змін стану пацієнта до гіршого медичний працівник повинен бути мужнім, щоб морально сприйняти такий результат і продовжувати доглядати за пацієнтом за таких обставин.

Пам’ятайте, що неможливо проявити однаковою мірою всі перелічені вище аспекти, тому не впадайте у відчай, коли будь-яка риса у вас виражена менше.


ПРАВА ПАЦІЄНТІВ

  1. Кожна людина має право на повагу до неї як до особистості.
  2. Пацієнти мають право на повну поінформованість про стан їхнього здоров’я; про користь і можливий ризик медичних втручань; про альтернативу пропонованих процедур, а також можливість результатів лікування та їхній прогноз. Інформація може бути прихована від пацієнта тільки у виняткових випадках, коли є обґрунтована причина вважати, що дана інформація завдасть пацієнтові серйозної шкоди.

Усвідомлена згода пацієнта є передумовою будь-якого медичного втручання. Коли пацієнт за станом свого здоров’я не здатний засвідчити свою згоду, а медичне втручання необхідне терміново, у такому разі допускають медичне втручання без його згоди. Якщо необхідне термінове медичне втручання неповнолітній особі і відсутня можливість отримати дозвіл батьків (опікунів, піклувальників, усиновителів), у такому разі питання про доцільність втручання вирішує консиліум лікарів.

3. Уся інформація щодо стану здоров’я пацієнта, діагнозу, лікування, прогнозу і всіх інших даних, які мають особистісний характер, повинні зберігатись у таємниці.
4. Кожний пацієнт має право отримувати таку медичну допомогу, яка відповідала б його потребам, включаючи профілактичну допомогу і заходи, направлені на зміцнення здоров’я.

Пацієнти повинні підлягати тільки таким обстеженням, які відповідають процедурі, передбаченій законом.

У сучасних умовах непрості стосунки між медичними працівниками і пацієнтами ще більш ускладнились унаслідок того, що культурний рівень пацієнтів незмірно виріс і знання психології людей виявилось не менш важливим чинником, ніж професійна підготовка. Співпрацювати з пацієнтом може лише розумний, небайдужий медичний працівник, який уміє поєднувати дані об’єктивного і суб’єктивного обстеження пацієнта.

Професія фельдшера, акушерки вимагає високої моральної культури в усьому, починаючи від зовнішнього вигляду, поведінки і т. ін.

Не сприяють укріпленню авторитета фельдшера і акушерки такі шкідливі звички, як куріння і зловживання спиртними напоями.

Медичний працівник заслужить довіру пацієнтів, коли він буде урівноважений, якщо у ньому поєднуються швидкість, наполегливість і рішучість з людським співчуттям і делікатністю. Медичний працівник повинен виділятись серед людей своєю культурою, стриманістю, вихованістю і бути взірцем для своїх пацієнтів.